WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджет України: актуальні проблеми - Курсова робота

Бюджет України: актуальні проблеми - Курсова робота

зобов'язана щоквартально подавати парламенту, його комітетам та уряду оперативний звіт про хід виконання державного бюджету України, аналіз цього звіту та пропозиції щодо усунення виявлених відхилень І порушень. З метою запобігання виникненню неконтрольованих сегментів у фінансово-бюджетній сфері, а також попередження паралелізму та дублювання процедур контролю, здійснюваних на мікро- і макроекономічному рівнях, доцільно створити низку координаційних інституцій на державному (в тому числі урядовому, відомчому), а також муніципальному танаціонально-господарському рівнях і спрямувати їх діяльність на узгодження дій указаних суб'єктів.
Наслідками здійснення контрольних процедур є відповідність або невідповідність використання бюджетних коштів нормам контролю, якими є державний та місцевий бюджети, а також цільові програми, що конкретизують видаткову частину бюджетів. У разі невідповідності можуть мати місце недостовірність або неповнота фактичної інформації, яка віддзеркалює використання бюджетних коштів, порушення чинного законодавства, недотримання бюджетів, цільових програм, кошторисів та інших норм контролю. Відхилення, виявлені в результаті здійснення контрольних процедур, повинні бути зафіксовані контролюючими суб'єктами за допомогою спеціально призначених для цього документів. Юридичні та фізичні особи, використання бюджетних коштів якими перевіряють суб'єкти державного і муніципального контролю, мають бути ознайомлені з письмово оформленими наслідками контрольних процедур та отримати примірник документа встановленого органами державної влади зразка.
Усі відхилення, знайдені в результаті здійснення процедур контролю, підлягають обов'язковому врегулюванню, яке може відбуватися у добровільному або примусовому порядку.
Багаторівнева будова бюджетної системи України зумовлює певну схожість процедури контролю на відповідних рівнях цієї системи. З огляду на цю схожість для удосконалення процедури контролю на муніципальному рівні доцільно використати викладену схему здійснення процедури контролю державного бюджету з урахуванням особливостей, притаманних бюджетному процесу в сфері місцевих фінансів.
Водночас здійснення процедури контролю бюджетного процесу в муніципальній сфері повинно враховувати специфіку місцевих фінансів. Зокрема, слід брати до уваги сучасні особливості місцевих бюджетів, до найсуттєвіших із яких належать:
- започаткування тенденції формування консолідованого бюджету, починаючи з місцевого рівня;
- забезпечення бездефіцитності місцевих бюджетів;
- надання органам місцевого самоврядування можливостей змінювати структурне співвідношення між окремими статтями видаткової частини місцевих бюджетів у визначених законодавством межах.
Слід також зазначити, що контроль бюджетного процесу на муніципальному рівні може стати реальністю лише за наявності відповідних контролюючих суб'єктів. Проте їх невизначеність у сучасних умовах унеможливлює здійснення процедури контролю. Відтак найсуттєвішою передумовою функціонування контролюючої системи на муніципальному рівні стає визначення ініціаторів і виконавців процедур контролю за процесами формування місцевих бюджетів.
Найприйнятнішим варіантом практичної реалізації пропонованого комплексного підходу слід вважати ухвалення вищими органами розподіленої державної влади низки нормативно-правових актів, що регулюватимуть здійснення процедури контролю за формуванням бюджетів усіх рівнів. Найпершим слід вважати прийняття Закону України "Про систему фінансового контролю в Україні", який має визначати організаційну побудову інфраструктури контролю за бюджетним процесом, її функціонування й розвиток.
З огляду на відсутність таких документів викладені пропозиції покликані сприяти: охопленню контролем усіх стадій бюджетного процесу; удосконаленню бюджетів як норм контролю; модифікації необхідних для контролю фактичних даних; координації дій контролюючих суб'єктів; запобіганню паралелізму та дублювання контрольних функцій різних суб'єктів з одночасним попередженням утворення неконтрольованих сегментів у фінансово-бюджетній сфері. У свою чергу це матиме позитивний вплив на зміцнення фінансової самодостатності державного та комунального секторів економіки, дотримання національної фінансової безпеки, економічне зростання національного господарства України.
ДЕФІЦИТ БЮДЖЕТУ Й ОСНОВНІ ШЛЯХИ ЙОГО ПОДОЛАННЯ
Питанням дефіциту бюджету приділяється дедалі більше уваги як у науковій літературі, так і в практичній діяльності.
У науковій літературі під дефіцитом бюджету розуміють такі об'єктивні економічні відносини, які виникають між учасниками суспільного виробництва щодо використання коштів понад наявні закріплені джерела доходів бюджету в силу зростання граничних витрат виробництва. Бюджетний дефіцит, як правило, виникає внаслідок незбалансованості бюджету, тобто нестачі бюджетних коштів порівняно з потребою в них для фінансування необхідного обсягу державних витрат.
За своєю природою бюджетний дефіцит, як і будь-яка інша економічна категорія, має конкретний інтервал дії, що визначається, з одного боку, законами зростання вартості (капіталу), з другого - законами інфляції. Якщо бюджетний дефіцит тяжіє до законів зростання вартості, він об'єктивно набирає активної економічної форми, якщо ж до законів інфляції - то пасивної. Регулювання бюджетного дефіциту в тому й полягає, щоб за умов готівково-грошового потенціалу за допомогою фінансового маневру активною і пасивною формами бюджетного дефіциту ефективно адаптуватися до тенденції зростання граничних суспільних витрат виробництва. Водночас це означає і стимулювання розвитку продуктивних сил країни. Оволодіння такою політикою дає змогу суспільству залежно від рівня економічного розвитку і потенціалу грошового господарства знаходити прийнятний розмір дефіциту бюджету. Наприклад, до початку 90-х років бюджетний дефіцит у видатковій частині бюджету Франції становив 9,6%, США - 11,6%, ФРН - 14%. Японії -15,6%, Італії - 25,2%. У США в 1997 році уперше за повоєнний період дохідна частина бюджету перевищувала видаткову на 10 мли. дол.,
Стихійно створюваний дефіцит бюджету в СРСР (у 1991 році він досяг майже 20% валового національного продукту), а потім і и Україні (у 1992 році становив 7.2%, у 1994 році - 9,6% ВВП України) набув традиційно пасивної форми, що тяжіє до закон/в інфляції. Тому здійснюваний державою фінансовий маневр зорієнтований насамперед на соціальну підтримку населення, фінансове забезпечення освіти, охорони здоров'я, оборони, управління і підтримку ряду виробництв державного сектора.
Важливо зазначити, що в зарубіжній літературі розрізняють реально спостережуваний, структурний і циклічний дефіцити бюджету. На рисунку (приклад, характерний для США) показані види дефіциту бюджету.
Під реально спостережуваним розуміють дефіцит, обсяг якого дорівнює загальним доходам (грошовим
Loading...

 
 

Цікаве