WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Облігації - Курсова робота

Облігації - Курсова робота

відзивати неможна, наступні 5 з обов'язковим рефінансуванням (випуском нових облігацій), останні 5 років можна відзивати за заздалегіть визначеною ціною.
Іноді в умовах випуску облігацій вказується право емітента достроково пред'являти облігації емітенту до сплати. Це протилежна ситуація. Ціна такої облігаці вища за ціну облігації без такого права на ціну опціону кол , який емітент продає одночасно з цінним папером. Що цікаво, якщо власник облігації не хоче в майбутньому пред'являти облігацію до сплати, то він може продати свій опціон окремо від облігації.
Розміщуватися облігації можуть такими способами: шляхом аукціону і приватним розміщенням. Аукціон може бути з попереднім оголошенням обсягу емісії облігації так і без такового, за конкурентними і неконкурентними заявками. Приватне розміщення робиться, як правило, для стратегічних інвесторів, які зацікавлені в проекті, під який йдуть кошти і бажають викупити весь випуск. Часто в умовах облігацій призначених для приватного розмішення обмежується право на прдажу цих облігацій на протязі певного терміну часу після розміщення.
За роміщенням облігації також можна поділити на ті, що розміщуються на національному ринку і на іноземних (міжнародних)ринках. Наприклад, іноді філії, що розміщена в іншій країні ніж головний офіс може бути вигідніше випускати облігації у зв'язку з особливостями оподаткування доходів по таких облігаціях та інших умов (єврооблігації).
Як вже зазначалося облігації за характером володіння можуть бути іменними і на пред'явника. Такий поділ визначає наскільки важко вліснику облігації передати свої права на неї, а також особливості при виплаті прцентів і поерненні основної суми боргу. Для передачі прав власності на іменну облігацію, її власник має повідомити емітента про операцію преходу і подати заяву на переєстрацію прав власності в реєстрі, який веде емітент по всіх імених облігаціях, що він випустив, на іншого власника. Іноді іменні облігації взагалі не пердбачають права їх перепрдажу на вторинному ринку. Процентні платежі можуть виплачуватися поштою або іншим шляхом безпосередньо власнику. Перехід прав власності на неіменний цінний папір відбувається безпосередньо шляхом передачі облігацій новому власнику (в залежності від форми існування).
Одні облігації мають вільне коло обігу, тобто можуть вільно продаватись та купуватись будь-якими фізичними особами, інші ж, навпаки, такою властивістю не наділені, їх обіг обмежений . Обеження бувають різними. Наприклад емітент може забов'язати інвестора залишатися власником цієї облігації певний період або взагалі до погашення без права продвати, дарувати, використовувати їх в якості застави. В іншому випадку може бути визначено коло осіб на яких розраховано позику - для населення (казначейські забовязання), для юридичних осіб або інших груп осіб.
При розгляданні питання про виплати по облагаціях необхвдно звернути увагу на такі моменти, по-перше по якій стваці нараховується виплата, по-друге в якому вигляді і, по-третє, коли відбуваються виплати.
За метом нарахування проценту можна виділи два різновиди облігацій - облігації з фіксованою процентною ставкою і з "плаваючою" ставкою. Фіксована процентна ставка використовується для періодичної виплати (або однієї виплати при погашенні) доходів у вигляді процентів по облігаціям. Якщо процентна ставка по облігації дорівнює нулю, то така облігація називається дисконтною (зерокупонною). Вона розміщується за ціною нижчою за номінальну - відсічною ціною, а погашається - за номінальною. Різниця між відсічною і номінальною ціною становить доход по цих облігаціях. Дисконтні облігації відносять до числа вельми ризикованих, проте приваблих, що мають надію на високий доход. Облігація, ставка якої змінюється може мати такі різновид ставок:
- ставка прив'язана до середньозваженої процентої ставки інших інструментів;
- ставка, яка зростає з кожним наступним періодом (це робиться для, того щоб власники не пред'являли їх до сплати. Наприклад, кожні два роки ощадна облігація для населення може бути пред'влена до погашення, а може бути залишена з новою збільшеною ставкою, і т.д.);
- ставка, величина якої залежить від цін на певні товари (групу товарів).
Перехідною формою від купоних до безкупоних облігацій є облігація з мінікупоном, яка має порівняно невеликий прцент по купону і невеличку скидку при розміщенні. Виплати по облігаціях, що мають купоний лист відбуваються шляхом надсилання купону строк сплати якого настав емітенту (через банк).
Окремою формою відшкодування позички є натуральна форма, коли облігаціонеру при погашенні надаються певні послуги чи видаються товари, під які було випущено позику. В облігації такого типу обов'язково мають бути зазначені ті цінності, яким буде покрито борг і їх обсяг.
В західних країнах законодавчо визначено, що емітент на передемісійному етапі має укласти облігаційну угоду (домовленість). В облігаційну домовленість (угоду) нерідко включають вимогу про те, що корпорація емітент має робити щорічні відрахування в фонд погашення. Ідея виплат основного боргу (а також процентів)частинами кожен рік дозволяє скоротити величину непогашеного боргу при настанні строку погашення. Це може відбуватися у формі щорічних виплат частини основного боргу по кожній облігації або шляхом щорічного викупу (відзиву) облігацій на відкритому ринку певної кількості облігацій.
Ще одним фактором, який впливає на обіг облігацій, проте не визначаються емітентом, а лише залежить від нього є рейтинг емітента або його відсутність. Рейтинг облігаціям дають спеціальні рейтингові агенції. Під час визначення рейтингу облігацій емітента враховуються багато фінансових і нефінансових аспектів, які відносяться як до емітента, емітованих ним облігацій, так і до країни, регіону вцілому. Рейтинги впливають на оцінку облігацій на фондовому ринку, вони є їх "візитною карткою". Проте не рідко буває, що облігаціївиявились невірно оціненими і, внаслідок цього, деякі фірми, які більш точно їх оцінили могли виграти на операціях з ними.
Одним із видів облігацій, які мають низький рейтинг (низький рівень "якості"), тобто високий ризик неплатежу по них, але високу доходність називають бросовими облігаціями. Вони є високоспекулятивними, і були дуже розповсюдженими в 80-ті роки. Аналітиками було доведено, що втрати від неплатежів по цих облігаціях (банкрутство, неплатоспроможність емітента) значно нижча виграшу в різниці між дуже високими ставками відсотку, що низначаються "бросовими" емітентами і середньозваженою ставкою доходності.
Цей перелік різновидів облігацій можна продовжувати нескінченно. Проте ми намагалися виділити найбільш розповсюджені характерстики облігацій і їх поєднання і показати яким чином та чи інша характеристика або їх комбінація впливає на особливості обігу цінного паперу.
Облігація - вид боргового інвестиційного цінного паперу, який визначає відносини позики між власником (володарем) облігації та емітентом і підтверджує забов'язання емітента поверниути власнику облігації номінальну вартіть облігації в передбачений термін, а також певний процент (винагороду).
Коментуючи це визначення можна сказати, що облігація вирижає певний вид грошових відносин, які виникають між продавцем і покупцем облігації. Ці відносини трактуються як відносини позики. Тобто облігація це договір про позику, а отже має відповідати основним її принципам:
" Принцип поверненості - сума, що
Loading...

 
 

Цікаве