WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міністерство фінансів України - Реферат

Міністерство фінансів України - Реферат

бюджетів дасть можливість забезпечити контроль за рухом фінансових ресурсів та бездефіцитністю місцевих бюджетів.
Розмежування функцій між органами державної виконавчої влади та місцевого самоврядування значно посилює роль центральних міністерств, які отримують кошти із бюджету для реалізації політики Президента й уряду у тій чи іншій галузі, а також підвищує відповідальність за їх витрачання.
З метою посилення попереднього контролю за дотриманням фінансової дисципліни Міністерствами й відомствами України (тільки на центральному рівні) доцільно при Міністерствах увести інститут представників Міністерства фінансів (фінансових контролерів), які б забезпечували контроль за цільовим і ефективним використанням коштів бюджету та об'єктивністю розподілу між підлеглими органами, а також відповідали б за правильність формування розрахунків за кошторисами витрат до проекту державного бюджету у певній галузі.
Слід зауважити, що функція методичного й методологічного керівництва фінансовими потоками у цих галузях є безпосередньою функцією Міністерства фінансів, особливо щодо розробки для цих галузей фінансових і економічних норм та нормативів.
Без сумніву, необхідно також сконцентрувати у Міністерстві фінансів України питання розробки методики й методології нормативних та законодавчих актів, бухгалтерського обліку як у виробничій, так і в невиробничій сферах. Розробку і визначення державної політики у галузі страхування майна й особи теж повинне здійснювати Міністерство фінансів.
Відомо; що Міністерство фінансів виконує таку функцію, як покриття дефіциту бюджету, управляє державним боргом і розміщує цінні папери. Та для ефективного здійснення цих функцій слід підпорядкувати (можливо, увести в штат Міністерства фінансів) економічних радників у посольствах і представництвах України за кордоном. Крім того, треба покласти на Мініс-терство фінансів функцію управління майном держави й часткою держави в різного роду товариствах і компаніях.
До функцій Міністерства фінансів слід віднести й державне регулювання цін і тарифів, адже це є складовою бюджетного процесу і відповідним регулятором фінансової політики держави.
На сучасному етапі Міністерство фінансів повинно мати підрозділ, який співпрацюватиме з органами місцевого самоврядування, надаватиме їм під-тримку, а також відповідатиме за реформування відносин держави і місцевого самоврядування у фінансовій сфері.
Щоб усунути дублювання функцій різними органами у системі виконавчої влади, у Міністерстві фінансів слід сконцентрувати й питання валютне і кредитної політики.
Становище, яке склалося в економіці, процеси поширення організованої і економічної злочинності потребують посилення подальшого контролю за витрачанням бюджетних і позабюджетних коштів як у центральних органах виконавчої влади, так і в органах місцевого самоврядування, а також у юридично самостійних центральних фінансових і економічних інститутах влади. Назріла потреба давати експертну оцінку й аудиторським перевіркам.
На наш погляд, потребує змін організаційна система контролю за дотриманням правил ціноутворення. Усі ці функції може виконувати Головне контрольно-ревізійне управління при відповідній реорганізації Державної ін-спекції з контролю за цінами і зміцненні Головного КРУ України.
ВИСНОВКИ
З вищенаведеного можна зробити наступні висновки:
Міністерство фінансів України (Мінфін України) є центральним органом виконавчої влади, підпорядкованим Кабінету Міністрів України.
Мінфін України забезпечує проведення єдиної державної фінансової, бюджетної, податкової політики, спрямованої на реалізацію визначених завдань економічного та соціального розвитку України, здійснює координацію діяльності у цій сфері інших центральних органів виконавчої влади.
Мінфін України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України та цим Положенням.
Мінфін України узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його повноважень, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства та в установленому порядку вносить їх на розгляд Президентові України та Кабінету Міністрів України.
У Положенні про Міністерство фінансів України № 147 від 27 лютого 1993 року серед основних завдань є таке: "Концентрація фінансових ресурсів на пріоритетним напрямах розвитку економіки". Узаконопроекті про Національний банк України, що схваленні! у першому читанні Верховною Радою 22 жовтня 1997 року. основною функцією Нацбанку визначено "забезпечення стабільності грошової одиниці України та цінової стабільності". Зрозуміло, що і розподіл ресурсів, і цінова стабільність є важливими параметрами загальної економічної рівноваги.
Водночас питання, що стосуються того, за які сторони (елементи) загальної економічної рівноваги, в яких умовах і хто має нести відповідальність, чи може змінюватися спрямованість діяльності Мінфіну й Нацбанку залежно від конкретних умов, та подібні питання потребують детальнішого аналізу. Про те, що вони справді актуальні, свідчить, зокрема, думка розробників "Проекту концепції розвитку Міністерства фінансів України". Автори документа вважають, що цей орган багато в чому виконує другорядні функції, тоді як важливі сфери, такі, як розробка макроекономічної стратегії та макроекономічного прогнозування, лишаються поза увагою.
До сформульованої проблеми, на нашу думку, можуть бути реалізовані два підходи: з позицій вітчизняного досвіду регулювання, нагромадженого у попередньому періоді, та з позицій макроекономічної теорії, яка формулює деякі загальні закономірності регулювання. Ми зробимо спробу реалізувати другий підхід.
Макроекономічний підхід до діяльності двох згаданих інститутів - Міністерства фінансів та Національного банку - ґрунтується на таких вихідних положеннях:
- усі інструменти, якими володіють Центральний банк і Мінфін, мають у кінцевому підсумку спрямовуватися на досягнення запільної (макроекономічної) рівноваги;
- застосування цих інструментів має свою логіку (доцільну послідовий
- у конкретних умовах виявляються більш ефективними одні інструменти і менш ефективними - інші;
- залежно від того, які інструменти можуть виявитися більш ефективними, розподіляються функції й відповідальність за певні ланки загал рівноваги.
Якщо зазначені положення справедливі й це усвідомлено і визнано офіційно, то наступним кроком мають стати правові й інституційні зміни.
Визначаючи зміст поняття загальної (макроекономічної) рівноваги, необхідно розрізняти дві її складові: внутрішньою та зовнішньою. Існування ними залежності в умовах відкритої економіки (а економіка України фактично стала такою) сумніву не викликає.
Основним параметром внутрішньо, рівноваги є валовий внутрішній продукт (ВВП). Щодо цього параметр;, економіка може перебувати у трьох пах: а) неповної зайнято; її ресурсів (недовиробництва), б) надлишкової (інфляційного) попиту, в) відповідності потенційно можливого і факти створеного (реального) продукту.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. Положення про Міністерство фінансів України // Офіційний вісник України. - 1999. - № 35. - с. 1 - 7.
2. Василик О. Д. Державні фінанси України. - К.: Вища школа, 1997. - 368 с.
3. Василик О. Д. Теорія фінансів. - К.: НІОС, - 2000. - 416 с.
4. Завдання Міністерства фінансів України сьогодні // Фінансова консультація. - 2001. - №3. - с. 13 - 16.
5. Концепція розвитку Міністерства фінансів України // Фінанси України. - 1997. - № 3. - с. 27 - 42.
6. Міністерство фінансів // Аудит сегодня. - 2001 - № 5. - с. 32 - 34..
7. Міністерство фінансів України // Бухгалтерія. Налоли. Бізнес. - 1999. - № 34. - с. 11 - 14.
8. Міністерство фінансів як дзеркало Українських реформ // Україна молода. - 2003 - 26 квітня.
Loading...

 
 

Цікаве