WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Облігації - Курсова робота

Облігації - Курсова робота

середньострокових казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів України. Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань приймається Міністерством фінансів України. У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються умови їх випуску.
Порядок визначення продажної вартості казначейських зобов'язань встановлюється Міністерством фінансів України виходячи з часу їх придбання.
Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються на покриття поточних видатків республіканського бюджету.
Власниками облігацій можуть бути як фізичні так і юридичні особи. Вони їх можуть придбати на біржовому або позабіржовому (третьому і четвертому) ринках за рахунок власних або залучених коштів. Валюта в якій оплачується облігація визначається умовами її випуску. Це прописано в українському Законодавстві наступним чином:
Виписка із закону
Облігації усіх видів придбаються громадянами лише за рахунок їх особистих коштів.
Підприємства придбають облігації усіх видів за рахунок коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та процентів за банківський кредит.
Облігації усіх видів оплачуються в карбованцях, а у випадках, передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, їх вартість виражається у карбованцях.
Таким чином, обсяг ресурсів населення (громадян) обмежений лише особистими коштами, а вартість облігацій виражається виключно в гривнях.
Доход по облігаціях нараховується, як правило, як процент від номіналу - в Законодавстві України такі облігації називаються процентними. Хоча існують і інші форми нарахування доходу, наприклад, дисконтні облігації, STRIPS, доходні облігації (income bonds). Сума доходу виплачується в тій валюті, яка визначена в умовах випуску.
Доход по облігаціях може виплачуватися і в товарній формі (цільові, безпроцентні облігації). Вони меньш ліквідні ніж нецільові облігації, тому не мають широкого поширення в світовій практиці. Така форма виплати доходу застосовується, як правило, за умов нестабільної грошової системи та значних темпів інфляції.
Виписка із закону
Доход по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до умов їх випуску.
Доход по облігаціях цільових позик (безпроцентних облігаціях) не виплачується. Власникові такої облігації надається право на придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.
Якщо ціна товару до моменту його одержання перевищуватиме вартість облігації, то власник одержує товар по ціні, вказаній на облігації, а при одержанні більш дешевого товару він одержує різницю між вартістю облігації та ціною товару.
По облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших обов'язкових платежів.
При цьому слід наголосити, що при виплаті доходу та задоволенні інших претензій (наприклад, при банкрутстві товарисьтва) облігації мають старшинство перед акціями. Тобто претензії щодо сплати процентів (доходу) та повернення боргу по них задовільняються в першу чергу, що є дуже важливиою характеристикою облігації.
Будь-яка облігація проходить чотири загальновизнані етапи свого життєвого циклу:
- емісія;
- розміщення;
- обіг;
- погашення (крім безстрокових облігацій).
На стадії емісії визначаються потреба в додаткових коштах, цілі їх мобілізації, приймається рішення про випуск облігацій і умови цього випуску. Відбувається визначення організацій, які будуть гарантами забов'язань і представляти права інвесторів і емітентів. Стадія емісії багато в чому визначає особливості наступних стадій життєвого циклу облігацій.
На стадії розміщення визначаються агенти, які будуть представляти емітента на фондовому ринку, виконувати платежі і розрахункові операції, вести облік і зберігання облігацій. На ній же відбувається формування фондів шляхом перехду права власності на облігації від емітента до інвесторів. Цей перехід може відбуватися в формі аукціону, приватного розміщення (коли певна група інвесторів хоче викупити весь випуск) або призначення певних організацій (агентів), які будуть займатися розповсюдженням облігацій (ощадні облігації серії ЕЕ, ОВДОП 1997 року).
Стадію обігу ми окреслимо як період часу від розміщення до останньої виплати по облігації (погашення). Обіг облігацій - це багаторазовиий перехід прав власності на облігації від одного інвестора до іншого. Під час обігу виплачуються (або не виплачуються) проміжні виплати по облігаціях передбічені умовами випуску.
Стадія погашення передбачає задоволення претензій власників облігацій щодо виплати суми боргу (як правило з погашенням останнього купону) і сум, що не були виплачені за умовами випуску. Невиплата по забов'язаннях може призвести до банкрутства компанії.
Законодавствами більшості країн створено широке поле щодо моделювання цінних паперів, тому існує велика кількість їх різновидів, яка збільшується з розвитком фондового ринку. На кожному історичному етапі цього розвитку виникають нові моделі, що найбільш повно відповідіть вимогам сучасної ситуації. Тому вичерпний перелік всіх назв різних видів облігацій був би дуже довгим. Часто різні назви використовуються для позначення одного і того ж інструмента, а іноді буває, що одна й таж назва дана зовсім різним видам. Проте найбільш розповсюдженими є лише декілька основних видів облігацій з відносно стандартними назвами:
- іпотечні облігації;
- облігації під заставу фондових паперів;
- облігації під заставу обладнання;
- незабезпечені облігації;
- інші види облігацій.
Іпотечні облігації являють собою боргові забов'язання, що забезпечені майном корпорації (емітента). У випадку її банкрутства або неплатіжоспроможності утримувачі облігацій мають право на отримання цього майна, яке вони можуть продати для задоволення своїх претензій. Крім цього вони мають право подати позов на емітента.
Утримувачі іпотечних облігацій під заставу майна, як правило, захищені умовами облігаційного договору. Емітенту може бути заборонено випускати нові облігації під заставу майна, яке вже є забезпеченням для інщих облігацій (якщо ж такий випуск відбувся , то вони мають бути "більш низького порядку" або "вторинними" в тому розумінні, що їх утримувачі можуть претендувати на підзаставне майно лише після того, як будуть задоволені потреби утримувачів раніше випушених під заставу цього майна облігацій). Майно, що було придбано корпорацією після випуску облігацій, також може використовуватися в якості забезпечення.
Облігації під заставу фондових паперів забезпечені іншими цінними паперами, що зберігаються на умовах трасту. Найбільш розповсюдженою є ситуація, коли в якості забезпечення облігацій компаннії-емітента виступають цінні папери її філії.
В якості забезпеченя облігацій під заставу обладнання, які відомі також під назвою сертифікатів, що забезпечені рухомим майном, право на яке має довірча особа, використовуються транспортні засоби (літаки, локомотиви). У випадку необхідності це обладнання може бути продано і кошти передані новому власнику. Юридичні процедури, що вимагаться для емісій таких облігації мажуть бути дуже складними. В більшості випадків використовується так звана "філадельфійська схема", суть якої полягає в тому, що довірча особа, яка володіє обладнанням, випускає облігації, а потім здає це
Loading...

 
 

Цікаве