WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

"тіньовиків-господарників". Це відповідним чином повинно випливати з правових актів, які юридично мають закріплювати ці якісні відмінності, що особливо важливо для підвищення результативності у боротьбі з економічною злочинністю та корупцією. У правотворчій і правозахисній діяльності необхідно також брати до уваги весь існуючий арсенал (від насильницьких до економічних) засобів, що на цей час застосовує кримінальна система для підтримання свого "тіньового правопорядку" і впроваджувати на базі цих знань надійні механізми їх знешкоджень.
Необхідно формувати нове ставлення громадськості й офіційних структур до вітчизняних підприємців, у тому числі і до тих, хто мешкає за кордоном.
Емпірика періоду ринкової трансформації є такою, що на цей час вже досить наївною здається нещодавно поширена серед науковців і представників владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на свої місця, а перехід до ринкової економіки, лібералізація відносин між державою і її суб'єктами, а також між самими суб'єктами господарсько-комерційної діяльності автоматично ліквідує "тіньову" економіку і дозволять вивести її на "світло".
Свідченням того, що це далеко не так, є не тільки набутий вітчизняний досвід, а й досить бурхливий розвиток "тіньової" економіки в більшості країн Заходу.
Безумовно можливо очікувати об'єктивного самовідмирання тих проявів "тіньової"" економіки, які зросли на ниві адміністративно-командної системи та її "відлуння". У той же час не слід думати, що начебто вся діюча у "тіні"частка економіки може бути легалізованою лише шляхом дерегуляції, тобто зняттям тих чи інших заборон і обмежень у діяльності суб'єктів економічних відносин або зменшенням податково-фіскального тиску на них до самої нижчої позначки, яку може собі дозволити держава.
В економічній політиці та законодавчій діяльності, що спрямовані на обмеження "тіньових" процесів, слід прагматично усвідомити, що реально на легалізацію, навіть за самих сприятливих для "тіньового" бізнесу умов, підуть лише ті, хто в межах своєї "тіньової" діяльності прагне не стільки миттєво нажитися, скільки легітимне і швидко заробити та самореалізуватися у якості підприємців. Значну ж частину "тіньовиків" по той бік суспільних інтересів та закону привела ненажерлива гонитва за надприбутками, що отримуються будь-яким, переважно кримінальним шляхом. І якщо нові" якісно досконалі законодавчі правила перекриють для них саму можливість отримання надприбутків, то навряд чи вони із цим погодяться і будуть діяти у відповідності до чинного законодавства. Можливості розвитку ринку і їх особиста аморальність природно підштовхне цих суб'єктів лише до зміни форм діяльності, пошуку нових сфер і джерел отримання надприбутку, навіть якщо вони матимуть кримінальне походження.
Ті, хто звик діяти "по той бік закону", саме "на тому боці" і почуватимуть себе "як риба в воді". Тому для них легалізація економічної
діяльності означає передусім зміну способу життя, складу думки, необхідність налагодження нових зв'язків, дотримання нових правил, навіть якщо вони і встановлені у відповідності до потреб забезпечення діяльності цивілізованої ринкової економіки. Оскільки все ж таки це є правила, до яких необхідно підпорядковувати власне приватне підприємництво, тобто підкорятись певній фіксованій і суб'єктивно досить незручній системі законодавчих обмежень і заборон.
Тому корумпована "чорна" економіка і мафіозні структури будуть постійно створюватимуть протидію справжньому, а не декларативному розкріпаченню ринку, а також налагодженню надійного механізму захисту державної "кишені" (тобто державних фінансових ресурсів і державної власності) від усіх можливих форм їх використання як зметаю особистого забезпечення, так і в інших корисних (особистих, групових або кланових) цілях.
Немає підстав вважати, що більшість вітчизняних бізнесменів безповоротньо втратила природну здатність діяти розумно. Інакше кажучи, вони можуть досить точно спрогнозувати і підрахувати найбільш вірогідні особисті витрати і прибутки від своїх дій. Якщо переваги будуть більшими за витрати (або, іншими словами, за реальні незручності та збитки), підприємець діятиме відповідно зі своїми інтересами максимізації прибутку.
Нині підприємці чудово розуміють, що ймовірні витрати, які пов'язані з приховуванням доходів від податків, мають бути значно нижчими, ніж передбачувані прибутки й вигоди. Для конкретного суб'єкта негативні наслідки, які він може відчувати у разі незаконних дій, поділяються на два загальні типи - почуття провини (на зразок докорів совісті) та страх кримінального переслідування і можливого покарання. На сьогоднішній день ситуація складається таким чином, що підприємцеві набагато вигідніше не віддавати державі левову частку свого прибутку, а залишити її собі. Це відбувається тому, що у багатьох громадян за умов патологічного антисуспільного домінування відносин тотальної продажності (не слід плутати з нормальними ринковими відносинами) повністю стає атрофованим моральне почуття провини за свої антисуспільні вчинки, а ті прикрощі і негаразди, що пов'язані з можливим кримінальним покаранням за них, як правило випадають на долю далеко не всіх правопорушників.
Проте, при оптимальному зменшенні податкового тиску на бізнес ситуація може певним чином змінитися, оскільки ймовірні витрати починають перевищувати передбачувані вигоди. За цих умов підприємець розуміє, що краще віддати третину своїх доходів, ніж надовго потрапити за грати чи сплачувати обтяжливі штрафи.
Слід зазначити, що учасники "тіньової" економіки не можуть і не бажають легалізувати свою діяльність також і з тієї причини, щоб у кінцевому випадку не попасти у своєрідну економічну пастку, тобто продовжувати платити нелегальні побори за особистий захист, що здійснюють по відношенню до них кримінальні структури, та розпочати в повному обсязі сплачувати податки державі, яка до того ж неспроможна захистити їх ні від поборів корумпованих чиновників, ні від "економічно активних стражів" правопорядку, ні від кримінальних структур.
Тому здійснення конкретних та ефективних правових та організаційно-процедурних заходів, спрямованих на захист і звільнення підприємців з легат тотальної корупції, з одного боку, кримінально-мафіозного рекету, з іншого, є одною з головних і необхідних умов обмеження небажаної "тінізації" економіки.
Можна сподіватись, що тільки при системному масованому і чітко сконцентрованому наступі на мафіозно-терористичну злочинність і відповідному делегуванні повноважень по
Loading...

 
 

Цікаве