WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Статистика фінансів - Курсова робота

Статистика фінансів - Курсова робота

початкового вкладання коштів для придбання приміщень, устаткування, сировини, матеріалів та наймання робочої сили. Для виробництва продукції чи надання послуг потрібен певний час; лише після цього в обмін на товари чи послуги можуть бути одержані гроші для відшкодування витрат первинного капіталу, а в разі перевищення одержаних грошей над сумою вкладених - для одержання прибутку.
Ці кошти можуть бути отримані з трьох джерел:
o власні (нагромаджені шляхом заощаджень) кошти організаторів бізнесу;
o позичені кошти від тих юридичних осіб, які акумулюють грошові кошти третіх осіб;
o залучені кошти - заощадження юридичних та фізичних осіб, інакше кажучи - тимчасово вільні грошові кошти юридичних та фізичних осіб.
Перше джерело для організації великого, солідного бізнесу використовується рідко з двох причин:
o недостатній обсяг коштів навіть у багатих людей;
o ризик, притаманний будь-якій підприємницькій діяльності, що означає ймовірність втрати власних коштів, тобто ймовірність залишити себе і свою родину без засобів до існування.
Ризик існує, звичайно, і при вкладанні коштів, які будуть отримані від інших джерел, але в цьому разі він, як і можливі майбутні втрати, буде розподілений серед багатьох осіб, чим зменшується розмір втрат, що припадатимуть на кожного учасника бізнесу.
Друге джерело - кредити банків чи фондів - використовується в загальному випадку для фінансування реально існуючого бізнесу під гарантію повернення позики у вигляді застави, якої в нових бізнесменів немає.
Тому найчастіше фінансування нового бізнесу здійснюється так, як це блискуче описано Т. Драйзером у відомій трилогії "Фінансист", "Титан", "Стоїк" - шляхом створення акціонерного товариства. Засновники акціонерного товариства, витративши мінімальну необхідну суму для оформлення всіх належних документів, отримують право на випуск цінних паперів. В англійському варіанті останні звуться "security", що означає "забезпеченість", "безпека", оскільки вони мають бути забезпечені відповідними цінностями. На практиці цих цінностей може й не існувати, а отже й цінні папери жодної цінності не матимуть. У цьому ми встигли пересвідчитись за вісім років існування цих цінних паперів у країнах СНД, а громадяни країн Заходу переконуються в цьому вже протягом не одного століття. Але все одно й далі купують цінні папери! Бо вже давно доведено, що економіка розвинених країн пов'язана прямо пропорційною залежністю з обсягами торгівлі цінними паперами: ринок притягує ті інвестиції, які потім вкладаються в економіку. Вплив тут обопільний: з одного боку, розвиток фондового ринку сприяє розвитку економіки, а з іншого - показники розвитку фондового ринку є індикаторами стану економіки країни.
Перш ніж розглянути статистичні показники та методи аналізу фондового ринку, ознайомимося з основними поняттями, які застосовуються його учасниками та дослідниками, їх визначення наведені в Законах України "Про інвестиційну діяльність", "Про цінні папери та фондову біржу" і деяких інших, що регулюють діяльність фондових та решти сегментів фінансового ринку.
Інвестиції - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, які вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності, завдяки чому створюється прибуток (дохід) чи досягається соціальний ефект.
Розрізняють валові та чисті інвестиції.
Валові інвестиції являють собою загальний обсяг засобів, що інвестуються у визначеному періоді, спрямованих на нове будівництво, придбання засобів виробництва і на приріст товарно-матеріальних запасів.
Чисті інвестиції являють собою суму валових інвестицій, зменшену на суму амортизаційних відрахувань у визначеному періоді.
Динаміка показника чистих інвестицій відображає характер економічного розвитку країни на тому чи іншому етапі. Якщо сума чистих інвестицій складає від'ємну величину (тобто якщо обсяг валових інвестицій менше суми амортизаційних відрахувань), це свідчить про зниження виробничого потенціалу і як наслідок - зменшення обсягу продукції, що випускається (така ситуація характеризує країну, що "проїдає свій капітал"). Якщо сума чистих інвестицій дорівнює нулю (тобто якщо обсяг валових інвестицій дорівнює сумі амортизаційних відрахувань), це свідчить про відсутність економічного зростання, тому що виробничий потенціал залишається при цьому незмінним (така ситуація характеризує державу, що "топчеться на місці"). Якщо сума чистих інвестицій є додатною величиною (тобто обсяг валових інвестицій перевищує суму амортизаційних відрахувань), це означає, що економіка знаходиться на стадії розвитку, тому що забезпечується розширене відтворення її виробничого потенціалу (така ситуація характеризує державу з розвинутою економікою).
Інвестиції класифікуються:
1. За об'єктами вкладень коштів - реальні, фінансові та інноваційні.
Реальні інвестиції включають капітальні вкладення в основні засоби (створення нових, реконструкція та модернізація діючих), придбання цілісного майнового комплексу, у т. ч. в процесі приватизації.
Фінансові інвестиції включають придбання фінансових активів (акцій, облігацій, сертифікатів, відкриття депозитних рахунків), участь у заснуванні нових підприємств та в спільній діяльності.
Під інноваційними інвестиціями розуміють придбання ліцензій, патентів, програмних продуктів, фінансування наукових розробок, підготовку та перепідготовку фахівців.
2. За характером участі в інвестуванні - прямі та непрямі.
Під прямими інвестиціями розуміється безпосередня участь інвестора у виборі об'єктів інвестування і вкладення коштів. Пряме інвестування здійснюють підготовлені інвестори, які мають досить точну інформацію про об'єкт інвестування і добре знайомі з механізмом інвестування.
Під непрямими інвестиціями розуміють інвестування, опосередковане іншими особами (інвестиційними або іншими фінансовими посередниками). Не всі інвестори мають достатню кваліфікацію для ефективного вибору об'єктів інвестування і наступного управління ними. У цьому випадку вони купують цінні папери, що випускаються інвестиційними або іншими фінансовими посередниками (наприклад, інвестиційні сертифікати інвестиційних фондів і інвестиційних компаній), посередники зібрані таким чином інвестиційні кошти розміщують на власний розсуд, а одержані доходи розподіляють потім серед власників цінних паперів.
3. За періодом інвестування - короткострокові та довгострокові.
Під короткостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період не більший за один рік (короткострокові депозитні вкладення, придбання короткострокових ощадних сертифікатів).
Під довгостроковими інвестиціями розуміють вкладення капіталу на період більший за один рік.
4. За формами власностіінвесторів - приватні, державні, іноземні та спільні.
Під приватними інвестиціями розуміють вкладення коштів, що здійснюються громадянами, а також підприємствами недержавних форм власності, перш за все - колективної.
Під державними інвестиціями розуміють вкладення, що здійснюються центральними і місцевими органами
Loading...

 
 

Цікаве