WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

політичній, економічній та психологічній сферах.
По-перше, домінування в економіці окремих сировинних галузей (нафтовидобувна, лісозаготівельна, торгівля какао та кавою), які легко можуть бути опосередковані обмеженим колом осіб.
По-друге, сильна виконавча влада з повноваженнями видавати надзвичайні закони тадецентралізовані владні відносини створюють аж надто сприятливий клімат для корупції та клієнталізму; правова неврегульованість партійно-політичної системи із "родинно" узгодженим, почерговим приходом до влади та механізмом парламентської допомоги (певна партія може отримати позицію доходів у державному бюджеті по розпорядженню громадськими фондами) спотворює природу і роль політичних партій[4;90].
Як приклади тіньового процесу в тоталітарних суспільствах розглянемо окремо фашистську Італію та СРСР.
В Італії часів Мусоліні функціонувала так звана "корпоративна держава", уряд якої базувався не на географічних, а на професійно-галузевих чи функціональних засадах, що зумовило організацію суспільства "несправедливого плюралізму", де представлені різноманітні інтереси, але виживає сильніший та безпринципніший. Ця ситуація у подальшому призвела до тотальної дезінтеграції країни, зміцнення мафіозних структур на місцях, що переросло в якісно новий виток італійських тіньових відносин у другій половині ХХ ст., який буде розглянуто далі в контексті суспільства періоду трансформації.
На процвітання тіньового процесу в СРСР вказує вже рівень масової свідомості, незважаючи на всі демагогічні запевнення комуністичної партії у притаманності корупції та тіньової економіки виключно буржуазним суспільствам. Для радянської людини не було шокуючим вживання термінів "блат", "мати руку в верхах", "дістав" замість цивілізованого "купив", та існу-вання відповідного прошарку людей, які спеціалізувалися на організації тіньового задоволення потреб через "чорний ринок".
Соціально-економічні умови створювали сприятливий клімат для виникнення тіньових відносин. Пануюче директивне начало в політиці виключало плюралізм, а процедура узгодження відомчих інтересів із керівними органами в економіці під час розробки планів утверджували "тіньові" відносини і в цій сфері. Неповоротка машина комуністичної економіки не могла задовольнити реальні потреби суспільства, тому майже в усіх галузях встановлювалися "тіньові" відносини.
Промисловість виготовляла "ліву", тобто незараховану продукцію, яку потім продавали "з-під прилавка". Поступово тіньова економіка почала відігравати настільки важливу роль, що без неї державна економічна система взагалі не змогла би існувати. Пробуксовки тоталітарної системи показали, що вона не в змозі поширити свій вплив на всі сфери життя і чим далі, тим більше повинна віддавати важелі управління суспільством тіньовим структурам. В результаті такої вимушеної домовленості відбувається легалізація тіньової економіки радянського періоду. Якщо на Заході тіньова економіка охоплювала виробництво та збут наркотиків, нелегальні операції зі зброєю, проституцію, то в СРСР тіньова економіка перш за все займалась виробництвом товарів широкого вжитку, заповнюючи ніші товарного дефіциту.
Отже, становище і повноваження радянської надрозгалуженої і непрофесійної бюрократії не могло не викликати виникнення "тіньових" відносин у радянській державі. Якщо говорити про політичну культуру та суспільні цінності, які мали би висвітлювати тіньові відносини, то в радянському суспільстві вони були викривлені. Демагогія була найважливішим способом управління і підтримування порядку, що призвело до цинізму як представників влади, так і населення, яке прекрасно розуміло, що його дурять, але схвалювало всі показушні вчинки влади. Отже, все існувало в двох площинах - офіційній та приватній. Подвійна мораль стала способом життя та виживання.
На основі навіть найпростішого аналізу можна зробити висновки, що причини виникнення "тіньових" відносин за часів СРСР лежать на поверхні та закладені самою системою. Доказів цьому є багато, найяскравішим з яких є сучасна Україна[16;15].
Якщо говорити про виникнення тіньових відносин в державах, які переживають період економічної нестабільності та кризи, то перш за все треба згадати США 20-30-х рр. та Італію 70-80-х рр., коли тіньові угрупування формуються не злочинним бізнесом для політичного прикриття, а, навпаки, політики для реалізації певних цілей використовують відносини зі злочинним бізнесом. Щодо зворотнього зв'язку, то мафіозні структури отримували підтримку на законодавчому рівні своєї економічної діяльності. Наприклад, закон про заборону продажу спиртних напоїв дуже довго годував мафію, яка, проте, не ставала відповідальною за порушення "сухого закону". Після легалізації цього бізнесу злочинні структури за допомогою корумпованих політиків та поліції перейшли на азартні ігри.
Ситуація в Італії 70-80-х рр. була подібною щодо витоків становлення мафіозних структур, але докорінно відрізнялася від американської масштабами, яких вони набули в державному житті. Функціонувала нелегальна структура "La Cosa Nostra", яка мала інтегровану систему повноважень, владних важелів у розподілі державних замовлень, складанні бюджету і навіть збереженні потрібної політичної рівноваги, хоча політична боротьба проходила в тіні та була сферою, де вирішувалися питання питомої ваги на ринку тих чи інших підприємців. Такий неформальний інститут повністю замінював державу, причому не призводячи до анархії, певною мірою навіть стабілізуючи нестійку ситуацію в країні завдяки жорсткій дисципліні та внутрішній ієрархії, якій змушене було підкорюватися все суспільство.
У державах перехідного періоду під час становлення нового політичного ладу система легального регламентування держави послаблена, сила примусу втрачається та підкріплюється небажанням слідкувати за дотриманням законності усіма суб'єктами політичного процесу, внаслідок чого принцип "rule of law" перетворюється на свого антипода - "arbitrary law".
Для того, щоб проілюструвати ці теоретичні припущення, використаємо приклад Балканського регіону, де одним із найважливіших факторів, що визначає економічні процеси регіону, є велика тінізація економіки, сильний наркобізнес та торгівля зброєю, а також корупція. Легальна економіка залишається інертною, а реальна економіка має дивну логіку, яка грунтується на суміші комуністичного державного контролю та злитті політичних та кримінальних еліт.
Корупція присутня як і на місцевому державному рівні, так і на міждержавному. Що стосується зокрема Македонії, то корупція там впливає на кожну з галузей економіки. Наприклад, грецький концерн купив нафтоочисний завод, як зазначають незалежні спостерігачі, за ціною, невід-повідною реальній його вартості. Це стало можливим внаслідок сплати "комісійних" високому посадовцю. Або нещодавно уряд звільнив голову Македонського банку розвитку лише за те, стверджують
Loading...

 
 

Цікаве