WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Сутність фінансового ринку - Реферат

Сутність фінансового ринку - Реферат

(товариством) у поточному році. У випадку, коли прибутку для виплати дивідендів не вистачає, виплачують з резервного фонду. Дохід, недоотриманий власниками привілейованих акцій у безприбутковому році, кумулюється і компенсується їм у наступні роки. Перевага цих акцій перед звичайними в тому, що їх випуск не розводнює акціонерний капітал. Однак, привілейовані акції не дають права брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо це не передбачено його статутом.
Власники простих акцій є основними власниками акціонерного підприємства (товариства) і головними постачальниками акціонерного капіталу. На відміну від привілейованих акцій, дивіденд яких фіксується і виплачується незалежно від прибутку, дивіденд за звичайними акціями прямо залежить від прибутку акціонерного підприємства (товариства). Тому, незважаючи на привілеї привілейованих акцій, фактичні переваги надаються власникам звичайних акцій. Оскільки розмір дивідендів за звичайними акціями збільшується при зростанні прибутку акціонерного підприємства (товариства), то і весь приріст залишається їх власникам. Разом з тим власник даного виду акцій може не тільки збільшити свій капітал, а й показати ПІДПРИЄМНИЦЬКІ СПРОМОЖНОСТІ шляхом реалізації права голосу та інших прав акціонерів. Перспектива багатократного збільшення вкладень приваблює до звичайних акцій багатьох інвесторів. Але, з другого боку, якщо підприємство (товариство) банкротує, то й власники звичайних акцій можуть втратити всі свої інвестиції. Така протилежна до першої перспектива дає відповідь на питання, чому прості акції називають венчурним або ризиковим капіталом.
Формування і становлення вітчизняного ринку цінних паперів поча-лося не так давно, у 1988 р. - з ПРИЙНЯТТЯМ Радою Міністрів СРСР постанови № 1195 від 15 жовтня 1988 року. Згідно з нею підприємствам, трудовим колективам підприємств та організаціям, які перейшли на повний госпрозрахунок та самофінансування, дозволено випуск акцій трудовихколективів та підприємств. Перші поширювали серед членів колективу підприємства, а інші могли придбати добровільні товариства, банки та кооперативи. Першим виступило Львівське виробниче об'єднання "Конвейєр". Однак в постанові не враховано зарубіжний досвід у виначенні статусу акцій. Акціями були названі цінні папери, які нагадували облігації. