WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетна історія України - Курсова робота

Бюджетна історія України - Курсова робота

перешкоди.
Важливу роль відігравав Дніпро, обслуговуючи транзитну "московсько-ординську" торгівлю, з'єднуючи Крим і Північне Причорномор'я з Північно-Східною Руссю.
Торгівля в XIV-XV ст. була переважно суходільна. Серед внутрішньої торгівлі переважали продукти рільництва, тваринництва та ремісничих виробів. Крім торгів, де продавали й купували певні товари у відведені дні, з XVI ст. починаютьстворюватись постійні крамниці. Так, у середині XVI ст. у Крем'янці було 70, у Луцьку - 40, а у Холмі - 20 крамниць.
Українські землі торгували, обмінюючись товарами із Московією, Пруссією, Угорщиною, Польщею, Венецією, Моравією, Шльонськом, Австрією, Волощиною, Англією, Чехією, Кримом.
Значне місце в південному експорті належало невільникам, яких татари брали в полон і продавали переважно у Каффі. У XV-XVI ст. в Італії платили за українських невільників, а особливо за невільниць, більше ніж за інших. У XVI ст. вивіз українських невільників до Італії зменшується, проте до XVI ст. вивозять їх ще до Туреччини, Малої Азії.
Починаючи з XVI ст. економіка Галичини, Волині, Поділля поступово переорієнтовувалась на потреби зовнішнього ринку.
У XIV-XVI ст. вони характеризуються багаторівневістю, мінливістю і певною хаотичністю, що пояснюється тими соціально-економічними процесами, які мали місце в цей період. Але певна впорядкованість все ж простежується. Цьому сприяло запровадження нових юридичних норм, поступовий відхід від звичаєвого права, зміцнення адміністративного впливу на економічні процеси.
Рівнів зборів податків було кілька - загальнодержавний, окремого князівства (пізніше - воєводства), повіту, села, окремого пана і, насамкінець, осадчого. Розглянемо рівень збору платежів, що їх сплачували платники, за тими джерелами, які дійшли до наших днів. Платниками державі були міста, села, окремі власники майна. Міста до 1480 р. платили мито за право здійснення торговельної діяльності на користь уряду в таких розмірах: Берестя - 1100, Київ - 950, Володимир - 150 кіп; наприкінці XV ст.: Київ - 750, Луцьк - 500, Берестя - 430, Володимир - 60 кіп; на початку XVI ст.: Луцьк - 800, Київ - 700, Берестя - 500, Володимир - 60 кіп.
Власники маєтків, через які проходили торговельні шляхи, зобов'язувались стягувати мито з торговельних караванів на користь держави. Для контролю за стягненням мита всі шляхи були переділені митними кордонами.
У сільській місцевості збиралися податки, які називались по-різному: в Україні - "подимщина", у Білорусі - "посощина". Грошовий податок, що його збирала держава, називався "серебщина". Пани платили державі, стягуючи з населення податок ("дякло" та "стації") натурою: сіном, збіжжям, медом, худобою тощо. В окремих землях ці податки називалися "поволовщина", а загалом - "стація". Це був податок, пов'язаний з обов'язком годувати князя, коли він перебував у певній землі.
Ослаблена держава - як Київська Русь, так і Галицько-Волинське князівство - без розвиненої економіки і міцного державного управління стає легкою здобиччю не досить сильних держав - Литви та Польщі.
Держава, яка стала підвладною іншим державам, хоч і не відчуває значних утисків, все ж поступово втрачає атрибути державності - мову, звичаї, закони, державну символіку, релігію, суд, податки, і, відповідно, її бюджетні надходження обслуговують інтереси іншої держави.
Іноземні держави, які окупували українські землі, передусім дбали про захист своїх інтересів, не приділяючи достатньої уваги обороні, соціально-культурному розвитку України.
За часів перебування під владою литовських, польських, угорських правителів, національний розвиток хоч і не призупинився, але був досить обмеженим і знаходив свій прояв у містах з магдебурзьким правом.
Асиміляція корінного населення із завойовниками сприяє зникненню політично свідомої національної еліти. У випадку із Річчю Посполитою перейняття чужоземних норм поведінки притупляє почуття національної приналежності, втрачається ідея відродження незалежної держави.
Входячи до складу Литви та Польщі, Україна мала змогу приєднати до своєї самобутності ті передові риси розвитку цивілізації, які були в цих країнах на той час, що є позитивним чинником, але призупинила свій поступ у напрямі власних інтелектуальних досягнень, що є негативним фактором.
3.Козацький період (XVI-XVIII ст.)
Розглянемо бюджетні процеси за доходами й видатками. У Новій Січі основу доходів становили доходи від ведення господарства, хоча в окремі періоди правителі Росії щедро винагороджували запорожців за допомогу у військових операціях. Розглянемо основні доходи Запорозької Січі.
Таблиця 1. Доходи Запорозької Січі XVII- XVIII ст..
Джерела доходів Характер доходів
Кошові регалії і домени Доходи від промислової експлуатації рибальських і мисливських угідь, земель (зимівників і хуторів)
Військова здобич Воєнні трофеї - добутий шаблею та веслом "козацький хліб"
Субсидія королівська, "жалованье" царське, платня гетьманська Допомога грішми, хлібом, горілкою, військовими з боку Росії й Гетьманщини, до 1648 р. - Польщі
Військовий оклад Податок на користь січової й паланкової старшини. Стягувався без імунітетів і неоподаткованого мінімуму з усіх козаків (курінних і одружених), а також з некозаків (січового підданства) по 1 крб.50 коп. з душі (в другій половині XVII ст.). Одружені козаки-"гніздюки" вносили додатковий податок із сім'ї
Мито За перевіз товарів із сусідніх країн транзитом через запорозькі землі. З горілки бралося натурою
Господарська десятина та медове Стягувалися у паланках від хуторів і млинів натурою, від промислів і пасік - грошима. За користування посполитими військовою землею - 10 % урожаю___
Торговельне Податок акцизного типу з крамарів на січовому ринку - 10 % вартості товарів
Куфовий збір Від кожної привізної бочки (куфи) спиртних напоїв по одній кварті (близько 1 л) або її вартість грошима
Податок з шинків По 2,50-5,00 крб. за рік сплачували в скарб господарі, що мали шинки(корчми) у Січі, паланках і зимівниках
Подимне Податок з хат по селах, населених поспільством, тобто некозаками, підданими Війська, що жили в паланках
Мостове Плата за перевози на Дніпрі й польових річках у межах Запорозьких вольностей
Орендна плата За крамниці і дуби (вантажні човни), що належали куреням. Витрачалась на потреби курінного товариства
Руга, роковщина На утримання церкви і духівництва
Інші доходи Безхазяйне, виморочне, конфісковане майно, викуп за полонених і засуджених, судові штрафи
Податки стягувались через ціни на товари. Козаки, на відміну від некозаків, не сплачували податків на споживчі товари. Кіш міг тимчасово або постійно звільняти від інших податків заслужених або збіднілих козаків.
Значну частину доходів отримувала Січ від зовнішніх надходжень - військова здобич, "царское жалованье". Королі, царі, а потім і гетьмани за послуги
Loading...

 
 

Цікаве