WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

сектора домашніх господарств, пов'язаний з купівлею-продажем товарів та послуг, тобто він обов'язково повинен бути врахований у складі ВВП. Слід зазначити, що цей сектор у багатьох країнах, щорозвиваються або тих, які знаходяться у стані ринкової трансформації, на цей час практично не враховується. Основною причиною тут є велика чисельність дуже дрібних об'єктів дослідження та податкового контролю, а також занадто мізерний обсяг персоніфікованих доходів, що отримує більшість суб'єктів цього сектора, і які за сукупною величиною фактично не перевищують існуючої нульової ставки податку на (місячні чи річні) доходи громадян. При такому виробництві у секторі товари і послуги за своєю споживчою якістю є легальними, і загалом при їх виробництві і дрібній реалізації суб'єкт не порушує закони. Правда, в багатьох країнах, що розвиваються, є закони про ліцензії, інші норми, що можуть ігноруватися при операціях у неформальному секторі. Але вірним є й те, що в більшості випадків влада докладає незначних зусиль для впровадження різноманітних законів у життя, оскільки це пов'язано перш за все із низьким рівнем доходів, що отримують суб'єкти підприємницької діяльності неформального сектора економіки, і які для держави не можуть бути суттєвим джерелом наповнення бюджету. "Темно-сірий" сектор "тіньової" економіки пов'язаний з більш серйозними порушеннями діючих законів (наприклад, про реєстрацію підприємницької діяльності та найманої робочої сили; ухилення від сплати податків із значних доходів; про мінімальну заробітну плату; про охорону праці та соціальне забезпечення). Тобто це сектор свідомо прихованих видів діяльності. Розміри такої діяльності останнім часом значно зросли в багатьох розвинених країнах. Це явище отримало багато назв: від "чорної економіки" в європейських країнах до "підземної" ("underground" або "subterranean") в США. Оцінка розмірів цього сектора особливо складна, оскільки порушники законів ретельно приховують інформацію. У деяких країнах продукцію "тіньового" сектора враховують в національному доході, хоча ці оцінки базуються не на точній статистиці, а не експертних оцінках. Зростання розмірів цього сектора в багатьох країнах дуже турбує органи влади саме через великі втрати в офіційних цифрах національного доходу. Тому основні зусилля влади спрямовуються на забезпечення повноти сплати податків, запобігання порушень законодавства, а не на припинення випуску продукції. Продукція "тіньового" сектора легальна, проте виробництво, або розподіл товарів та послуг завжди мають протиправні і навіть кримінальні ознаки.
"Чорний" (в т. ч. кримінальний) сектор "тіньової" економіки має своє, притаманне тільки йому амплуа. Тобто він має справу з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням соціальне небезпечних та руйнівних для розвитку особистості продукції та послуг, до яких перш за все відносяться: крадіжки і перепродаж краденого, рекет, наркотики, корупція, "відмивання" та фальшування грошей, "кіллерські послуги", торгівля живим товаром тощо. Тому природним є те, що надвисокі протиправні доходи цього сектора уникають участі у податковій системі. Однак владу більше цікавить припинення виробництва товарів та послуг цього сектора, ніж сплата податків від них.
Продукція і доходи від кримінального сектора не повинні включатися до національного доходу (хоч, виявляється, це стосується не всіх видів кримінальної діяльності). Функціонування "чорної"" (кримінальної) економіки в автономному режимі не є типовим явищем, бо, проникаючи в бюрократичні структури, вона змушує працювати на себе потужну складову адміністративної системи управління державою. Особливо необхідно відзначити, що "чорна" економіка має тенденцію до постійної диверсифікації у "світлу" (традиційну) економіку, бруднить легальні виробничі відносини. Якісною особливістю диверсифікованих "включень чорної економіки" є те, що вони функціонують і живляться виключно за рахунок легальної сфери економіки. Ця частина "чорної тіні" являє собою економічну основу відтворення корумпованої економіки, що особливо актуально для умов країн, які знаходяться у стані ринкової трансформації. До проявів диверсифікованих часток "чорної" економіки можна, перш за все, віднести всі види корупції (аж до відносин бюрократичного бартеру, що отримав у народі назву "блат", і який базується на відносинах, побудованих на принципі: ти - мені, я - тобі). До них також відносяться всі прояви використання та привласнення державної, кооперативної, акціонерної, корпоративної та інших інтегрованих форм власності, у тому числі й фінансових ресурсів держави, як для особистого збагачення окремих фізичних осіб, у розпорядженні та користуванні яких вони знаходяться (перш за все чиновників), так і для наживи суб'єктів кримінальної злочинності та мафіозних кланів, джерела доходів яких пов'язані з використанням вищезазначених методів.
1.3 Особливості становлення тіньової економіки в різних економічних системах.
Як вже зазначалось, не підлягає сумніву, що тіньовий процес має місце в тій чи іншій мірі в кожній країні, що об'єктивно зумовлено природою бюрократичного апарату, який не може існувати поза корупцією. Якщо в розвинутих країнах обсяг тіньових відносин не перевищує 10%, в Латинській Америці - 30%, державах перехідної економіки - 25%, то в Україні він становить до 55%. За даними досліджень, рівень "тіньової" економіки в українському суспільстві перевищує визнаного лідера - Італію, яка перейшла на якісно новий ступінь тіньових відносин. Італія залишається країною, де чиновники є лідерами у хабарництві, але позбавилась організованої злочинності, інкорпорованої в державний апарат, тобто високого ступеню корумпованості.
Причин і витоків існування "тіньової" економіки може бути названо досить багато - в залежності від типу суспільства (традиційне, авторитарне, тоталітарне) та етапу його розвитку (криза, політична дезінтеграція, трансформація).
Найпростіших і найвиразніших форм набувають тіньові політичні угрупування в традиційних суспільствах, де стратифікація відбувається за кровною ознакою, приналежністю до певного клану, родини. Це і патріархальні групи тиску в родоплемінних суспільствах Африки, і більш складні асоціативні форми азійських тріад, які мають тотальний вплив на суспільство та відповідають за всі взаємодії у ньому[15;75].
Розвиток тіньових відносин в авторитарних суспільствах можна прослідкувати на прикладі країн Латинської Америки, де "тіньові" угруповування мають вирішальне значення у державній політиці, а конфлікти між ними призводять до частих заколотів і переворотів. Передумов для функціонування тіньових механізмів в державах цього регіону достатньо в
Loading...

 
 

Цікаве