WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Інфляційні очікування - Курсова робота

Інфляційні очікування - Курсова робота

навіть скоротилось, а ціна зросла. В наявності дефіцитна інфляція. Реальний варіант виживання для підприємства - багатоваріантність та скачкоподібність торгово-виробничих операцій. В цьому суть тактики інфляційного очікування підприємства [12].
Для аналізу процесу інфляції з точки зору інфляційних очікувань важливі не індивідуальні переваги, що отримують суб'єкти, які найбільш правильно оцінюють масову реакцію, а важлива сама масова реакція, що достатньо узагальнена внаслідок загальності економічного положення суб'єктів ринку. В динамічній економіці саме вона визначає реальну цінність грошей. Масова поведінка в основному спирається не стільки на врахування раціональних факторів, скільки на реальні економічні процеси, що відбуваються на ринку. В умовах інфляції найбільш важливу роль починає відігравати реальна вартість речей, що купуються, яка не залишається стабільною, а змінюється в часі. В результаті в ціну товару починають включатись транзакційні інфляційні витрати, що є альтернативою додатковим затратам та товар, що дорожчає в результаті затримки купівлі. Таким чином, майбутні інфляційні очікування через механізм транзакційних витрат викликають поточне підвищення цін, в зв'язку з чим збільшення грошової маси може бути зовсім не причиною, а наслідком інфляції.
Фактор інфляційних очікувань використовується при моделюванні інфляції. Теоретичні границі для моделювання високої інфляції представлені в моделі Кейгана, що базується на найпростішому рівнянні грошового попиту [16]:
Mt - pt = - a (pet+1 - pt) (1)
Де Mt - логарифм грошової пропозиції в кінці періоду t, pt - логарифм загального рівня цін в період t, а - характеризує очікувані ціни в період t. Права частина рівняння (1) є попитом на грошові залишки як функцію від інфляційних очікувань. Інші версії моделі грошового попиту можуть включати інші альтернативні затрати. При цьому процес інфляції, що описується рівнянням (1), не може бути стійким при раціональних очікуваннях.
Інформація про інфляційні очікування може використовуватись при обчисленні зміни в часі процентних ставок. При інтерпретації часової залежності процентних ставок звичайно використовуються гіпотези теорії чистих (незміщених) очікувань, теорії переваги ліквідності або теорії сегментації ринку. Теорія незміщених очікувань (unbiased expectations theory) або теорія чистих очікувань (pure expectations theory) передбачає рівність форвардної ставки середнім очікуванням спот-ставки за період, що розглядається.
Найбільш цікавим є відображення очікувань в часовій структурі прибутку. Звичайно, якщо очікується зміна інфляції, то це відображується зміною співвідношення прибутковості випусків з різною терміновістю. У випадку, коли очікується зміна інфляції, то крива прибутковості, згідно теорії очікувань, повинна прийняти крутий позитивний нахил. Це випливає з ефекту Фішера, у відповідності з яким номінальні процентні ставки визначаються з бажаного доходу та очікуваної інфляції. Тоді, якщо очікується подальше збільшення темпів зростання цін, то випуски з великим строком до погашення компенсують більш високу очікувану інфляцію великим номінальним прибутком. Якщо ж, навпаки, очікується зниження темпів зростання цін, то крива прибутку навіть може набути негативного нахилу. У зв'язку з цим крива процентних ставок часто використовується для перевірки раціональності очікувань, так як з її допомогою легко перевірити, чи відповідає структура прочентних ставок подальшій динаміці цін.
При такому підході вважається, що крива прибутковості точно відображає лише поточні очікування. В дійсності ж можна знайти багато факторів, які можуть впливати на динаміку процентних ставок. А з розвитком ринку державних облігацій в Україні з'явилась можливість тестування гіпотез про передбачувальну здатність часової структури прибутковості, і, відповідно, раціональності очікувань застосовно до нашої економіки.
Для уряду є дуже важким завдання досягти одночасно мети цінової стабільності та повної зайнятості. Це графічно ілюструється кривою Філіпса (додаток 1).
Крива Філіпса ілюструє зворотний зв'язок між інфляцією та безробіттям. Але очевидно, що природний процент безробіття існує, то інфляція буде визначена інфляційними очікуваннями економіки. Інфляційні очікування збільшували криву Філіпс.
Додаток 2 ілюструє криву Філіпса з урахуванням інфляційних очікувань. F1, F2, F3 - три коротких відрізки кривих Філіпса. Спроба уряду підвищити безробіття економічним стимулом викликає збільшення інфляції від 0% до 15%, безробіття може спадати, але підвищиться знову до природнього проценту 6%. Подальший урядовий стимул економіки викликає інфляційні очікування до 10%.
1.5 Світовий досвід регулювання інфляційних очікувань
Для уряду є дуже важким завдання досягти одночасно мети цінової стабільності та повної зайнятості. Крива Філіпса ілюструє зворотний зв'язок між інфляцією та безробіттям. Але, в процесі дослідження стагфляції 1980-х років в Австралії вчені виявили, що ця крива не пояснює існуючого стану речей. Існувала і інфляція, і безробіття, що підвищувались одночасно. Ця проблема була вирішена Фрідманом та Фелпсом використанням в розрахунках інфляційних очікувань. Стагфляція існувала, тому що в короткий час було коливання між інфляцією та безробіттям, але очевидно, що природний процент безробіття існує, та інфляція буде визначена інфляційними очікуваннями економіки. Інфляційні очікування збільшували криву Філіпс. Спроба уряду підвищити безробіття економічним стимулом викликає збільшення інфляції від 0% до 15%, безробіття може спадати, але підвищиться знову до природнього проценту 6%. Подальший урядовий стимул економіки викликає інфляційні очікування до 10%.
На заході також розповсюджена практика прямого регулювання грошової маси. Так, США неодноразово в 60х - 70х роках стримували ціна на багато видів товарів. Після другої світової війни західним країнам потрібно було півтора десятиріччя для початку лібералізації цін. А Франція повністю лібералізувала ціни на внутрішньому ринку лише в 1986 році. Ф. Рузвельт виводив США з глибокої кризи 30-х років шляхом жорсткого державного регулювання економіки. В більшості країн існували спеціальні закони, що обмежують прибутки від торгового посередництва.
Таблиця 1. Середньорічні показники темпів зростання роздрібних цін в деяких країнах з розвинутою ринковою економікою.
1966-1974 1975-1980 1980-1987
США 1.7% 5.1% 9.3%
Англія 3.1% 7.1% 15.8%
Італія 3.4% 6.0% 17.9%
Франція 5.0% 5.9% 10.9%
В кінці 80-х років темпи зростання цін знизились до 4% на рік в середньому [2], що відповідає моделі помірної інфляції. Цьому можна навести декілька причин - падіння світових цін на нафту, посилення конкуренції, перш за все в світовому масштабі, підвищення продуктивності праці разом з узгодженими діями урядів та профспілок по підтриманню рівнів заробітної плати, цін, і цим самим інфляційних очікувань на попередньому рівні.
Чи є шлях вимірювання інфляційних очікувань? Це досить критичне запитання, так як очікування майбутньої інфляції відіграють критичну роль на початку та впродовж будь-якого інфляційного періоду, та їх зміна є значним фактором, що впливає
Loading...

 
 

Цікаве