WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінанси Київської Русі - Курсова робота

Фінанси Київської Русі - Курсова робота

був ще хлопчиком, і на князівський престол сіла дружина вбитого князя Ольга. Вона виявила себе розумним, енергійним і далекоглядним діячем. Ольга жорстоко придушила повстання древлян навесні 945 р., разом із тим вона розуміла, що необхідно змінити довільний та безладний спосіб збирання данини, тому і впроваджує перші в Київський Русі "реформи". Суть їх полягала в тому, щоб чітко встановити землі, з яких мала збиратися данина, розмір данини, який міг би забезпечити достатні надходження до казни і не обтягувати племена. "Повістьвременних літ" розповідає: " І пішла Ольга по Древлянській землі з сином своїм і дружиною, встановлюючи устави й уроки; й існують становища її й ловища.". І далі пішла Ольга до Новгорода й встановила по Мсті погости й данини, й по Лузі Оброки й данини, ловища її є по всій землі". [8, c.32]
Є підстави розглядати державні нововведення Ольги як регламентування повинностей залежного населення (запровадження "уроків"), створення уставів, що ними керувалися княжі дружинники, збираючи данину, виконуючи адміністративні й судові функції. Все це було, напевно, пов'язано з переходом від системи полюддя до нового порядку стягнення данини через спеціально посланих людей, що приймали її від населення в укріплених пунктах - "становищах": Ольгою були також влаштовані опорні пункти центральної влади на місцях, адміністративна ж і судова системи поширені практично на всі підвладні Києву землі племінних княжінь. Щоб забезпечити себе постійним притоком прибутків, Ольга закріпила за княжою казною права на багаті хутровим звіром землі. З князюванням Ольги можна пов'язувати настання другого етапу в розвиткові давньоруської державності
Володимир Великий (980-1015). Зійшовши на київський престол у 980 р. і зосередивши в своїх руках неподільну владу, Володимир започаткував нову добу в історії Київської Русі.
Володимир взяв під свою тверду руку Давньоруську державу ще не досить консолідованою, на відміну від попередників у центрі його уваги був добробут володінь, а не загарбання земель і збір данини. Володимир успішно вирішив три основні завдання.
Перше полягало в тому, що він повертає до складу Русі землі племінних княжінь хорватів і дулібів (981 р). Протягом 981-984 р.р., була відновлена влада Києва над княжіннями радимичів і вятичів. Близько 988 р. Володимир провів адміністративну реформу, в результаті якої вождів племінних княжінь замінили в різних містах держави сини Володимира, чим назавжди було зламано сепаратизм племінної верхівки, а Київська Русь стає об'єднаною державою.
Також значно змінилась система державної влади на місцях. Відтоді в основних містах держави від імені київського князя збирають данину, управляють і чинять суд його намісники, котрі, в свою чергу, мають у підлеглості урядовців нижчого рангу, що порядкують у тій чи інший волості. Отже, за Володимира вперше на Русі склалась завершена система збирання податків, яка була повністю підконтрольна Київському князю.
Друге завдання полягало в тому, що він провів і судову реформу. В літописі Нестора читаємо, що Володимир разом із дружинниками дбав про "Устав земляний", започаткував вироблення "уставу", який регулював би правові відносини в суспільстві, вдосконалив чинний кодекс звичаєвого права - "Закон Руський" для пристосування його до умов часу." [8, c.36] "Устав земляний" Володимира продовжив політично-правову лінію, яку накреслила своїми "Уставами" й "уроками" княгиня Ольга.
Третє завдання полягало в тому, що Володимир запровадив на Русі християнство (у 988 р.), що мало позитивні наслідки. Воно зміцнювало авторитет і владу князя, сприяло розбудові держави. Значний поштовх дала нова ідеологія піднесенню давньоруської культури, поширилися писемність і книжність. В Києві, а далі повсюдно на Русі почали влаштовувати школи й книгописні майстерні. Запровадився могутній механізм управління державними справами, що суттєво допомагав князю, - церкви. На утримання церкви Володимир виділяв десяту частину княжої казни, що є прообразом гарантованих видатків держави з бюджету на відповідні потреби.
Ярослав Мудрий. (1015-1018 рр., 1036-1054 рр.) Тривале князювання Ярослава прийнято вважати апогеєм могутності Київської Русі. Він розвинув і вдосконалив багато з того, що започаткував Володимир. Ярослав продовжував розширювати кордони своїх величезних володінь. Завдяки його підтримці швидко зростала церква, розбудовувались міста. У часи князювання Ярослава завершилося будівництво Давньоруської держави. Було остаточно зламано місцевий сепаратизм, вдосконалився державний апарат. Полюддя замінювалося м'якими, більш передовими формами данини, що відповідало змінам в суспільстві. Ярослав Мудрий звів загальноприйняті у ті часи закони в єдину "Руську правду", яка стала правовим кодексом усієї країни (близько 1037 р.).
Отже кожний з київських князів робив свій внесок в розвиток економічних відносин, спираючись на досягнення своїх попередників. Кожний з князів, продовжував той напрям розвитку, який зазначав попередній князь, але і вони також вносили свої закони і порядки в суспільне життя, торгівлю, просвіту та в більшості випадків не цурались брати досвід інших іноземних країн світу і підтримувати дипломатичні стосунки.
3. Історичне значення фінансових відносин.
Охоплюючи величезну територію - від Балтики й Північного океану до Чорного моря, від Волги до Карпат, - Русь становила собою історично важливу контактну зону між Арабським Сходом і Західною Європою, Візантією і Скандинавією. Це й зумовило її швидке входження до загально європейського історично-культурного процесу.
Давньоруська держава із центром у Києві відкрила новий, феодальний період в історії східних слов'ян, котрі проминули у своєму розвитку рабовласницьку формацію. На базі розкладу первіснообщинного ладу в них одразу почав формуватися феодалізм. Головну особливість його раннього етапу становила данинна форма експлуатації трудящого населення. Поступово, в міру захоплення князями і знаттю общинних земель, складалося феодальне помістя. Це, у свою чергу, спричинилося до виникнення такої форми експлуатації, як відробітки. Вперше про них згадує літопис 946 р. "Уроки", запроваджені Київською адміністрацією, стали, по суті, нормативними підробітками і збільшенням попиту на сільськогосподарську продукцію. Третьою формою феодальної експлуатації була грошова рента, засвідчена писемними джерелами у X ст. У ХІІ- ХІІІ ст. вона поширилася - по всій Русі. Суспільно-політичне життя в Київській Русі завжди позначалося неабиякою активністю. За літописами, в ньому брали участь практично всі верстви тогочасного населення. Причиною цього були гострі соціальні протиріччя. Влада й управління на Русі цілком зосереджувалися в руках феодалів, насамперед князівсько-боярської верхівки. Князь виступав не тільки верховним правителем країни, землі, волості, а й законодавчим розпорядником
Loading...

 
 

Цікаве