WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → 1. Швидкість обігу грошей та фактори, що їх визначають. 2. НБУ: основи його організації та діяльності. 3. Моделі грошових реформ - Контрольна робота

1. Швидкість обігу грошей та фактори, що їх визначають. 2. НБУ: основи його організації та діяльності. 3. Моделі грошових реформ - Контрольна робота

перевірку, аналіз та захист від несанкціонованого втручання.
Головною діяльністю Національного банку є створення грошово-кредитних механізмів, спроможних забезпечити стабільність національної грошової одиниці. У нашій державі нині триває формування фінансового ринку, ринку цінних паперів, який має стати основою зваженого грошового регулювання економіки. Продовжується створення умов для об єктивного курсоутворення, захисту національної валюти та стабільності національної грошової системи. Здійснюються заходи щодо прискорення формування цивілізованої банківської системи, підвищення рівня її ліквідності та надійності.
Зроблено перші, але, певно, найважчі кроки на шляху побудови центрального банку. Сворено необхідні грошово-кредитні механізми, інструменти, визначеного орієнтири економічного розвитку. Недалеко той час, коли Україна матиме розвинуту, міцну економіку, у форватері якої діятиме потужна банківська система на чолі з Національним банком незалежної України.
В складних умовах кризового стану економіки України у 1993-1996 роках продовжувався процес становлення банківської та грошової систем, створення умов для фінансової стабілізації в державі. Основними досягненнями є:
у забезпеченні стабільності національної валюти:
проведення цілеспрямованої монетарної політики, яка була зорієнтована на макроекномічну стабілізацію економіки, що сприяло подальшому зниженню темпів інфляції;
досягнення стабілізації офіційного курсу національної валюти до іноземних валют та стабільного паритету між офіційним і ринковим курсом;
збільшення обсягів та удосконалення структури офіційних валютних резервів для підтримання курсу гривні до іноземних валют;
призупинення практики здійснення комерційними банками несанкціонавоної емісії платіжних засобів.
При проведенні грошової реформи:
введення національної валюти гривні;
зміна масштабу цін;
створення грошової системи держави.
В регулюванні готівкового обігу:
постійне забезпечення наролного господарства готівкою;
введення потужностей по виготовленню банкнот та створення Банкнотно-монетного двору.
У сфері валютного регулювання та валютного контролю:
подальша лібералізація валютного ринку України, сприяння розвитку міжбанківського валютного ринку України;
започаткування механізму здійснення валютних інтервенцій;
посилення валютного контролю за уповноваженими банками та суб єктами господарювання, які мають ліцензію на проведення операцій в іноземній валюті.
При здійсненні банківського нагляду:
нарощення статутного капіталу комерційних банків;
посилення контролю за ліквідністю та надійністю комерційних банків.
В обслуговуванні державного бюджету:
запровадження класичного механізму обслуговування дефіциту Державного бюджету через державні цінні папери;
створення Депозитарію державних цінних паперів.
В організації розрахунків:
створення національної платіжної системи із запровадженням нових прогресивних технологій перерахування коштів на основі електронних платежів;
запровадження механізмів міждержавних розрахунків.
В сфері обліку та звітності:
розпочато реформування бухгалтерського обліку в банках згідно з вимогами монетарної статистики та нагляду за діяльністю комерційних банків;
удосконалення системи звітності банків;
запровадження практики щоденного складання звітних балансів по системі Національного банку України та по банківській системі в цілому.
Напрацювання нормативної бази з питань банківської даяльності.
Укріплення зв язків з міжнародними фінансовими організаціями.
Створення інформаційної системи та випуск офіційних видань Національного банку України.
Як і для всіх центральних банків світу, основною функцією Національного банку України є підтримання стабільності національної валюти, на що і була спрямована його діяльність.
Діяльність Національного банку яскраво підтверджує добре відомі у світі істини коли працюють інструменти грошово-кредитної політики, то і грошова система функціонує нормально і вартість національних грошей стабілізується як на внутрішньому ринку через зниження темпів інфляції, так і на зовнішньому через укріплення її обмінного курсу.
Національний банк представляє інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн, міжнародними банками та фінансово-кредитними організаціями.
Національний банк України тісно співробітничає з Міжнародним валютним фондом, Всесвітнім банком реконструкції та розвитку, Європейським банком реконструкції та розвитку, Банком міжнародних розрахунків у Базелі, Центральними банками Німеччини, Нідерландів, Австрії, Великобританії, Франції, Полщі, Угорщини, Чехії, Словаччини, Фінляндії, США, а також провідними комерційними банками Західної Європи та США з питань монетарної політики, організації банківського нагляду, банківської статистики, впровадження прийнятих у міжнародній практиці системи розрахунків, складання платіжного балансу тощо.
Нині Національний банк України має кореспондентські відносини більш як з 30 зарубіжними банками.
Моделі грошових реформ
За характером проведення грошові реформи поділяються на три типи:
1. Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспекту впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням тієї, що функціонує. Обмін старої валюти на нову здійснюється у співвідношенні 1:1. Приводом до такої заміни може бути:
а. Необхідність поліпшення фізичних властивостей (зносостійкості, цупкості, захисту від підробки і т.д.) банкнот, що перебувають в обігу, зміни їх відносних і абсолютних розмірів, що може бути результатом технічного прогресу (в розумінні як можливостей виробництва банкнот вищої якості, так і вимог до їхньої якості у зв'язку із застосуванням різних технічних пристроїв банкоматів, електронних машин тощо.
б. Підвищення ефектифної боротьби з підробкою національної валюти. Це відбувається у тому випадку, коли в обігу перебуває велика кількість підроблених банкнот (наприклад, накопичених за рокивійни), виявлення і вилучення яких стає невідкладною справою.
в. Необхідність зміни зовнішнього вигляду банкнот, їх оформлення, що може зумовлюватися політичними причинами, наприклад, зміна державної символіки тощо.
Усі наведені аспекти здійснення грошової реформи мають в основному суто формальний, неконфіскаційний характер. Якщо реформа обмежується розв'язанням лише цих проблем, не зачіпаючи більш суттєвих монетарних та економічних аспектів, її точніше називати обміном грошей.
2. Грошові реформи конфіскаційного типу, або їх ще називають реформи "шокового" типу. Названі реформи передбачають комплекс явних або замаскованих заходів конфіскаційного характеру. Стосовно конфіскаційних обмежень, то слід виділити такі можливі заходи:
* встановлення ліміту на обмін банкнот;
* замороження частки депозитів понад встановлений рівень;
* тимчасове припинення валютно-обмінних операцій тощо;
Мета подібних заходів конфіскація незаконних доходів, відновлення соціальної справедливості, отримання додаткового доходу держави.
У випадках, коли реформи мають конфіскаційний характер, встановлюються досить обмежені терміни обміну та кількісні ліміти обміну, які доповнюються декларуванням доходів. У цьому випадку обмін звичайно проводиться за регресивною шкалою. Тобто до певного порогу старі грошові знаки
Loading...

 
 

Цікаве