WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Тіньова економіка - Курсова робота

Тіньова економіка - Курсова робота

про решту - а це 77 банків - нічого не було сказано. Деякі оглядачі, на підставі всього згадуваного вище роблять висновок про тактичний альянс Ю.Кравченка та С. Тигипка, який із наближенням президентських виборів може перетворитися на стратегічний. Узагалі подібна увага саме до банків цілком закономірна, оскільки саме вони оперують великими обсягами грошей, без яких розраховувати на успіх у передвиборній кампанії безглуздо. Водночас негативні наслідки для економіки політизації банківського сектора загальновідомі.
Треба підкреслити, що банківська сфера - не єдина проблемна ланка вітчизняної економіки зі сплати податку на прибуток. За оцінками фахівців ДПАУ, борги підприємств в Україні зі сплати податку на прибуток зросли у 2002 р. більше ніж у 3 рази і становили близько 4,5 млрд грн. Майже половина цієї суми - борги підприємств паливно-енергетичного комплексу. Поряд з цим за минулий рік спостерігається зростання надходжень податку на прибуток підприємств на 14 % (або на 1,1 млрд грн), чого вдалося досягти виключно за рахунок зростання кількості прибуткових підприємств. По суті, штучна збитковість підприємств не такий вже рідкісний прийом бізнесу. Але чи має місце незаконне ухиляння від оподаткування, чи цілком легальна мінімізація податків, треба з'ясовувати у кожному конкретному випадку. Враховуючи актуальність цього питання, відтепер усі декларації підприємств зі збитками будуть приймати окремо та особисто начальники державних податкових інспекцій, щоб зразу з'ясувати у бухгалтера причину появи збитків.
Актуальною є також проблема контролю за обігом підакцизних товарів. Так, 18 березня на прес-конференції першого заступника голови ДПАУ, начальника податкової міліції В. Жвалюка було оприлюднено результати операції "Акциз", що проходила протягом двох місяців. Тільки алкогольних напоїв було вилучено податківцями на суму 5,5 млн грн (на цю суму алкогольних напоїв було вилучено за весь минулий рік). У цілому в результаті перевірок більше 6 тис. об'єктів на кожному другому з них виявлено порушення. Було порушено 626 кримінальних справ. Зібрана за ці два місяці сума акцизного збору різних видів підакцизних товарів становить 600 млн грн - удвічі більше, ніж за цей же період минулого року. Однак масовість порушень свідчить про наявність глибинних проблем у сфері обігу підакцизних товарів. Так, "безакцизну" горілку у промислових обсягах випускають цілком легальні виробники, тоді як частка фальсифікатів порівняно незначна.
Показова в цьому плані і ситуація у нафтопереробній галузі, де нечіткість вітчизняного законодавства призвела до того, що нафтопереробні заводи свого часу не платили акциз із нафтопродуктів, вироблених з давальницької сировини, яку постачали підприємства з іноземними інвестиціями (ПІІ). Ці дії базувались на тлумаченні неоднозначного законодавства, що надавало пільги ПІІ. Спроби ліквідувати пільги робилися, починаючи з 1999 р. Але останню крапку у затяжному спорі поставив у 2002 р. пленум Верховного господарського суду, який визнав ПІІ рівними у правах з іншими платниками податків й уповноважив суди переглянути всі справи за їх участю. У результаті Господарський суд Львівської області визнав законним рішення податкової адміністрації про донарахування нафтопереробному комплексу "Галичина" акцизів, несплачених у 2001-2002 рр. Вочевидь подібна доля чекає й інші нафтопереробні заводи (НПЗ). Наслідком сплати акцизу стане не тільки поповнення бюджету, а й зменшення обсягів фінансових ресурсів НПЗ. Власники останніх, як відомо, є активними учасниками та спонсорами передвиборних перегонів. А найбільшу власність у вітчизняних НПЗ мають російські компанії та українські компанії, пов'язані з ПриватБанком.
Для здійснення тіньових операцій використовуються різноманітні податкові пільги. Наприклад, організації, що входять до технопарку, їх дочірні та спільні підприємства мають право не перераховувати до бюджету суми податку на прибуток, а отримані кошти спрямовувати виключно на розвиток власних дослідницько-експериментальних баз. Такою системою пільг у корисливих цілях вирішив скористатися, наприклад, один із київських підприємців, що зареєстрував у Києві одне з дочірніх підприємств. Його створення давало право на отримання свідоцтва інноваційного проекту в структурі технопарку. Здійснюючи фінансові махінації з незаконним використанням нульової ставки ПДВ, бізнесмен надав послуги з відмивання грошей ряду відомих компаній України. Через мережу власних комерційних структур він перерахував на рахунки закордонних банків близько 11 млн грн, призначених для розвитку вітчизняної науки.
У результаті податкового аудиту, проведеного на 300 підприємствах, що працюють у спеціальних економічних зонах (СЕЗ) та на територіях пріоритетного розвитку (ТПР), порушення податкового законодавства були виявлені на кожному четвертому з них. Багато підприємств-пільговиків використовували надані їм пільги не за призначенням. Одна з подібних схем виглядає наступним чином. Спочатку у СЕЗ або ТПР ввозиться неоподаткований товар, який у подальшому продається за вигідною ціною за межами означених територій. Використовуються й інші схеми, але економічною основою їх ефективності слугують різноманітні митно-податкові пільги, що дають змогу суб'єктам тіньового бізнесу грати на створюваній за допомогою згаданих пільг вигідній для них різниці цін. Тому не дивно, що за результатами документальних перевірок підприємств, які працюють у СЕЗ і ТПР, до державного бюджету, за повідомленням Головного управління податкового аудиту і валютного контролю ДПАУ було донараховано 27 млн грн
Розділ 3.Проблеми і перспективи боротьби з тіньовим сектором в Україні
ПроблемоюУкраїни є явно кримінальна, замішана на тіньовій діяльності фарбування кланів, що складаються. У цьому зв'язку небезпідставним представляються висловлювані побоювання, що на результат майбутніх виборів у країні сильний вплив будуть робити кримінальні елементи.
Для формування ресурсної бази всієї тіньової економіки виключне значення мають різноманітні операції на товарних ринках, оскільки саме вони надають основне товарне покриття для тіньових фінансових ресурсів, забезпечуючи таким чином товарно-грошовий обіг тіньового сектора вітчизняного господарства.
До того ж для тіньових операцій на товарних ринках характерні велика розгалуженість та ієрархічна структура, участь в них багатьох дрібних суб'єктів (представники малого бізнесу, наймані працівники, офіційно безробітні тощо). Тому, враховуючи різноманітність та складність товарно-грошових операцій, далеко не завжди всі сумнівні випадки можна однозначно віднести до тіньового сектора. Наочним прикладом у цьому плані може слугувати нинішня ситуація на зерновому ринку. Скандал розгорівся після нещодавніх заяв представників влади ряду регіонів, а також деяких підприємців про загрозу дефіциту зерна та ймовірність зростання цін на хліб. Починаючи з лютого, зростають ціни на борошно. А, наприклад, правління ВАТ "Кримхліб" заявило, що буде змушене переглянути ціну на всі види продукції у зв'язку з практично триразовим зростанням цін на зерно та стрімким підвищенням вартості борошна. Подібні заяви на фоні нещодавніх
Loading...

 
 

Цікаве