WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансові методи збільшення капіталу - Курсова робота

Фінансові методи збільшення капіталу - Курсова робота

Аналіз повинен бути цілеспрямованим, об'єктивним і системним.
Завданням третього етапу є визначення усіх стратегічних альтернатив управління фінансовою сталістю, їхнє обґрунтування. Вищий управлінський персонал на цьому етапі повинен проаналізувати усі слабкі та сильні сторони кожної з альтернативних стратегій.
На четвертому етапі з усіх можливих стратегій обирається одна стратегія управління фінансовою сталістю підприємства, розробляється стратегічний план, призначаються відповідальні особи з числа фінансових менеджерів.
П'ятий етап присвячений проблемам реалізації та контролю за виконанням стратегії.
У теорії та практиці фінансового менеджменту виділяють три типи систем управління:- управління в умовах відносно спокійного та сталого зовнішнього і внутрішнього середовища;
- управління в умовах динамічного зовнішнього середовища;
- управління в умовах кризової ситуації.
В умовах трансформації економіки України управління фінансовою сталістю можна вважати управлінням в умовах кризової ситуації.
Таким чином, стратегія управління фінансовою сталістю повинна відповідати вимогам антикризового управління фінансами підприємства і передбачати раціоналізацію обороту обігових коштів та оптимізацію структури джерел їхнього фінансування; забезпечення своєчасного оновлення позаоборотних активів і високу ефективність їхнього використання; вибір та реалізацію найефективніших шляхів розширення обсягів активів для забезпечення основних напрямків розвитку; забезпечення необхідного рівня самофінансування свого виробничого розвитку за рахунок прибутку, оптимізації податкових платежів, ефективної амортизаційної політики; забезпечення найефективніших умов і форм залучення позикових коштів у відповідності з потребами підприємства.
Ефективність стратегічного управління фінансовою сталістю багато у чому залежить від використання захисних механізмів, серед яких хочемо виділити профілактичні заходи та систему внутрішнього страхування. Профілактика ризику зниження фінансової сталості повинна проводитись у чотирьох напрямках: уникнення, мінімізація, диверсифікація, лімітування. Уникнення ризику зниження фінансової сталості підприємства можливе лише за рахунок: відмови від здійснення фінансових операцій, рівень ризику за якими надзвичайно високий і не відповідає критеріям ефективної фінансової політики підприємства; зниження питомої ваги позичкових фінансових ресурсів у господарському обороті; підвищення рівня ліквідності активів шляхом збільшення питомої ваги оборотних активів.
У тих випадках, коли не можна взагалі уникнути ризику зниження рівня фінансової сталості підприємства, його мінімізація досягається шляхом отримання від контрагентів певних гарантій при наданні їм комерційного кредиту та скороченні переліку форс-мажорних обставин у контрактах із покупцями готової продукції, що дасть можливість, у свою чергу, суттєво знизити ризик виникнення безнадійної дебіторської заборгованості.
Диверсифікація ризику зниження фінансової сталості підприємства може реалізуватися шляхом диверсифікації:
- портфеля цінних паперів;
- валютного портфеля за рахунок вибору для проведення зовнішньоекономічних операцій кількох видів валют;
- депозитного портфеля за рахунок розміщення великих сум тимчасово вільних коштів на депозитне зберігання у кількох банках при збереженні умов їхнього розміщення.
За рахунок встановлення відповідних фінансових нормативів можна здійснювати лімітування ризику зниження фінансової сталості підприємства. Вони, наприклад,можуть включати:
- мінімальну частку (%) високоліквідних активів у складі майна підприємства;
- граничний рівень (%) позикових коштів у господарському обороті;
- максимальний розмір депозитного вкладу, розміщеного в одному банку.
Розглянувши принципові ознаки профілактичних заходів, спрямованих на зниження ризику втрати фінансової сталості, хочемо зауважити, що вони можуть суттєво вплинути на ймовірність його виникнення, але не можуть повністю нейтралізувати його. Тому підприємствам, на нашу думку, слід узяти на себе функцію страхування ризику зниження фінансової сталості.
Система заходів внутрішнього страхування ризиків зниження фінансової сталості забезпечить нейтралізацію негативних явищ у процесі економічного розвитку підприємства. Розглянемо основні можливі напрямки внутрішнього страхування ризиків зниження фінансової сталості підприємства:
1. Резервування частини фінансових ресурсів для забезпечення подолання негативних фінансових наслідків. Таке резервування фінансових ресурсів повинно здійснюватися у вигляді:
- формування страхового фонду підприємства у відповідності з вимогами чинного національного законодавства та статуту підприємства;
- формування цільових резервних фондів;
- формування резервних сум фінансових засобів у процесі розробки фінансових планів;
- використання залишків прибутку як резерву для ліквідації негативних наслідків окремих фінансових ризиків, які, у свою чергу, негативно впливають на рівень фінансової сталості підприємства.
2. Забезпечення компенсації можливих фінансових збитків за рахунок формування відповідної системи отримання додаткового доходу за ризиковими операціями понад рівень, якого можуть досягти не ризикові фінансові операції.
3. Забезпечення компенсації можливих фінансових збитків за рахунок системи штрафних санкцій, які повинні у повному обсязі компенсувати фінансові збитки підприємства.
Організація стратегічного управління фінансовою сталістю на вітчизняних підприємствах дасть змогу зміцнити рівень сталості фінансового стану, створити ефективне підґрунтя для системи заходів антикризової політики управління фінансами підприємств в умовах трансформації економічного механізму в Україні.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:
1. Балабанов И. Т. Анализ и планирование финансов хозяйствующего субъекта. - М.: Финансы и статистика, 1998.
2. Балабанов И. Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 1998.
3. Ефимов О.В. Как анализировать финансовое положение предприятия. - М., 1995.
4. Житна І.П., Нескреба А.М. Економічний аналіз господарської діяльності підприємства. - К., 1992.
5. Коваль В.В. Фінансовий аналіз. - К., 1996.
6. Ковалева А.М. Финансы. - М.: Финансы и статистика, 1999.
7. Козлова О.И. Оценка кредитоспособности предприятия. - М., 1993.
8. Кондраков М.П. Основы финансового анализа. - М., 1998.
9. Кравченко М.И. Анализ финансового положения предприятия. - М., 1994.
10. Крейнина А.С. Анализ финансового состояния предприятия. - М., 1995.
11. Остаков В.П. Анализ финансовой устойчивости фирмы и процедуры связаные с банкротством. - М., 1995.
12. Панков Д.А. Современная методика анализа финансового положения предприятия. - М., 1995.
13. Плиса В. І. Зміцнення фінансової сталості підприємства // Фінанси України. 1998, №5, стор. 96-98.
14. Русак В.А. Фінансовий аналіз господарських суб'єктів. - М., 1997.
15. Сависько В.Г. Аналіз фінансового стану підприємства. - К., 1993.
16. Сугоняко О. А. Аналіз фінансового стану підприємства і шляхи його оздоровлення // Фінанси України. 1997, №9, стор. 73-76.
17. Хедервик К. Финансово-экономический анализ деятельности
Loading...

 
 

Цікаве