WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Іноземне інвестування - Курсова робота

Іноземне інвестування - Курсова робота

малоліквідними інвестиціями; 4) інвестиційні консалтингові послуги.
1. Операції на ринку боргових зобов'язань - це обслуговування кредитних та облігаційних позик та похідних від них інструментів (деривативів). Іноземні банки спроможні в Україні здійснювати як власне, так і сіндиційне кредитування корпорацій, обслуговувати форвардні та ф'ючерсні контракти, варанти.
2. Основним інструментом емісії цінних паперів за кордон на сьогодні є єврооблігації, що випускаються в іноземній для емітента валюті і розміщуються серед іноземних інвесторів. Єврооблігація - довгострокове боргове зобов'язання в одній із євровалют, випускається великими банками або емісійними синдикатами. На відміну від звичайних облігацій, що випускають нерезиденти, єврооблігації розміщуються, як правило на ринках кількох країн.
Участь в приватизаційному процесі включає аналіз існуючого стану підприємства, пропозиції щодо його реструктуризації, підготовку плану приватизації, продаж пакетів акцій підприємств на зовнішньому ринку.
Операції з цінними паперами власності зумовлюють в першу чергу їх андерайтинг, першу емісію на відкритий ринок, приватне розміщення, їх конвертацію в боргові зобов'язання і, навпаки, конвертацію акцій в позички.
3. Вільні економічні зони як ефективний засіб залучення іноземних інвестицій.
Залучення іноземних інвестицій та створення СЕЗ повинно бути підпорядковано інтересам держави, і здійснюватися згідно загальнодержавних економічних програм (приватизації, структурної перебудови народного господарства, реформи національної грошової системи). Вплив тут взаємний, і від єдності, і оптимальності заходів, закладених в кожній із них, залежить кінцевий результат загальногосподарських перетворень.
Компонентом загальної програми повинна бути детальна розробка й обґрунтування основних каналів, форм і сфер заохочення іноземних інвестицій. Для цього формуються списки галузей народного господарства, пріоритетних з погляду державних інтересів, які вимагають дозволу при вкладенні в них іноземного капіталу, а також заборонених для нього вкладення.
Ідея створення СЕЗ на території України виникла як ініціатива органів місцевого самоврядування і зацікавлених господарських організацій, а не як цілеспрямована стратегія з боку центральних органів влади. Це дає підставу для оптимістичних прогнозів можливого сценарію зонування в країні, так як він базується на інтересах тих структур, які не тільки своєчасно оцінили перспективність механізму спеціальних зон, але й будуть надалі здійснювати все необхідне для їх створення.
Існує ціла система невідповідностей економічного механізму господарства України світовому ринку, яка слугує перешкодою активного використання фактору загальноекономічних зв'язків для перетворення національного господарства і його інтеграції в світове. В якості засобів пом'якшення цих протиріч можуть бути використані СЕЗ - мікроструктури світового ринку, які включені в національну економіку. Пропонуючи використовувати механізм СЕЗ, я маю на увазі можливість подолання проблем юридичного, інституційного, організаційного та інших невідповідностей за рахунок концентрації у порівняно стислі строки - необхідної інфраструктури, фінансових ресурсів, виробничих потужностей.
З погляду формальних критеріїв, в якості регіонів створення СЕЗ, можуть розглядатися: Одеса, Ізмаїл, Херсон, Миколаїв (порти), Волинська, Львівська, Закарпатська, Чернівецька, Одеська, Івано-Франківська області, Крим, міста Київ і Харків. Проте, у зв'язку з формуванням концепції зонування з погляду оптимального співвідношення регіональних умов з можливостями держави інвестувати кошти у підготовчий процес створення СЕЗ - список базових територій звузився. Найбільш реальні можливості для зонування, на мій погляд, властиві:
Закарпатській, Одеській, Чернівецькій і Львівській областям, в яких поєднуються фактори сприятливого транспортно-географічного положення, розвинутого господарства, сформованого комплексу загальноекономічних зв'язків, унікальними угодами для туризму і рекреації;
Містам Київ і Харків з кваліфікованими трудовими ресурсами і високим науково-технічним потенціалом;
Львову, Закарпаттю, Криму, Києву з комплексом історико-культурних і архітектурних пам'яток;
Криму з його можливостями розвитку туризму. В додаток до них, слід відзначити перспективні проекти будівництва "сорок п'ятої паралелі" і створення Чорноморської зони економічної співпраці.
Цей попередній відбір дає основу констатувати про можливості створення таких зон:
ў комплексних багатонаціональних зон, які зорієнтовані на обслуговування потоку зовнішньоторговельних вантажів - Закарпатська, Львівська, Одеська і Чернівецька області з додатковою їх орієнтацією на туризм і рекреацію, а також розвиток виробничої (електроніка, машинобудування) і агропромислової співпраці;
ў туристичної зони Криму з ефективним режимом стимулювання вкладень у сферу рекреації і розміщення нових виробництв обмежених за екологічними критеріями;
ў науково-технічних зон Києва і Харкова, створених на базі провідних дослідних центрів, інститутів і КБ;
ў магазинів типу "duty-free shop" у структурі міжнародних аеропортів, митниць та прикордонних переходів.
На сьогодні, ініціаторами створення СЕЗ виступили обласні та районні Ради Львівської, Чернівецької, Чернігівської і Волинської областей, міст Севастополя, Керчі та Маріуполя. Проте, слід відмітити, що, незважаючи на достатню спрацьованість загальних вимог, щодо організації СЕЗ різних типів, в нашій державі функціонують лише зона інноваційного характеру в м. Броди Львівської області та Південнокримська експериментальна економічна зона "Сиваш", які поки що не дали відчутного господарського ефекту.
З метоюполіпшення організації СЕЗ та залучення до них іноземного капіталу створюється при Мінекономіки державна структура - Агентство з питань спеціальних (економічних) зон. На 1999-2001 роки передбачено створити такі спеціальні (вільні) економічні зони: "Славутич" (м. Славутич, Київська область). "Яворів" (Львівська область). "Курортополіс Трускавець" (Львівська область). "Інтерпорт-Ковель" (Волинська область). "Закарпаття" (Закарпатська область) ВЕЗ в м. Севастополь (АРК). ВЕЗ в містах Ялта і Алушта (АРК). ВЕЗ в м. Керч (АРК). ВЕЗ в м. Феодосія (АРК). "Аджалик" (Одеська область). "Антарктида" (Одеська область). "Порто-Франко" (Одеса). "Буковина" (Чернівецька область). "Яремга" (Івано-Франківська область). Міжнародна ВЕЗ "Рені-Галац-Джурджулешті"(м.Рені, Одеської обл. Та Миколаїв). (Див.: Бизнес, №7, 15 лютого 1999р. - с.7.)
У режимі "porto franko", з перспективою наступного ускладнення функцій, можуть працювати порти Одеси, Іллічевська, Ізмаїла, Ялти, об'єднаних проектом Чорноморської зони економічної співпраці з портами інших держав цього регіону - Болгарії, Румунії, Турції, Грузії, Росії: Туапсе, Поті, Батумі, Констанца, Бургас, Варна, Трабзон, Самсун.
В даний час в Україні простежується орієнтація на залучення в створення СЕЗ іноземних інвестицій транснаціональних корпорацій (далі ТНК). ТНК, які володіють потужною виробничо-збутовою структурою, практично необмеженими фінансовими ресурсами, можливістю гнучкої географічної
Loading...

 
 

Цікаве