WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Лізингові операції в спектрі послуг кредитно-фінансових інститутів - Курсова робота

Лізингові операції в спектрі послуг кредитно-фінансових інститутів - Курсова робота

складаються в такий спосіб: одна організація (користувач) звертається до іншої (лізингової компанії) з проханням придбати необхідне їй устаткування й передати його їй у тимчасове користування.
Лізинг є різновидом оренди або так званої посередницької аренди, що забезпечує інввестиції засобами виробництва за посередництва лізингової фірми.
Оренда, крім лізингу, включає також такі господарскі операції, як наймання та прокат, кожна з яких має свої специфічні риси. Лізинг на відміну від наймання, як правило, не стосується оренди землі, житла й лише в окремих випадках включає оренду виробничих площ.
Більш тривалі строки відрізніють лізинг і від прокату. Крім цього, речі, які даються на прокат, потрібні здебільшого для індивідуального чи групового використання, без отримання прибутку від користування ними. У разі лізингу орендуються засоби виробництва, призначені для виробництва та реалізації продукції та послуг.
Звичайно, між цими трьома формами оренди не існує жорстких меж. Вони взаємопов'язані, хоча в більшості випадків вони значно відрізняються як за суттю орендних відносин, так і за статусом осіб, які виступають як орендарі та орендодавці.
Найперша згадка про лізинг є в "Законах" Хаммурапі близько 1800 р. до н.е. Римська імперія також не залишалась осторонь. Пов'язані з лізингом дії отримали своє відображення в "Інституціях" Юстиніана. В Англії лізинг поширюється з 1284р. Проте особливого розвитку він набув під час промислових революцій. Об'єктом лізингу в XIX столітті були залізничні вагони, що здавалися окремими компаніями власникам шахт для перевезення вугілля. Саме звідси й пішло право орендаря купувати майно після закінчення терміну оренди.
Однак дійсно поширеним явищем лізинг став у США. "Батьком" лізингу вважається Генрі Шонфенльд, який організував у 1952 році компанію "United States Leasing Corp.", яка вже в 1959 році відкрила свої філії в Англії та Канаді.
Сучасний лізинг бере свій початок у практиці північноамериканських промислових корпорацій і банків початку XX століття. Вже наприкінці XX століття в США орендні операції в промисловості, на транспорті та в галузі зв'язку були поставлені на регулярну ділову основу, хоча система лізингового кредитування купівель спочатку застосовувалася лише для незначних за обсягом і характером контрактів. Після компанії "БТК", яка першою здійснила лізингові операції і за короткий час зуміла створити найбільшу в світі телефонну мережу й навіть прокласти кабельні лінії на дні океану, лізинг взяли на озброєння як важливий елемент ринкової політики інші фірми, що дало їм змогу вижити під час затяжних економічних криз.
Особливо сприяло зростанню лізингового бізнесу прийняття урядом США низки законодавчих актів, які підвищили зацікавленість американських бізнесменів у цьому виді операцій.
Найбільшого поширення в СШАнабули нормативний та посередницький фінансоаий лізинг. Лізингоаим бізнесом, як правило, займаються збутові служби виробників коштовної техніки. При цьому лізингодавці зберігають за собою права власності на об'єкт лізингу аж до його купівлі і зобов'язуються надавати орендарю додаткові послуги з ремонту, страхування обладнання тощо. Так, у разі лізингу комп'ютерів корпорація "IBM" бере на себе витрати щодо обслуговання машин у розмірі ввід 5 до 10% їх ціни. Крім того, в лізинговому договорі часто передбачається можливість повернення комп'ютера раніше строку або заміна його на інші типи машини (більш сучасні).
Посередницький лізинг, який здійснюється за допомогою банків та фінансових органів, почав розвиватися в США порівняно пізно, але досить успішно. 70-80ті рноки для лізингу в США пройшли під знаком зростання обсягів посередницької діяльності взагалі.
Специфіка американського лізингового бізнесу полягає ще й у тому, що вид орендованого майна часто визначає форму лізингу. Транспортні засоби та промислове обладнання виступають, як правило, предметами фінансового лізингу; сільськогосподарське обладнання орендується на засадах хайрингу; будівельна техніка, прилади для наукових і методичних цілей знаходяться у сфері оперативного лізингу і навіть рентингу.
Американські лізингові компанії поступово розширюють свій вплив у сфері послуг,на яку на початку 90-х років припадало вже до 70% валового національного продукту США і 75% зайнятих трудовою діяльністю в країні. Американські соціологи вважають, що до початку XXI століття останній показник досягне 90% і сфера послуг поглине поки що досить численні робітничі професії. Зокрема дослідження свідчать, що до послуг які найбільш деномічно розвиваються зараз, належать страхування, кредитування, лізингові операції, ноу-хау, інжиніринг, маркетингові дослідження, а також телекомунікаційні та консультаційні послуги. Причому багато наукоємких послуг тісно взаємопов'язані між собою. Так сучасні американські лізингові компанії не тількі самі знаходять ті види продукції, які цікавлять споживача, але й здійснюють усі економічні розрахунки, пов'язані з кредитуванням лізингових операцій; займаються розміщенням обладнання аж до спорудження цілих комплексних виробництв починаючи із нульового циклу; навчають персонал; постачають науково-технічну документацію, програмне забезпечення; допомагають у збуті продукції за своїми ділерськими каналами тощо.
Про значний розвиток лізингу в США свідчить і той факт, що 80% американських компаній регулярно отримують на умовах лізингу майно. Однак відміна кредитування податків на орендоване майно внаслідок податкової реформи 1986 року та зменшення норм амортизації, що спричинило підвищення абсолютного розміру податків, особливо федеральних, призвели до послабшання інтенсивності лізингових операцій.
Американські економісти оптимістично оцінюють перспективи подальшого розвитку лізингу як в країні, так і за її межами. На сьогоднішній день США залишаються світовим лізинговим лідером як за обсягами лізингових операцій, так і за різноманітністю використовуваних форм і видів лізингового бізнесу: в лізингу тут перебуває 45% виробничого устаткування (в Японії -- 33%, у ФРН - 18%).
Європа в останні десятиліття також показала свою здатність розвивати різноманітні форми орендних відносин. Західноєвропейські виробники пересвідчилися, що оренда стимулює виробництво. За даними французських соціологів, довгострокова оренда більше стимулює користувача працювати інтенсивно й якісно, ніж власність на майно. Проте звернутися до лізингу європейських виробників змусили справи набагато конкретніші. До другою світової війни оренда засобів виробництва не була поширена в Європі. Політична й економічна нестабільність не стимулювали здавати в аренду промислові засоби виробництва. Американський лізинговий досвід (під час і відразу після закінчення війни) показав Західній Європі перспективність великих арендних угод, але до початку60-х років розвиток лізингу гальмувався відсутністю вільних коштів в економіці європейських країн. Тому не дивно, що перші великі внутрішні лізингові контракти почали укладати фірми таких держав, як Швейцарія, Швеція та А встрія.
Лізингові договори в Західній Європі набагато раніше стали носити міжнародний характер завдяки
Loading...

 
 

Цікаве