WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Статистика фінансів - Курсова робота

Статистика фінансів - Курсова робота

цьому враховується, що підвищення частки залучених коштів у обігових коштах може забезпечити вищий рівень рентабельності, але водночас спричинює зростання ризику ліквідності.
Протилежний процес - збільшення частки готівки в обігових коштах - зменшує ризик ліквідності, але супроводжується зменшенням рівня рентабельності.
Статистичне забезпечення управління цими процесами передбачає використання системи відносних показників - рентабельності, ліквідності, частки залучених коштів у загальному обсязі обігових. Зокрема ефективність використання позикових ресурсів вивчається на основі таких показників:
Кредитовіддача (обсяг діяльності на одиницю позикових ресурсів) = Реалізована продукція
Позикові ресурси
Кредитомісткість (використання позикових ресурсів для одержання одиниці обсягу діяльності) = Позикові ресурси
Реалізована продукція
Обіговість ресурсів = Позикові ресурси х Кількість днів у періоді кредитних
Оборот по погашенню позики
Надалі методами аналізу взаємозв'язку (групуванням, кореляції та регресії і т. ін.) установлюється зв'язок між результатами фінансової діяльності (рентабельністю, ліквідністю) і обсягом та часткою залучених коштів.
Результати такого аналізу використовуються при формуванні політики залучення позикових коштів, яка впливає на рівень і структуру заборгованості, і на цій основі - на відшукання компромісу при виборі позиції "рентабельність - ризик".
Статистичне забезпечення управління ефективністю діяльності підприємств з урахуванням процесу залучення коштів передбачає оцінку доцільності цього залучення. У свою чергу, оцінку такої доцільності можна дістати у вигляді різниці між обсягами доходів від позичкових коштів та вартістю їх залучення.
5. Статистика страхової діяльності
Страхування - це система економічних відносин, що полягають у створенні за рахунок підприємств, організацій та населення спеціального фонду коштів і використанні його для відшкодування втрат, що сталися в результаті стихійного лиха й інших несприятливих випадкових явищ, а також для надання допомоги громадянам у разі настання в їхньому житті різних кризових ситуацій (досягнення певного віку, втрата працездатності тощо). У процесі страхування беруть участь страхова організація - страховик та страхувальники - юридичні і фізичні особи, - які вносять до страхової організації встановлені платежі. Крім того, учасником страхових відносин може бути особа, призначена для одержання страхової суми.
Страхування відіграє дуже важливу роль у процесі переходу країни до конкурентного вільного ринку. Не виключаючи повністю ринкової невизначеності, страхування може певною мірою гарантувати фінансову безпеку як приватних комерційних і промислових підприємств, так і фізичних осіб. Страхування також сприяє виникненню і розвитку ринку довгострокового позикового капіталу, необхідного для фінансування процесу створення нових високопродуктивних підприємств і економічного розвитку в цілому.
Страхування дозволяє зменшити ймовірність банкрутств у разі настання несприятливих подій, пом'якшуючи, зокрема, наслідки економічної нестабільності.
Особисте страхування дозволяє громадянам у разі настання страхових випадків дістати певну матеріальну підтримку з відповідних фондів.
Про економічний розвиток країни часто судять на підставі того, як у ній організовано страхову справу. Ця справа за дохідністю в багатьох країнах посідає друге місце після туризму, випереджаючи промисловість та банківську справу. Розвинена система страхування є певним гарантом залучення іноземних інвестицій.
Головне завдання статистики страхування - вивчення тенденцій розвитку страхових продуктів і попиту на них, складу страхувальників, оцінювання диференційованих ризиків і пов'язаних з ними збитків, дослідження ефективності інвестицій і діяльності страхових компаній у цілому.
Страхову діяльність класифікують за такими ознаками.
1. За функціями:
o нагромадження - учасники страхового процесу створюють резерв коштів для покриття можливих збитків;
o перерозподільна - страхування є засобом перерозподілу збитків на всіх учасників страхового ринку;
o відшкодування (ризикова) - надається допомога тим, хто постраждав від страхового випадку;
o попереджувальна - фінансуються заходи, спрямовані на зниження втрат від страхових подій.
2. За формами страхування:
o добровільне на підставі договорів між страхувальниками та страховиками;
o обов'язкове - згідно із законодавчими актами.
3. За видами:
o особисте - страхування життя, від нещасних випадків, медичне страхування;
o майнове - страхування транспорту, вантажів, інших видів майна, фінансових ризиків;
o страхування відповідальності, предметом якого є можливі зобов'язання страхованого щодо відшкодування втрат третім особам;
o перестрахування, у результаті якого страховик, приймаючи на страхування ризики, частину відповідальності за ними передає іншим страховикам для створення збалансованого страхового портфеля та забезпечення стабільності страхових операцій.
4. За формами власності страхових компаній:
o створені на капіталі фізичних осіб;
o створені на капіталі юридичних осіб;
o створені на капіталі фізичних та юридичних осіб;
o створені на основі приватного і державного капіталу;
o створені на основі капіталу держави.
Для характеристики страхової діяльності застосовується така система показників:
N - загальна чисельність застрахованих об'єктів;
n - чисельність об'єктів, які постраждали в результаті страхових випадків, випадків, які відбулися, і ризик за якими був застрахований;
S - страхова вартість усіх застрахованих об'єктів або страхова відповідальність, тобто сума грошових коштів, у межах якої страхувальник згідно з умовами страхування має зробити виплату в разі настання страхового випадку;
S - страхова вартість об'єктів, що постраждали;
Р - страховий платіж (страховий внесок, страхова премія), тобто плата за страхування, яка передбачена угодоюстрахування і розмір якої залежить від страхової суми і страхового тарифу;
W - сума виплат страхового відшкодування;
m - кількість страхових випадків.
Застосовуючи перелічені абсолютні величини, визначають такі відносні показники інтенсивності:
o середню страхову вартість застрахованих об'єктів ;
o середню страхову вартість об'єктів, що постраждали ;
o середній розмір виплаченого страхового відшкодування ;
o частку об'єктів, які постраждали ;
o показник виплат страхового відшкодування в розрахунку на страхові платежі ;
o страхові платежі в розрахунку на страхову вартість застрахованих об єктів ;
o показник збитковості страхової суми .
Одним з найважливіших показників статистики страхової І справи є страхові тарифи, або ставки страхових платежів. Вони мають бути розраховані так, щоб забезпечити виплату страховиком належного відшкодування страхувальнику і забезпечити прибутковість страхової діяльності.
Страховий тариф, або брутто-ставка Сб,
Loading...

 
 

Цікаве