WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища - Курсова робота

Роль фінансів та кредиту в умовах формування ринкового середовища - Курсова робота

впровадження нової техніки внаслідок його постійного подорожчання скорочується, а можливі строки надання кредиту значно менші від періоду окупності затрат;
- по-четверте, кредит може активно використовуватись як джерело викупу приватизовуваних підприємств;
- по-п'яте, рель кредиту у зовнішньоекономічному обороті підприємств через механізм стимулювання росту експортного потенціалу підприємства зростає, сприяючи тим самим накопиченню валютних ресурсів.
Можна виділити такі види кредитів, які надаються підприємству:
- банківський;
- комерційний (товарний);
- державний;
- лізинговий.
Класифікація кредитів комерційних банків.
Позички банків класифікувати за:
- призначенням та характером використання позичених коштів;
- наявністю та характером забезпечення;
- строками використання;
- методами надання та способами погашення;
До банківських послуг, що мають кредитний характер, також належить:
- акцептний кредит;
- авальний кредит;
- обліковий кредит;
- факторинг.
За призначенням та характером використання коштів розрізняють:
- кредитування оборотних коштів;
- кредитування основних фондів;
- сільськогосподарські позички;
- будівельні позички;
- позички небанківським фінансовим закладом;
- позички державним закладам та органам управління.
За наявністю та характером забезпечення:
- забезпечені (ломбардні) позички;
- незабезпечені (бланкові) позички.
Формами забезпечення зобов'язань з повернення кредиту можуть бути:
- застава майна позичальника;
- гарантія чи поручництво;
- перевідступлення на користь банку контрактів, вимог та рахунків позичальника до третьої особи;
- договір страхування відповідальності позичальника з несплати заборгованості за кредитом;
- транспортні та товарні документи;
- цінні папери;
- інші грошові вимоги позичальника до третьої особи.
За строком використання позички поділяють на:
- термінові;
- короткострокові;
- середньострокові;
- довгострокові;
- безтермінові;
- просторічні;
- відстрочені.
За методами надання розрізняють позички, що надаються:
- в одноразовому порядку;
- відповідно до відкритої кредитної лінії;
- гарантовані (резервні) кредити:
- із заздалегідь обумовлено датою надання;
- із наданням при виникненні необхідності.
За способами погашення розрізняють позички, що погашаються:
- поступово;
- одночасною сплатою після закінчення строку;
- відповідно до особливих умов, передбачених у кредитній угоді.
За характером та способом сплати проценту існують позички з:
- фіксованою процентною ставкою;
- плаваючою процентною ставкою;
- сплатою процентів у міру використання позичених коштів;
- сплатою процентів одночасно з отриманням позичених коштів (дисконтний кредит).
За кількістю кредиторів позички поділяються на:
- такі, що надаються одним банком;
- консорціальні;
- паралельні.
Етапи процесу кредитування:
- розглядання кредитної заявки;
- попередня бесіда з позичальником;
- вивчення кредитоспроможності клієнта;
- оцінка ризику з позики;
- переговори про укладання кредитної угоди;
- затвердження кредитним комітетом;
- підписання кредитної угоди.
2.2. Методика оцінки платоспроможності позичальника та порядок надання кредиту.
Підприємство, яке бажає отримати кредит, подає до банку кредитну заявку з інформацією про:
- мету кредиту;
- суму кредиту;
- строк користування кредитом;
- конкретні дати погашення;
- коротку характеристику заходу, що кредитується, та економічний ефект від його здійснення.
На вимогу банку позичальник надає, крім заявки, інші матеріали:
- копії установчого договору, статуту або інших документів, що підтверджують його правоздатність в отриманні кредиту;
- техніко-економічне обґрунтування (бізнес-план) заходу, що кредитується, з розрахунками надходжень, які очікуються від його реалізації;
- копії контрактів, угод, інших документів, що стосуються даного заходу;
- зобов'язання із забезпечення своєчасного повернення кредиту (угода застави, гарантійний лист, страхове свідоцтво тощо);
- бухгалтерську звітність, звіт про прибутки та збитки, декларацію про доходи, виписки з рахунків, що відкриті в інших банках.
На основі наданої інформації банк:
- вивчає формальну і неформальну інформацію про підприємство;
- оцінює ділову репутацію та імідж підприємства;
- аналізу кредитоспроможність підприємства, поглиблено досліджує його фінансовий стан і ступінь ризику неповернення позики;
- визначає перспективи розвитку підприємства;
- перевіряє наявність джерел і гарантій погашення кредиту;
- відвідує підприємство (при необхідності).
Вирішальне значення при видачі кредиту підприємству здійснюють підсумки проведеної оцінки кредитоспроможності. Кредитоспроможність підприємства означає його здатність повністю і в строк розраховуватись за всіма борговими зобов'язаннями.
Кредитоспроможність підприємства оцінюється на основі системи показників, які відображають розміщення і джерела оборотних засобів, результати фінансової діяльності підприємства. Вибір показників залежить від особливостей виробничої діяльності і побудови балансу, галузевих особливостей, форми власності.
Вітчизняна методика оцінки фінансового стану позичальника включає поєднання об'єктивних аналітичних даних, сформованих на основі бухгалтерського обліку і звітності (ф. №1 і №2), та суб'єктивних даних, що формуються експертами (керівниками відповідних управлінь). Цим забезпечується єдиний підхід та обґрунтованість при вирішенні питань оцінки платоспроможності позичальника і доцільності надання йому позик.
Аналіз господарсько-фінансової діяльності позичальника дає можливість не тільки здійснити експрес-аналіз фінансового стану позичальника, а й виявити негативні тенденції в його фінансово-господарській діяльності в цілому і здійснитипрогнозування розвитку діяльності підприємства в майбутньому. Це надасть можливість своєчасно вносити корективи в кредитні взаємовідносини банку та позичальника. Установи банку повинні здійснювати оцінку фінансового стану позичальника перед наданням йому позики, а в подальшому - щоквартально для визначення групи ризику та розміру відрахувань до загального та спеціального резервів згідно з "Положенням про порядок формування резерву для відшкодування можливих втрат за позиками комерційних банків", затвердженого Національним банком України.
Оцінка фінансового стану здійснюється на підставі даних офіційної звітності позичальника (бухгалтерський баланс ф.№1), звіт про фінансові результати і їх використання (ф.№2) та інформації з пакету документів, що повинен надаватися позичальником при отриманні кредиту чи додатково в період кредитних взаємовідносин.
Для оцінки фінансового стану позичальника здійснюється аналіз його фінансово-господарської діяльності з об'єктивних показників його діяльності, таких як:
- обсяг реалізації;
- прибутки та збитки;
- рентабельність;
- грошові потоки;
- платоспроможність;
- ліквідність;
- фінансова стійкість;
- склад дебіторсько-кредиторської
Loading...

 
 

Цікаве