WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний дефіцит - Курсова робота

Бюджетний дефіцит - Курсова робота

знак прийдешньої катастрофи.
Друга ж ґрунтується на детальному аналізі усіх за і проти. От основні положення другої позиції.
Отже, національний державний борг будується з бюджетних дефіцитів. Для покриття дефіциту держава удає до запозичень як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках.. Національний борг, з одного боку, є пасивом для держави й активом тримачів держоблігацій (цінних паперів державного запозичення). У такий спосіб вартість у результаті держзаймів не губиться.
І усе ж, хто несе або буде нести тягар боргу, створеного хронічно незбалансованими бюджетами? Які ж негативні наслідки наявності державного боргу?
По-перше, необхідність обслуговування боргу обмежує можливості уряду балансувати поточний бюджет або витрачати засобу, що спрямовуються на обслуговування боргу та інші потреби. Хоча з іншого боку, велика частина процесу обслуговування боргу (внутрішнього) є лише формою перерозподілу, коли засобу платників податків переходять власникам державних цінних паперів.
По-друге, хоча обслуговування боргу не має істотної альтернативної вартості, ефект заміщення (витиснення) істотно впливає на майбутнє. За рахунок фінансування дефіциту на фінансовому ринку залишаються недофінансованими якісь проекти приватного сектора, знижуються інвестиції. Саме тут і виявляється висока альтернативна вартість як самих запозичень, так і всього процесу обслуговування боргу в цілому.
Треба зауважити, що борг, викликаний необхідністю фінансування трансферів, не накладає ні на кого реального прямого тягаря.
По-третє, існує проблема співвідношення розміру державного сектора і приватного. Внаслідок збільшених витрат держави росте державний сектор, а внаслідок ефекту витиснення скорочується приватний сектор. Якщо ж підвищені державні витрати, крім того, не сполучені з підвищеними державними інвестиціями, то через скорочення інвестицій постраждають майбутні покоління.
Найбільше тяжким для майбутніх поколінь є зовнішній борг, тому що його виплата не буде лише перерозподілом прибутків між громадянами держави. З іншого боку, зовнішнє фінансування дозволяє країні розширити державний сектор без скорочення приватного сектора.
3. ВЗАЄМОДІЇ БЮДЖЕТНОЇ ТА МОНЕТАРНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
За роки незалежності Україна пройшла щонайменше два основних етапи свого макроекономічного розвитку. На першому етапі (упродовж 1992-1995 років) уряд упроваджував м'яку фіскальну політику, що підтримувалася м'якою монетарною. Значні обсяги бюджетного дефіциту покривалися тільки за рахунок кредитних емісій Національного банку. Зовнішнє фінансування йшло переважно на поточні видатки - усе це зумовлювало розкручування інфляції до гіперінфляції, вибувалося значне зниження реального валового внутрішнього продукту (табл.1).
Таблиця 1
1992 1993 1994 1995
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП -13,8 -5.1 -8,9 -6,6
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ (кредити 1 купівля ОВДП), у % до ВВП 6,55 7,89 10,97 5,40
Реальний ВВП 90.1 85,8 77.1 87,8
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 100 85,8 66,15 58,08
Інфляція, у %, грудень до грудня 2100 10257 501 281.7
Державний борг, у % до ВВП 41,6 45,6 60,7 55,9*
Державний борг, у % до видатків державного бюджету 183,3 181,2 193,1 257,7*
* Без вирахування списаної заборгованості перед НБУ (7747,98 мли. грн.).
