WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансовий лізинг - Дипломна робота

Фінансовий лізинг - Дипломна робота

паперів.
7. Застава ліквідного товару в обороті.
8. Застава нерухомості.
9. Гарантія оберненого викупу постачальником.
10. Підтверджені в уповноважених банках форвардні контракти на постачання готової продукції в обсягах не менше і по ціні не більше визначених на момент висновку відповідних договорів.
11. РЕПО ліквідних акцій.
12. Експортний виторг по контрактах з експортерами в уповноваженому банку.
13. Застава іншого майна й активів.
14. Підтверджені гарантії державних і муніципальних фондів із лімітами в уповноважених банках.
15. Вартість устаткування, наданого в лізинг, також може розглядатися як часткове покриття.
В Україні одним із перших банків, що почав проведення лізингових операцій, є АКБ "Україна". Оскільки лізингова операція належить операцій із високим ступенем ризику, тут застосовуються традиції англійської банківської системи, а саме: створена спеціалізована структура - "Фінансово-лізинговий будинок" банку "Україна", який акумулює ризик, повязаний із проведенням цих операцій. Таким чином, поза ризиком залишаються дві головні банківські функції: ощадна й розрахункова.
Банком сформовано "Програму розвитку нових виробництв", що передбачає його фінансову участь у придбанні вітчизняних і іноземних технологій та устаткування, цілісних виробничих комплексів. Уже діє лізинговий договір на постачання в Україну мікроавтобусів СП "IVECO-КрАЗ" на суму 3 мільйони доларів.
За даними фахівців банку "Україна", сьогодні вартість лізингових операцій для лізингоотримувача складається з таких витрат (залежно від виду лізингу та вартості кредитних ресурсів цифри можуть відрізнятися):
1. Залучення іноземних кредитів для лізингової операції-7-9% річних.
2. Вартість гарантії банкуз3-5% (гарантія видається закордонній установі під кредит).
3. Маржа лізингової компанії-7-8%.
Загальна вартість операції-17-22% річних.
Перш ніж банк видасть кредит, лізингова компанія розробляє для клієнта найефективніші умови торгової операцї, фінансові схеми її забезпечення, здійснює страхування майна та укладає лізинговий договір.
"Сьогодні банки не займаються безпосередньо цією вельми потрібною для нашої країни формою бізнесу з ряду обєктивних причин:
- вони не можуть надавати послуги довготермінового характеру;
- банкам дозволено купувати об'єкти лізингу для подальшої передачі їх лізингоотримувачу лише за власні кошти;
- банки повинні володіти нерухомим майном загальною вартістю до 10% від обсягу власного статутного капіталу;
- встановлено високі процентні ставки за кредитами від Національного банку;
- для банків-лізингодавців не передбачено інвестиційних пільг.
Зважаючи на зазначені фактори, українські банки надають перевагу опосередкованій участі у лізинговому бізнесі - створюють лізингові компанії. Тобто йдеться про непряму участь банківського капіталу у лізинговому бізнесі. Але, навіть обравши такий шлях, банк наштовхується на досить відчутну перепону: сума , яку він має право інвестувати, не повинна перевищувати 25% від його власного капіталу. Відтак невеликі та низьколіквідні комерційні банки не взмозі брати участь у лізинговій діяльності.
Сьогодні, окрім "Фінансово-лізингового будинку" банку "Україна" в Україні діють також лізингові компанії "Аваль-лізинг" (заснована на базі банку "Аваль" ), "Укрексімлізинг" (створена Укрексімбанком 1997 року ) та Харківська регіональна лізингова компанія "Реал банк".
Уклавши договір із Державним лізинговим фондом (ДЛФ), компанія працює частково на отримані від нього бюджетні кошти".
ІІІ. ЗАСТОСУВАННЯ ЗАРУБІЖНОГО ДОСВІДУ ФІНАНСОВОГО ЛІЗИНГУ У ПРАКТИЦІ УКРАЇНИ.
3.1. СТИМУЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЛІЗИНГОВИХ ВІДНОСИН
Лізинг є відносно новим видом діяльності на українському ринку, тому потребує фінансування. На думку І.Яковенко, голови комітету у справах нагляду за страховою діяльністю, фінансове забезпечення національних, регіональних, галузевих та місцевих програм розвитку лізингу повинно здійснюватися щорічно за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів, а також за рахунок інших джерел. Обсяг обов'язкових коштів, які щорічно виділяються на підтримку лізингової діяльності, повинен зазначатися у видатковій частині бюджетів усіх рівнів окремим рядком. Управляти коштами потрібно через Національний фонд сприяння розвитку лізингу. Це повинна бути некомерційна структура зі статусом юридичної особи, що створюється з метою фінансування програм, проектів і заходів, спрямованих на підтримку і розвиток лізингової діяльності шляхом акумулювання бюджетних і позабюджетних коштів, інвестування коштів підприємницьких структур (у тому числі приватних та іноземних), доходів від власної статутної діяльності, а також добровільних внесків юридичних і фізичних осіб. Поряд із реалізацією цих цілей фонд, в умовах підвищених ризиків, виступив би гарантом при кредитуванні та інвестуванні за рахунок інших джерел.
Діяльність фонду, на його ж думку, необхідно спрямовувати за такими трьома основними напрямками:
" Пільгове кредитування суб'єктів лізиногової діяльності;
" Надання гарантійних зобовязань суб'єктам лізингової діяльності при оформленні кредитів (інвестицій) для реалізації лізингових договорів;
-----------
Яковенко І. Основні напрями розвитку лізингу в Україні // Вісник НБУ.-1997.-№ 2.-с.30.
" Створення і фінансове забезпечення об'єктів інфраструктури підтримки
лізингової діяльності.
За аналогією з Національним фондом доцільно створювати галузеві (міжгалузеві), регіональні (міжрегіональні) і місцеві фонди сприяння розвитку лізингу.
Значно сприяє розвитку інституту лізингу високоякісне програмне забезпечення, яке мають сьогодніпрактично всі великі лізингові фірми промислово розвинутих країн. Вступивши до "Євролізингу", Україна також отримала нагоду використовувати інформаційну систему руху арендованих машин та устаткування в межах єдиного загальноєвропейського ринку.
Стимулюють розвиток лізингового бізнесу спеціальні міжурядові угоди щодо прикордонних областей між Україною, Росією та Білоруссю, створення вільних економічних зон в Україні, формування спільного лізиногового простору між Україною та Росією.
Співробітництво із країнами СНД в цьому питанні дасть змогу Україні значно підвищити ефективність ринкових взаємовідносин, скоротити терміни модернізації виробничих потужностей, зупинити процес втрати традиційних ринків збуту продукції національного походження, передусім продукції галузей високих технологій та машинобудування. Треба терміново поновлювати на нових економічних принципах інтеграції міждержавні виробничі відносини з допомогою лізингу, який може виступити як один із найперспективніших договірно - правових інструментів.
Саме цій меті служитиме єдина нормативно-правова база країн-учасниць СНД, їх юридична рівність, верховенство
Loading...

 
 

Цікаве