WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

Фінансові аспекти тіньової економіки - Курсова робота

4,5 - 5,5 %.
У той же час фактично невизначеними у структурі реального ВВП залишаються ті обсяги "тіньової" економічної діяльності, що пов'язані з наданням побутових послуг (ремонт і облаштування квартир, дач та приватних будинків, авторемонт, ремонт побутової аудіо, та відеотехніки, послуги сантехніків, охоронників, дантистів, покоївок, кухарок, прибиральниць та ін.).
Також фактично поза обліком системи національних рахунків на цей час залишається переважна більшість операцій та, відповідно, і обсягів доходів, що отримуються фізичними особами внаслідок операцій із власністю (продажу і перепродажу нерухомості, доходів від орендних відносин тощо).
І нарешті останнє, і головне. Слід відверто сказати, що абсолютно невизначеними у системі національних рахунків є обсяги "чорної"" (кримінальної) економіки, а саме кримінального промислу і сфери задоволення деструктивних та особистих патологічних потреб людини. До цього слід також додати повну відсутність будь-якої інформації щодостатистики оцінки обсягів кримінального перерозподілу "тіньових" доходів (тобто тих обсягів "податкових" надходжень, що отримує як організований, так і деструктурований криміналітет тощо). ї Абсолютно невизначеними є і справжні масштаби перерозподілу доходів у такому секторі "чорної" економічної діяльності, як корупція і хабарництво'.
Зазначене також стосується статистики визначення обсягів доходів, які отримують "тіньовики" від масштабно організованої контрабанди (металами, спиртними напоями, цигарками, валютою, завозу в Україну токсичних відходів тощо), що є одною з найприбутковіших сфер "чорної" економічної діяльності.
Цілком природним можна вважати і відсутність будь-яких статистичних даних щодо можливих обсягів доходів, які отримуються на таких сегментах "чорного" ринку, як ринок "кілерських послуг", "ринок торгівлі живим товаром (де особливо латентними є масштаби доходів від дитячої проституції і секстуризму)", "ринок наркотиків", масштаби доходів рекету, а також доходів, пов'язаних із викраденням людей під вимогу отримання викупу тощо.
За оцінками фахівців, у корумпованих взаємовідносинах на цей час перебувають близько 40 % підприємців і майже 90 % комерційних структур, а понад 60 % доходу середнього службовця, що займає важливу посаду, складають хабарі[7;5]
Деяке уявлення про справжній обсяг та реальний рівень прихованих і неврахованих особистих доходів певної групи населення може дати хоча б той факт, що тільки у 1994 році громадянами України було ввезено 164тис. автомобілів іноземних марок, загальна вартість яких оцінюється у 1,5 - 2,0 млрд. доларів США. Із тих, хто ввозив ці автомашини, майже 90 відсотків мали пільги, які звільняли їх від сплати податків, ввізного мита, ПДВ тощо. У подальшому цей ринковий сектор задоволення зазначеного виду споживчого попиту населення суттєвого скорочення не зазнав[3;30].
Про обсяги "тіньової" економіки, розміри доходів та валютних скарбів, нагромаджених у цій сфері, свідчать такі дані. За експертними оцінками фахівців, за кордон неофіційно експортовано з України до 20 млрд. доларів.
Одним з важливих показників, що характеризують масштаби "тінізації", є кількість людей, які зайняті такими видами діяльності, що можуть бути віднесені до неформальної економіки (тобто тут мова йде про застосування підходу, що, за світовою класифікацією, заснований на так званому "трудовому" підході) [9;36].
За даними вибіркових обстежень та наукових досліджень, що були проведені із проблем зайнятості (Науково-дослідним центром з проблем зайнятості та ринку праці Національної Академії наук та Мінпраці України, Центром "Соціальний моніторинг" та Світовим Банком), чисельність офіційно незайнятого працездатного населення, що отримує основні доходи від неформальної діяльності, становила ще у 1994 році 3170 тис. осіб, або 12,6 % від загальної чисельності зайнятих. Ще близько 5600 тис. працюючих було залучено до неформальної економічної діяльності[6;2].
Значною мірою ця цифра складається за рахунок осіб, що перебувають у стані прихованого безробіття на підприємствах (у неоплачуваних відпустках або в режимі праці неповного робочого дня або неповного робочого тижня).
За експертними оцінками неформальна діяльність дозволяє отримувати зазначеній частині населення, що становить мілкий ринковий "планктон", до чверті доходів, що утворюються у "тіньовій" економіці. Офіційна статистика та податкова система фактично не мають ніякої інформації про доходи щонайменше 20 % населення країни, які за експертними оцінками отримують близько 40 % сукупних доходів фізичних осіб.
Найбільш спрощено реальний розподіл сукупних грошових доходів серед соціальних верств населення, який має місце на цей час, може бути представлений наступним чином: 40 % населення країни отримує приблизно 10 % сукупних грошових доходів (з яких близько 10 % - "тіньові"); ЗО % населення - близько 20 % сукупних грошових доходів (з яких приблизно 20 % є "тіньовими"); 20 % населення - до ЗО % доходів (близько третини яких знаходяться у "тіні"); 10 % населення - близько 40 % від обсягів загальних доходів, що отримує населення країни (з яких близько 75 % "тіньові").
Останній рівень ранжування характеризує надвисокі доходи, походження яких здебільше є "кримінально-чорним" і які за будь-яких умов будуть прагнути уникнути зустрічі із податковою системою держави.
Все наведене свідчить про значні формаційні прогалини, які виникають при спробі зробити оцінку "тіньової" економіки шляхом застосування методики, що базується на використанні системи національних рахунків.
З метою оцінки реальної ситуації в економіці України групою дослідників було здійснено розрахунки. У працях Присняков В.Ф. Введение в нестационарную макроекономіку: Учеб. Пособие. - Днепропетровск. - ДГУ. 1996, Дорибуш Р., Фиіііер С. Маркроекономика. - Изд. МГУ. - ИНФРА-М. - 1997., Присняков В.Ф. О количествснных результатах некоторых математических моделей экономике: кривая Лаффера. устойчивость товарного рынка // Доповіді НАН України. - № 10. -1996. С. 64-73, отримано критерій абсолютної стійкості ринкової системи П, який являє собою відношення ВВП У до споживання С. Теоретичне значення цього критерію дорівнює П' = 2.
Будемо виходити з гіпотези, що специфікою ринку як складної системи є його функціонування на межі стійкості, при якому будь-які відхилення параметрів ринку від рівноваги регулюються людиною. Тому різниця емпіричного значення критерію П від теоретичного П', яка дорівнює 2, може якраз і пояснюватися неврахуванням тіньової складової. У цьому випадку для теоретичного значення П' ми можемо
Loading...

 
 

Цікаве