WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Тіньова економіка - Курсова робота

Тіньова економіка - Курсова робота

залучатися до передвиборних перегонів. А підвищити ефективність концентрації грошей та економічної влади взагалі в руках тих чи інших політичних груп можна завдяки використанню дії механізму корупції.
І нарешті, "боротьба з корупцією" - це зручне політичне гасло практично для всіх політичних сил, що братимуть участь у передвиборних перегонах.
Як зазначає О. Кужель, характерними рисами корупції в Україні є безпосередня участь вищих посадових осіб через своїх представників у великих монопольних проектах та тотальний корупційний тиск на підприємців, які належать до малого і середнього бізнесу. Однак парадоксальність ситуації з корупцією в Україні полягає тому, що у більшості випадків, з урахуванням складності процедури розгляду подібних справ у суді, конкретні факти корупційних дій довести складно. Тому чи не найрозповсюдженішим у цьому контексті, як, наприклад, зазначалася вище при аналізі ситуації із приватизацією державного та комунального майна, є перевищення влади та службових повноважень. А оскільки судових рішень доводиться чекати довго, то й підтвердити тезу, висловлену О. Кужель, юридично бездоганними факторами вкрай важко. Водночас масова свідомість виносить свій вердикт стосовно кваліфікації тих чи інших дій, як корупційних, значно швидше, ніж судові інстанції, що за звичай враховується у політичній боротьбі.
Показовим у цьому плані можна вважати події на зерновому ринку й арешт екс-віце-прем'єра з аграрних питань Л. Козаченка. 24 березня 2003 р. Генеральна прокуратура порушила кримінальну справу відносно Л. Козаченка за фактами зловживання службовим становищем та ухиляння від сплати податків в особливо великих розмірах. За словами заступника Генерального прокурора Т. Корнякової, минулого року з України було експортовано 10 млн т зерна, у тому числі половину цього обсягу було реалізовано на невигідні умовах. Тиск щодо термінового експорту здійснювався з боку уряду. За кілька місяців було видано 54 відповідних доручення. Підписував їх, або ж давав в усній формі Л. Казаченко, стверджує Т. Корнякова. Крім того, за словами іншого заступника Генпрокурора І. Дрижчаного, у 2000 р., займаючи посаду гендиректора ЗАТ "Украгробізнес" Л. Казаченко не сплатив до державної казни 584,9 тис. грн прохідного податку, а також ніби отримав від двох закордонних компаній у вигляді дарунку акції на суму 1,5 млн грн. Крім того, Генеральна прокуратура призначила перевірку роботи, пов'язаної із зерном, правоохоронних органів, Державної митної служби, Державної податкової адміністрації, Державного комітету з технічного регулювання та споживчої політики (колишній держстандарт), а також санітарно-епідеміологічної служби.
Особливо актуальною стає останнім часом проблема корупції у сфері приватизації. І хоча про це ніхто не говорить, однак скандали, які періодично спливають у зв'язку із встановленням Фондом держмайна додаткових умов приватизації, супроводжуються натяками на корупцію не персоніфікованих чиновників. Значною мірою це пов'язано з тим, що, за словами екс-народного депутата О. Рябченка, що на багатьох привабливих державних підприємствах фактичний приватний контролер (який претендує перетворитися на легального власника) вже існує. На думку О. Рябченка, держава, щоб відстояти свої інтереси у процесі приватизації привабливих підприємств повинна була призначити на них ефективні спостережні ради, які б контролювали діяльність цих підприємств і встановлювали не низьку стартову ціну продажу об'єктів з розрахунком на її майбутнє зростання за рахунок конкуренції потенційних покупців, а більш реалістичну ціну з розрахунком на продаж об'єкту конкретному покупцю. У цьому контексті досить згадати про скандал навколо заниженої (на думку ряду експертів) стартової ціни Нікопольського заводу феросплавів, про що йшлося у попередніх розділах.
У продовження цієї теми можна згадати і виступ голови Спеціальної контрольної комісії Верховної Ради з питань приватизації К. Семенюк, яка звинуватила Державну податкову адміністрацію, Міністерство оборони й "Укрспецюст" у продажу державного майна за заниженими цінами. І хоча у відповідь заступник голови ДПАУ Г. Оперенко заявив, що ДПАУ продала 2050 об'єктів державної власності за фактичною ціною 575 млн грн, що на 24 % вище за стартову ціну, навряд чи це розвіяло всі підозри. Адже середню фактичну ціну продажу одного об'єкта на рівні 280 тис. грн проблематично, вважати такою, що адекватно відображає його реальну вартість.
Узагалі скандали на ґрунті відносин власності, коли проглядаються зловживання службовим становищем з боку посадових осіб, все частіше стають надбанням ЗМІ. Наприклад, за повідомленнями деяких видань, саме незгода колишнього генерального директора АК "Комбінат Придніпровський", а нині народного депутата В. Веретенникова продати наприкінці 2002 р. акції комбінату російським бізнес-структурам, що вже нині контролюють значну частину українського ринку й володіють київським заводом "Галактон", слугувало причиною для організації комплексної перевірки цього комбінату збоку Дніпропетровської обласної прокуратури. За словами В. Веретенникова, "покупці" пообіцяли довести комбінат до банкрутства за підтримки впливових представників у силових структурах. А вже через два тижні після цього обласний прокурор В. Шуба розпочав перевірку комбінату. При цьому виникла загроза призупинення роботи підприємства, стверджує депутат. У зв'язку з цим звертає на себе увагу не лише той факт, що депутатський запит Л. Кучмі у зв'язку із ситуацією на "Комбінаті Придніпровський" підписали більше як 50 народних депутатів, а й те, що ім'я прокурора Дніпропетровської області В. Шуби згадується в пресі у зв'язку із справою про замову вбивства співзасновника ТОВ "ПКС-Арго" К. Крупеннікова. А саме, за словами представників С. Лігая, якого звинувачують у замові вбивства (про що йшлося у попередньому розділі), К. Крупенніков є родичем прокурора Дніпропетровської області, В. Шуби. Цим й обумовлена спроба засудити С. Лігая, щоб його частка у майні підприємства перейшла до К. Крупеннікова.
Узагалі останнім часом повідомлення про правопорушення представниками силових відомств, все частіше стають надбанням ЗМІ. Особливо це стосується дрібного підприємництва. Так, за оцінкою фахівців Держкомпідриємництва, широкого розмаху набули незаконні побори підприємців з боку державних органів. За підсумками звернень, майже половина їх (48 %) стосується вимог місцевих органів державної виконавчої влади та місцевого самоврядування щодо різноманітних відрахувань на соціальні та інші потреби. Майже 17 % звернень стосуються фактів хабарництва з боку органів Міністерства внутрішніх справ і близько 5,5 % громадян скаржаться на побори з боку посадових осіб податкової адміністрації. Виявлено також факти примусових платежів, до яких підприємців змушують органи Міністерства юстиції (нотаріальна служба), Міністерства охорони здоров'я, Мінекобезпеки, Спецмонополії, Держказначейства і навіть прокуратури.
Однією із форм корупції можна вважати лобіювання чиїхось конкретних бізнесових інтересів, у тому числі й у парламенті. На думку деяких депутатів прикладом цього може слугувати лобіювання у Верховній Раді Закону "Про
Loading...

 
 

Цікаве