WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Тіньова економіка - Курсова робота

Тіньова економіка - Курсова робота


КУРСОВА РОБОТА
на тему:
Тіньова економіка
Зміст
Вступ 2
Розділ 1. Тіньова економіка в сучасному світі 3
1.1 Сутність тіньової економіки 3
1.2 Специфіка сучасного етапу розвитку тіньової економіки 6
1.3 Тіньова економіка в Україні 9
Розділ 2. Аналіз розвитку тіньового сектору економіки України 12
2.1 Тіньові операції у сфері приватизації та акціонерного капіталу 12
2.2 Експорт капіталу та інші фінансові операції 17
2.3. Податкові правопорушення 19
Розділ 3.Проблеми і перспективи боротьби з тіньовим сектором в Україні 24
Висновок 34
Список літератури 36
Вступ
Тема ціеї курсової роботи: "Тіньовий сектор в економіці України: шляхи розвитку та її особливості". Предметом цей роботи є розгляд економіки та розгляд тіньового сектора в економіці України. Також в роботі описані шляхи розвитку тіньового сектора в економіці України а також підкреслені особливості розвитку цього сектору в економиці України.
На думку більшості експертів з проблеми тіньового сектора в економіці України, найвищими темпами тіньова економіка в Україні розвивалася у 1994-1998 роках. На той час тіньовий сектор охопив більшу частину промислового виробництва, особливо паливно-енергетичного комплексу, сільського господарства, приватизації. Характерною ознакою цього періоду був підвищений попит на готівку поза банками, темпи зростання якої майже удвічі перевищували темпи зростання депозитних внесків у банківській системі. Великого поширення набули "неофіційні" готівкові розрахунки за різноманітні "послуги" (за встановлення телефонних ліній, реєстрацію підприємств, перевірку санітарної, пожежної, податкової інспекції тощо).
На початок 2001 р., за даними Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, уряду вдалось знизити процес тінізації економіки на 5 %. Проте, на думку експертів, питома вага тіньового сектора економіки в Україні й далі залишається досить високою - 65 % ВВП.
Водночас треба підкреслити, що висока питома вага тіньового сектора в господарському комплексі України пов'язана не лише із методами його кількісної оцінки, але й визначенням власне об'єкта аналізу та дискусії. Наведене вище визначення тіньової економіки хоча й визнається більшістю фахівців, але через свій узагальнений характер допускає включення до цієї категорії досить широкого переліку сфер та видів конкретної діяльності. В результаті у конкретних ситуаціях різні фахівці можуть по-різному тлумачити змістовне наповнення поняття "тіньова економіка".
Багато дослідників виділяє наступні структурні компоненти тіньової економіки. Вагомою складовою тіньового сектора вважають так званий "чорний ринок" (або "кримінальну економіку"), що тісно пов'язаний із сферою грошового обігу і виникає внаслідок шахрайства, розкрадання, рекету, проституції, наркобізнесу, незаконних валютних операцій тощо. Іншою складовою тіньового сектора господарства країни є так звана "паралельна економіка", що більшою мірою, ніж "чорний ринок", пов'язана із сферою виробництва.
Розділ 1. Тіньова економіка в сучасному світі
1.1 Сутність тіньової економіки
Під "тіньовою економікою" у даний час розуміють усю сукупність економічної діяльності, що не враховує офіційна статистика, і не включають у валовий національний продукт країни.
У просторі тіньової економіки виділяють наступні основні зони:
" неофіційна економіка - легальні види економічної діяльності, у рамках яких має місце не фиксоване офіційною статистикою виробництво товарів і послуг, приховання цієї діяльності від податків;
" фіктивна економіка - хабарництво, приписки, спекулятивні угоди й інші види шахрайства, зв'язані з одержанням і передачею грошей;
" підпільна економіка - усі заборонені законом види економічної діяльності.
У багатьох країнах, і особливо в тих, котрі переживають складні періоди трансформації. Тіньова економіка не тільки складає помітну частину економічної діяльності, але і продовжує розширюватися. Однак навіть там, де масштаби явища і загальне соціально-економічне тло і приблизно однакові, тіньові економіки істотно розрізняються, наприклад, по наступним характеристиках:
" за структурою (частці кримінальної діяльності в сукупному обсязі виробництва, розвиненості фіктивної економіки, активності дрібного підпільного бізнесу, що вислизає з-під фінансового контролю держави, але граючого, проте, значну роль у насиченні ринку);
" по впливі на розподільні відносини ( сприяє зменшенню або нівелюванню диференціації доходів);
" по основних проблемах, породжуваним його (недобір засобів у бюджет, розвиток криміногенних господарських зв'язків і так далі).
Можна сказати, що для всіх країн, що вступили в період системних перетворень, масштаби поширення і структура тіньової економіки повинні розглядатися як важливі чи успіхи неуспіхів проведених реформ.
Тіньова економіка в Україні, докорінно відрізняється не тільки від "західної", але і від "східноєвропейської". Деякі пояснюють нинішній розмах тіньового бізнесу в нашій країні винятково генетичними передумовами, сформованими ще при соціалізмі. Інші - що специфіка і масштаби тіньової діяльності в сучасній Україні, насамперед - продукти сьогоднішнього дня, наслідок обраної моделі перебудови економіки і суспільства.
Експансія тіньових економічних відносин є в першу чергу результатом руйнування колишньої державності, що привело до розриву традиційних зв'язків між окремими підприємствами і цілими територіями. Не останню роль у криміналізації господарського життя України грає і значне ослаблення боротьби з економічними злочинами, що виправдуються тезою про необхідність використання капіталів "тіньової економіки" як ресурсної бази економічних реформ.
Поряд з цим, досить очевидними причинами існує цілий ряд глибинних факторів. У першу чергу вплив на активізацію тіньової економіки, що формуються на сучасному етапі розвитку реформи в механізму аллокації ресурсів і влади; про особливості з'єднання працівника з засобами виробництва; про специфіку розподільних відносин, що формуються.
Реально виниклі в економіці країни на етапі трансформації труднощі представниками крайніх політичних плинів порозуміваються по-різному: одні посилаються на збереження значних елементів колишньої системи, інші кликушинствуют про лиха, що несе ринок. Імовірно, корені нинішніх проблем варто шукати, насамперед, у специфіці формованих механізмів аллокации ресурсів і влади. У сьогоднішній соціально-економічній і політичній реальності навряд чи вирішальну роль грають механізми локального корпоративного регулювання.
Суть нового механізму аллокації ресурсів зводиться до того, що окремі інститути економічної системи, використовуючи визначені переваги свого положення (високий рівень концентрації виробництва і (чи) капіталу, корпоративна влада і так далі), одержують можливість свідомо (хоча й у локальних, обмежених масштабах) впливати на параметри виробництва постачальників іспоживачів, ринку, соціального життя і так далі.
Прояву цього механізму в перехідній економіці добре відомі. Панування псевдо-державних і псевдо-приватних корпорацій приводить до наростання,
Loading...

 
 

Цікаве