WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Тіньова економіка - Курсова робота

Тіньова економіка - Курсова робота

потоками підприємств. На його думку, об'єкти такого роду для конкурсного продажу вже втрачені. Їх можна продати лише тим суб'єктам, які ці підприємства реально контролюють. В іншому випадку ці підприємства будуть розорені, а приватизація буде призупинена завдяки дії судових механізмів. Чудовою ілюстрацією думок, висловлених О. Рябченком, може бути ситуація із ВАТ "Північним гірничо-збагачувальним комбінатом" (Кривий Ріг) приватизація якого розпочата ще влітку минулого року, не завершена до сьогодні через судові позови. Контрольний пакет акцій цього підприємства, що належить державі, перебуває в управлінні Харківського "УкрСиббанку". Цей же банк володіє більш як 50 % заборгованості комбінату. Умови реалізації на конкурсі 35,74 % акцій цього підприємства, встановлені Фондом держмайна, враховували як сучасні обставини, так, цілком імовірно, і перспективи роботи "Північного ГЗК". Правда, за таких обставин продажна ціна пакету акцій лише на 2,5 % перевищувала її стартову ціну. Окремі ж оглядачі вважають, що якби у конкурсному продажу об'єкта брали участь конкуренти "УкрСиббанку", то продажна ціна перевищила б стартову приблизно на 25 %. В результаті зросли б надходження до державного бюджету. Перевірити це твердження важко, оскільки приватизація 35,74 % пакету акцій ВАТ "Північний ГЗК" де-факто призупинена через судовий позов конкурентів "УкрСиббанку".
Водночас уже на стадії підготовки до продажу 25 % акцій, Нікопольського заводу феросплавів (НЗФ), що належать державі, при одночасній передачі в управління блокуючого пакету (25 % +1 акція), розгорівся скандал із широким залученням ЗМІ. Практично всі провідні вітчизняні ділові видання і ряд громадсько-політичних газет так чи інакше висвітлюють ситуацію, що склалась. Головними конкурентами за право приватизації НЗФ називають корпорацію "Інтерпайп" (її інтереси представляє консорціум "Придніпров'я") та КБ ПриватБанк. Крім того, заявки на приватизацію НЗФ подали ще чотири компанії: ВАТ "Стаханівський завод феросплавів", ТОВ "Промін мед", ВАТ "Запорізький завод феросплавів" і ВАТ "Орджонікідзевський ГЗК". Але ці структури афільовані (пов'язані) із ПриватБанком, зазначають оглядачі. Водночас жорсткість додаткових вимог до учасників приватизаційного конкурсу робить, по суті, єдиним реальним претендентом на придбання акцій НЗФ корпорацію "Інтерпайп".
Стартова ціна продажу 25 % пакету акцій (а фактично - розпорядження контрольним пакетом) становить трохи більше, ніж 53 млн грн. На думку фахівців фінансової компанії "Сократ", вона може бути вищою у кілька разів. Залежно від методики розрахунку, що застосовується, вартість підприємства може оцінюватись у 288-582 грн. Причому найвищий показник отримано на підставі оцінки чистих активів підприємства, тобто різниці між сумою його активів та зобов'язань.
Скандал вже на стадії підготовки до приватизації пакету акцій НЗФ стимулював гучні публічні заяви конкуруючих сторін. Так, за словами голови правління ПриватБанку О. Дублета, цей банк готовий заплатити за виставлений на конкурс пакет акцій (з урахуванням передачі в управління й державного пакету акцій) 540 млн грн. Цю суму окремі експерти вважають безпрецедентною і сумніваються в її обґрунтованості. Водночас президент корпорації "Інтерпайп" Є. Берштам підкреслив: "За пакет НЗФ ми запропонували ціну, за яку не буде соромно ані державі, ані нам". Правда, конкретну суму, про яку йде мова, він не назвав, оскільки на той момент не було відкрито конвертів з пропозиціями.
