WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Суб’єкти інвестиційної діяльності. - Реферат

Суб’єкти інвестиційної діяльності. - Реферат

.
Реферат на тему:
Суб'єкти інвестиційної діяльності.
1. Класифікація суб'єктів інвестиційної діяльності.
2. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
3. Фінансово-кредитна система, її вплив на інвестиційний процес.
Ключеві слова:
Суб'єкти інвестиційної діяльності, учасники інвестиційної діяльності, класифікація інвесторів, стратегічний інвестор, портфельний інвестор, державний інвестор, держава-інвестор, інвестиційна концесія, регулювання інвестиційного процесу, реструктуризація, кредитна експансія, державний кредит, інвестиційні банки, інноваційний фонд, інвестиційні компанії, акції. Іноземні інвестиції, державні інвестиції, приватні інвестиції, прямі
1. Класифікація суб'єктів інвестиційної діяльності.
До суб'єктів інвестиційної діяльності віднесено інвесторів та учасників інвестиційної діяльності, які забезпечують здійснення інвестицій.
Суб'єктами інвестиційної діяльності (інвесторами та учасниками) можуть бути громадяни та юридичні особи України та іноземних країн, а також держави в особі урядів.
Учасники інвестиційної діяльності - громадяни та юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора. Інвестор визначає мету, направлення та обсяги інвестицій і залучає для їх реалізації на договірних засадах будь-яких учасників інвестиційної діяльності, в тому числі й шляхом організації конкурсів і торгів. Держава і посадові особи не вправі втручатися в договірні відносини учасників інвестиційної діяльності понад своєї компетенції.
Як передбачено в законі, інвестори можуть виступати в якості:
- покупців (якщо він купляє страхові поліси, ощадні сертифікати комерційних банків і т.п.);
- продавців;
- замовників (під час укладення договору-підряду на будівництво);
- кредиторів.
Інвесторам в умовах ринку надається широке коло повноважень у відповідності з їх економічною самостійністю. Це, перш за все, визначення цілей, направлення, видів та обсягів інвестицій, визначення складу інших учасників інвестиційної діяльності. Законодавством передбачена заборона втручання державних органів та посадових осіб в реалізацію договірних відносин між суб'єктами інвестиційної діяльності.
2. Держава як суб'єкт інвестиційної діяльності. Державне регулювання інвестиційної діяльності.
Держава виступає в ролі інвестора:
" як інвестор - держава приймає на себе функції інвестора тих галузей економіки і виробництв, продукція яких має загальнонаціональний характер і у відповідності з законодавством може бути вироблена на державних підприємствах, або на підприємствах приватизація яких буде проводитися найближчим часом;
" фінансування тих галузей та виробництв, де держава є замовником та споживачем продукції (оборонна промисловість, об'єкти державної інфраструктури, магістралі, термінали);
" функції інвестора в соціальній сфері, особливо при фінансуванні продукції агропромислового комплексу;
" держава тимчасово може інвестувати ті виробництва, де спостерігається спад виробництва (агрегати, вузли, запасні частини, які споживаються вітчизняними підприємствами);
" держава може інвестувати розвиток виробництв, доцільність яких обгрунтовується ринковою кон'юнктурою (з метою отримання прибутку).
Держава здійснює вплив на інвестиційну діяльність як прямо через державний сектор економіки, так і опосередковано - через свої інститути (органи виконавчої влади, Національний банк, Фонд Державного майна, інноваційний фонд, інші позабюджетні фонди, антимонопольний комітет, органи держарбітражу.
Грошово-кредитне регулювання інвестиційних процесів здійснюється через НБУ шляхом регулювання попиту і пропозиції на залучені кошти. Грошово-кредитна політика НБУ в залежності від стану економіки проводиться або в формі кредитної експансії, або кредитної рестрикції.
Кредитна експансія проводиться в період економічного спаду, коли необхідно активізувати кон'юнктуру ринку, розширити обсяги виробництва, збільшити зайнятість тощо.
Кредитна експансія - інтенсивне розширення кредитних операцій з метою одержання прибутку. К. е. Включає зниження офіційних ставок центральних банків і розширення лімітів на їх облікові та ломбардні операції, зміну норм обов'язкових резервів (або відміну обов'язкових резервів) кредитних установ, купівлю цінних паперів на відкритому ринку, розширення купівлі у комерційних банків іноземної валюти і зниження процентної ставки по цих операціях, відміну кількісних обмежень на кредити.
Кредитна рестрикція. Політика кредитної рестрикції проводиться з метою втримання інвестиційної діяльності. Подорожчання кредитних ресурсів змушує інвесторів до вкладень тільки в найбільш ефективні, прибуткові проекти, сприяє росту державних інвестицій, залученню коштів на депозити фінансово-кредитних установ.
Формами опосередкованого впливу держави на інвестиційний процес є:
- державне кредитування
- державні позики
- роздержавлення та приватизація
- податкове регулювання
- амортизаційна політика
- державний лізинг
- ліцензування і квотування
- антимонопольні заходи
- стандартизація.
Захист національного інвестиційного ринку називається протекціонізмом. Протекціонізм здійснюється за допомогою:
- високих митних зборів на товари, що імпортуються;
- податки на іноземні інвестиції;
- обмеження або заборону ввозу окремих товарів;
- заохочення розвитку національного товаровиробника;
- субсидування національного інвестора;
Забезпечення сприятливого інвестиційного клімату, інвестиційної привабливості окремих галузей чи регіонів через:
- податкові пільги, чи канікули;
- пільгові кредити;
- державні субсидії;
- заохочення створення підприємств з іноземними інвестиціями, міжнародних концернів і консорціумів, вільних (оффшорних) зон.
Окремим напрямом держаного регулювання є регулювання ринку цінних паперів.
Державне регулювання ринку цінних паперів
Мета Методи Результат
Сприяння розвитку інвестиційного привабливого середовища - сприятливе та стале законодавство;
- державний моніторинг;
- розкриття інформації;
- розвинена інфраструктура.
- захист інвесторів; Залучення внутрішніх та іноземних інвестицій.
Обмеження інфляції - розвиток ринку державних цінних паперів;
- емісія цінних паперів органами місцевого самоврядування;
- продаж державних пакетів акцій інвестиційно привабливих підприємств. - покриття дефіциту бюджету;
- збереження накопичень громадян;
- стабілізація курсу національної валюти;
- реалізація регіональних соціальних програм.
Реструктуризація - приватизація;
- використання механізму банкрутства;
- конкуренція;
- ефективний менеджмент; - пожвавлення підприємницької діяльності;
- збільшення кількості робочих місць;
- збільшеннядоходів бюджету.
Інтеграція в міжнародні фінансові ринки - впровадження міжнародних стандартів діяльності професійних учасників ринку в Україні;
- обіг іноземних фінансових інструментів в Україні та українських фінансових інструментів за межами України;
- міжнародне співробітництво. - доступ на міжнародні ринки капіталів;
- укріплення міжнародного авторитету;
- зближення національних законодавств;
- раціоналізація ринку.
Соціальна стабільність у суспільстві - аналіз соціально-економічних аспектів;
- захист прав власності;
- розвиток інститутів спільного інвестування;
- інформування та освіта населення. - довіра населення ринку та державі;
- збільшення накопичень громадян;
- прогнозованість соціально-економічного розвитку.
3. Фінансово-кредитна система, її вплив на інвестиційний
Loading...

 
 

Цікаве