WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

втратою (і у багатьох випадках досить передчасною) ліквідацією старих робочих місць;
3) високий рівень вимушеної неповної зайнятості працюючих;
4)низькі у порівнянні до потреб цивілізованого відтворення особистості трудові доходи широких верств населення;
5) відносна невигідність праці у формальному секторі економіки у порівнянні із доходами, які можуть приносити нерегламентовані види трудової діяльності;
6) відсутність належних умов для плідного господарювання малих підприємств (високі податки, складнощі процедури реєстрації, корупція, рекет, нечесна конкуренція, кабальні кредити тощо).
До найбільш поширених видів діяльності, що мають місце у неформальній економіці України можна віднестинаступні:
1) дрібна торгівля товарами, що отримані внаслідок індивідуального професійного "економічного туризму" або від оптовиків-посередників;
2) валютні обмінні операції, що здійснює дрібний "ринковий планктон"; 3)наймана праця без укладання трудових угод;
4) ремісництво та надання послуг у всіх їх нереєстрованих різновидах;
5) робота на дачних та присадибних ділянках із наступною ринковою реалізацією отриманої продукції;
6) нелегальна трудова міграція за кордон у країни далекого та близького
зарубіжжя;
7) "шабашництво" у всіх його проявах і різновидах тощо.
Слід також зазначити, що в сучасних умовах з'явилася широка палітра нових напрямів масштабної "тінізації" економічної діяльності. Проте при цьому багато старих форм, що раніше відносились до "тіньової" сфери і були її вагомою складовою, на цей час або взагалі втратили свою актуальність і зовнішню атрибутику (скажімо, спекуляція, "цеховики"), або різко знизили свою частку в загальному тіньовому обороті разом із зменшенням питомої ваги державного сектору економіки (тобто це дрібні розкрадання в державному секторі, масові порушення в роздрібній державній торгівлі та громадському харчуванні тощо).
2.2 Оцінка механізму поширення впливу "чорних" економічних структур на формування фінансових ресурсів України.
Збільшенню масштабів та подальша внутрішня реструктуризація "тіньового" сектора економіки сприяє заміна одних спонукальних мотивів на інші. Це відбуваються на тлі посилення соціально-економічної кризи та політичної, ідеологічної і адміністративної дезорієнтації широких верств населення. Тому природно, що у досить значної частини населення за умови, коли міра праці практично має незначний вплив на міру особистого споживання, виникає та постійно генерується прагнення не тільки до "тіньових" заробітків, але і взагалі до пошуку будь-яких (навіть і нелегітимних) додаткових джерел особистих доходів. Останнє у кінцевому наслідку стає живлячим середовищем та вагомим чинником, що сприяли і сприяють поглибленню розвитку процесів "тінізації" економіки і, особливо, розширеному відтворенню її "кримінально-чорних" складових. Зазначене наочно спостерігається протягом останніх п'яти років.
Як вже відзначалося, у період економічної трансформації, який співпадав
з періодом розбудови державної незалежності України, організована економічна злочинність була і на цей час залишається одною з небагатьох по-справжньому ефективно функціонуючих суспільних структур, що здатна швидко пристосовуватись до будь-яких соціальних, економічних і політичних змін.
Дослідження показують, що функціонування "чорної" (мафіозно-кримінальної) економіки у власному автономному режимі не є закономірним явищем. Найбільш типовим явищем є те, що, проникаючи в бюрократичні структури, диверсифікуючи у сферу "світлої" економічної діяльності, вона активно формує кримінально-корумповану економіку. Так, не є великим секретом, що кримінальна економіка хабарами стимулює та зацікавлює, а за допомогою використання засобів силового тиску, змушує працювати на себе адміністративно-командну систему управління.
Навіть без особливих зусиль можна намалювати існуючу в країні систему двох величезних ринкових виробництв з практично адекватними і паралельно діючими управлінськими і виконавчими структурами, що системно охоплюють всі сфери життєдіяльності суспільства: економіку, фінанси, соціальну та духовну сферу, безпеку, політику, зовнішні зв'язки тощо.
Одне з них - це держава, її так звана "світла" економіка. Тут домінує
глибока системна економічна криза та загальна організаційна розбалансованість, бере гору політичне протистояння та небезпечно падає рівень життя законослухняних громадян, втрачається соціальний оптимізм та зростає соціальна напруга, знижується необхідно-достатній рівень економічної та політичної безпеки.
Другим є паразитичне, деструктивно-руйнівне для суспільства "чорне"
виробництво, розподіл і споживання. Це організована економічна злочинність, що є ретельно структурованою, гнучкою і мобільною системою, яка отримує надвисокі доходи. На цей час ця система відмінно захищає своїх "робітників" і "службовців", максимально забезпечує задоволення їх "постійно зростаючих матеріальних і духовних потреб". Які ж основні ознаки і прояви притаманні сучасній мафії та її економічному базису - "кримінально-чорній" економіці?
До найбільш характерних ознак зазначеного явища можна віднести
наступні:
1) якісно новий стан професіоналізації економічної злочинності, яка побудована на надзвичайно високому рівні кримінально-монопольної централізації та концентрації "тіньового" капіталу, подальше зростання інтеграції та кооперації мафіозно-кланових відносин;
2) наявність чітко організованого і функціонально розгалуженого апарату управління криміналітетом, що має системний розподіл функцій і відпрацьовані механізми "посадової" субординації на всіх рівнях її внутрішньої ієрархії;
3) існування, вдосконалення та розвиток системи кланового структурування, постійне відтворення специфічної "чорної" бюрократії, так званої мафіозної "еліти", що, в основному, координує і регулює злочинні відношення у всіх сферах "тіньової"" економіки;
4) активне формування і постійне підвищення рівня ефективності функціонування як централізованих, так і децентралізованих "резервних" і "спеціалізованих" кримінальних фондів (які насамперед акумулюють ресурси, що мають спрямовуватись на підкуп бюрократії та на матеріальну підтримку членів кримінальної спільноти, а також на створення власних специфічних "профспілок" і своєрідних "кас взаємодопомоги (так званих "общаків");
5) активна реалізація цілеспрямованого курсу на корумпування, на активне кримінальне замарування та моральне розбещення апарату
Loading...

 
 

Цікаве