Взагалі, не зупиняючись на суті методів оцінки вартості підприємств, зазначимо, що розбіжності в самих оцінках цілком закономірні через мінливість їх інформаційної основи - ситуації на конкретних ринках, де діють підприємства, вартість яких оцінюється. Однак застосування тіньових механізмів організації процедури приватизації державного та комунального майна дає змогу підібрати таке обґрунтування ціни та умов приватизації, які є найвигіднішими для певних претендентів. По суті, саме додаткові умови приватизації НЗФ, що, на думку деяких експертів, перетворили корпорацію "Інтерпайп" на єдиного реального претендента на пакет акцій НЗФ у поєднанні із заниженою стартовою ціною, склали інформаційну основу для формування іміджу "тіньової" щодо приватизації НЗФ. Саме тому, наприклад, фракція Соціалістичної партії у Верховній Раді вимагає від Генеральної прокуратури спеціального розслідування ситуації, що склалася на НФЗ.
Показово, що деякими аналітиками Нікопольський феросплавний завод не розглядався як підприємство, що може стати причиною конфлікту між фінансово-промисловими групами (ФПГ). Щоправда, й дніпропетровські ФПГ розглядались ними як єдине ціле. Цілком імовірно, що це пов'язано із "мирним співіснуванням" на цьому феросплавному заводі корпорації "Інтерпайп" та ПриватБанку. Нинішній же розкол можна пояснити загостренням політичної боротьби із наближенням президентських виборів та приватизацією найпривабливіших об'єктів вітчизняної економіки. Натомість як потенційно конфліктні розглядались нафтові ("Укрнафта", Дрогобичський, Надвірнянський та Кременчуцький нафтопереробні заводи) і сировинні підприємства (Північний, Південний та Центральний гірничо-збагачувальні комбінати, рудоуправління "Суха балка" та Комсомольське рудоуправління).
Приватизаційні справи 2002-2003рр. висвітлили також суб'єктивність підходу до додаткових умов приватизаційного конкурсу, які встановлює Фонд державного майна. Справа не тільки в тому, що додаткові умови носять індивідуальний характер. З позиції захисту економічних та соціальних інтересів українського суспільства в цілому це може бути цілком виправдано, оскільки мова йде про стратегічно важливі об'єкти. Парадоксально те, що, декларуючи перед громадськістю доцільність існування таких додаткових умов в одних випадках, одні ж і ті самі комерційні структури виступають проти таких умов в інших ситуаціях. Так, корпорація "Інтерпайп" виступила на захист додаткових умов приватизації НЗФ, що, на думку багатьох експертів, забезпечує їм перемогу у приватизаційному конкурсі по цьому підприємству, тоді як раніше той же "Інтерпайп" оскаржив у суді договір купівлі-продажу Північного ГЗК структурами "УкрСиббанку", що базувалась саме на таких додаткових умовах. Причому оглядачі звертають увагу на те, що Кабінет Міністрів, який черезГенеральну прокуратуру оскаржує тепер умови конкурсу, раніше їх сам і затвердив. Як зазначав раніше на одній із своїх прес-конференцій М.Чечетов, ініціатива висування додаткових умов виходила від керівництва Північного ГЗК та місцевої адміністрації. Ця ініціатива була підтримана Мінпромполітики та Мінекономіки.
Тому закономірно, що у контексті останніх подій у сфері приватизації все більше фахівців схиляється до думки, що невдовзі стосовно приватизації кожного великого, стратегічно важливого підприємства буде прийматись окремий закон. Підтвердженням такої тенденції може слугувати реєстрація у Верховній Раді проекту Закону "Про особливості приватизації підприємств Державної акціонерної компанії "Укррудпром".
По суті, розглянуті вище приклади приватизації можна віднести до сфери функціонування "паралельної", а не "кримінальної" економіки, оскільки
Loading...

 
 

Цікаве