WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Становлення національної грошової системи україни - Реферат

Становлення національної грошової системи україни - Реферат

банківської системи на цьому етапі була зміна складу акціонерів, власників багатьох комерційних банків та окремих філій шляхом продажу та перепродажу. Таких змін зазнали близько 70 банків. Вони переходять із рук одних акціонерів до інших, мов естафетна паличка.
IV етап (1996-1998рр.) стабілізація банків та впровадження
національної валюти - гривні:
Цей ключовий етап становлення вітчизняної банківської системи
потребує детальнішого розгляду. Можемо підбити певні підсумки роботи банківської системи. Позаду роки гіперінфляції та повної розбалансованості економіки. Протягом перших п'яти років існування незалежної держави:
. створено основи дворівневої банківської системи, валютного ринку та
первинного ринку цінних паперів (вторинний так і не запрацював);
. пройдено перший етап реформування грошової системи країни, введено
проміжну валюту - український карбованець;
. створено національну платіжну систему, запроваджено нові прогресивні
технології перерахування коштів на основі електронних платежів, що
дало змогу досягти світового рівня обробки інформації у сфері
міжбанківських розрахунків, значно підвищити їхню надійність, обмежити
ризик створення фальшивих грошей в обігу та скоротити до мінімуму
термін проходження платежів. Систему визнано найшвидкіснішою в Європі;
. введено в дію потужності з друкування банкнот та карбування монет;
. розпочато реформування бухгалтерського обліку та звітності у банках;
. НБУ напрацьовано нормативну базу для здійснення монетарної політики та
банківського нагляду; вдосконалено інструменти регулювання банківської
системи;
. завдяки зусиллям НБУ, його монетарній політиці подолано гіперінфляцію,
керованими стали інфляційні процеси.
Цілями реформування банківської системи України на цьому етапі стали:
1. Забезпечення розбудови банківської системи, здатної ефективно та
адекватно діяти в умовах ринкової економіки.
2. Вдосконалення нагляду за діяльністю комерційних банків.
3. Встановлення клімату довіри до банківської системи.
4. Створення умов для ефективної грошової реформи з уведенням в обіг
національної валюти - гривні.
5. Посилення мобілізації заощаджень, тобто сприяння розвитку економіки
шляхом інвестицій.
6. Розвиток фінансових інструментів, поліпшення грошово-кредитного
регулювання шляхом впровадження ринкових відносин, а не за рахунок
директивного розподілу кредитів.
7. Поліпшення розподілу ресурсів - на користь конкурентоспроможних
підприємств.
8. Передача контролю за фінансовим станом підприємств механізмам ринку
(банки мають відігравати активну роль в ініціації реструктуризації
підприємств, брати участь в оздоровленні їх фінансового стану, а в разі
необхідності - в ліквідації неплатоспроможних підприємств).
9. Розв'язання проблеми неплатежів та запобігання їх виникненню.
10. Подальше вдосконалення та підвищення ефективності платіжної системи.
11. Послаблення державного тиску на кредитну діяльність великих банків.
Отже, банківська система України вже має свою історію. Вона налічує
майже десять років, але багата вельми інтенсивними процесами: українським банкам за півроку-рік випадало пройти шлях, на який аналогічні закордонні установи витрачали кілька років, а то й десятиліття. Слід також враховувати, що банківська система в нашій країні формувалася, зазнаючи впливу негативних чинників, які не лише не сприяли розвитку, а навпаки - гальмували його.
Йдеться про:
1. Макроекономічні чинники, які зменшують попит на фінансові послуги:
. кількарічну тенденцію до зниження ВВП;
. доларизацію економіки;
. низьку купівельну спроможність фізичних осіб;
. бартеризацію взаєморозрахунків між суб'єктами підприємницької
діяльності.
2. Економічні чинники:
. інфляцію, спад виробництва та спричинене ними "звуження" кола
клієнтів;
. повільний розвиток приватного сектора в економіці, а отже, й невелику
частку приватного капіталу в банках;
. податковий прес, який із часом не тільки не слабшає, а посилюється
внаслідок розширення бази оподаткування.
3. Законодавчі та нормативні чинники:
. законодавчу неврегульованість багатьох напрямів роботи;
. відсутність чітких правил роботи, викликану частими змінами
законодавчих і нормативних документів та суперечностями в них;
. не передбачену нормативами прозорість балансів банків, простір для
перегрупувань, маніпуляцій, зловживань, захаращеність банківських
"вішалок" - рахунків обліку дебіторської та кредиторської
заборгованості, - що призводить до появи штучних балансів, які
демонструють уявну ліквідність капіталу банку.
4. Внутрибанківські (суб'єктивні) чинники, які здебільшого можна
кваліфікувати як слабкий, некомпетентний менеджмент:
. невиправдані кредитні, інвестиційні та валютні ризики;
. недооцінку фактора незалежності банківського менеджменту та
перетворення банку на "кишеньковий" під впливом акціонерів -
"метеликів";
. гостре прагнення "універсалізації" банку, не супроводжуване побудовою
відповідної його інфраструктури;
. відсутність збалансованої політики управління філіями
Тепер зупинимося на проблемах, що постануть перед грошовою та
банківською системою України на початку XXI століття.
Насамперед - про збільшення конкуренції на ринку. Закінчуються часи, коли банки України були монополістами на вітчизняному фінансовому ринку. Незабаром з'явиться багато фінансових посередників, які загострять конкуренцію. По-перше, активізуються іноземні банки, які мають більше можливостей та інструментів. По-друге, великий вплив матимуть небанківські фінансові установи - кредитні спілки, страхові компанії, інвестиційні фонди, ті ж таки кредитно-гарантійні установи, зареєстровані у 1999 році. Виникне ряд кооперативних банків, які працюватимуть на принципах товариств взаємного кредиту. Всі ці структури почнуть енергійно боротися за клієнтуру.
Жорсткішим стане регулювання банківської системи. Коли банки
перейдуть у режим щоденного контролю, доведеться звикати до постійної присутності державного регулюючого органу. Лояльність, яку Національний банк донині виявляє щодо комерційних банків, краще було б залишити в минулому столітті. А вони в свою чергу мають усвідомити, що постійна присутність НБУ в їхній діяльності - це необхідність.
В Україну дуже швидко приходять нові банківські послуги. Попри
крихітний розмір цього сегмента ринку за якихось рік-два клієнти вже не
визнаватимуть банків, у арсеналі яких бракує нових технологій. Сьогодні
ними займаються 10-15 банків. Проблемою номер один є об(єднання банків.
Хочуть вони цього чи ні, цей абсолютно нормальний, більше того, просто
необхідний процес триватиме. Навіть у здорових американських, європейських, японських банківських системах відбувається злиття банків. В Україні ж половина банків "нездужає". В результаті вони або будуть приєднані до потужніших
Loading...

 
 

Цікаве