Другий етап (із 1995 року) був пов'язаний з уведенням національної грошової одиниці - гривні й характеризувався переходом до жорсткої монетарної політики. Завдяки цьому вдалося стримати інфляцію, стабілізувати грошову одиницю і довіру до неї. Поряд із цим м'яка фіскальна політика, при проведенні якої існував і існує значний бюджетний дефіцит, призводить до зростання державного боргу, в тому числі зовнішнього, одночасно зростають обсяги виплат за боргом, що потребує значних валютних коштів для його обслуговування. Стрімке зростання державного боргу на фоні продовження економічного спаду знижує довіру до України як держави, спроможної платити за своїми боргами. Крім того, щорічні недонадходження грошових платежів до бюджету з одночасною необхідністю спрямування значних обсягів коштів на розрахунки за боргами призвели до накопичення боргу із заробітної плати і соціальних виплат, недофінансування майже всіх державних програм. Тобто існував як наявний, так і прихований дефіцит (табл.2).
Таблиця 2
1995 1996 1997 1998 1999 2000
Дефіцит зведеного бюджету, у % до ВВП -6,6 -4,9 -6,6 -2 -1 1,1
Приріст прихованого дефіциту (оцінка), у % до ВВП - 1,8 2,1 3,2 1.1** 0**
Фінансування бюджетного дефіциту НБУ 5,40 2,62 2,68 5,69 1,89** 1,75**
Реальний ВВП 87,8 90 97 98,3 99 102
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 58,08 52,27 50,70 49,84 49,34 50,33
Інфляція, у %, грудень до грудня 281,7 139,7 110,1 120 119,1 110
Державний борг, у % до ВВП 41,7* 25 30,4 50,9 52,1 47,7
Державний борг, у % до видатків державного бюджету 192,2* 124,7 122,7 287,6 297,1 279,49
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до ВВП 4,53 4,88 8,11 12,17 6,5 11,68
Обслуговування та погашення державного боргу, у % до видатків державного бюджету 20,86 24,28 32,77 68.8 37,06 68,45
* 3 урахуванням списаної перед НБУ заборгованості (7747,98 мли. гри.).
** Планове залучення коштів на фінансування дефіциту бюджету від НБУ.
Проведення м'якої бюджетної політики протягом семи років незалежності разом із м'якою і жорсткою монетарною політикою призвело до хронічного економічного спаду, створення тромбів у фінансовій системі, низької податкової дисципліни, зростання недоїмки за платежами у бюджет та накопичення небезпечного рівня державного боргу (табл. 3).
Таблиця З
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Реальний ВВП 90,1 85,8 77,1 87,8 90 97 98,3 99 102
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 року 100 85,8 66,15 58,08 52.27 50,70 49,84 49,34 50,33
Кредиторська заборгованість
підприємств, у % до ВВП 89,8 109,8 132,5 159,34 207,92
Дебіторська заборгованість
підприємств, у % до ВВП 58,9 79,4 99,1 135,95 202,27
Податкова недоїмка до зведеного бюджетукумулятивне, млн. грн. 52,7 545 1364,6 2327,17 10301,74 14000 17000
Приріст податкової недоїмки до зведеного бюджету за рік, у % до доходів зведеного бюджету 1,23 2,98 3,56 3,42 27,58 10,80 9,28
Податкова недоїмка до зведеного бюджету кумулятивне, у % до ВВП 0,438 1,00 1,674 2,493 9,918 10,786 11,371
Для створення умов тривалого економічного зростання виникла нагальна потреба у переході до жорсткої бюджетної політики й одночасного обережного пом'якшення монетарної. Обов'язковою передумовою пожвавлення економічного зростання повинен бути профіцит бюджету, який дасть змогу обмежити частку держави у перерозподілі кредитних ресурсів і спрямувати їх на ринкових засадах через банківську систему у реальну економіку. Розвиток реального сектора економіки завжди передбачає створення нових робочих місць, існування конкурентного середовища, які, у свою чергу, сприяють розширенню податкової бази, збільшенню кількості прибуткових підприємств і галузей, поліпшенню добробуту населення (табл.4).
Таблиця 4
1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000
Реальний ВВП, у % до ВВП 1992 100 85,8 66,15 58,08 52,27 50,70 49,84 49,34 50,33
Дефіцит
Loading...

 
 

Цікаве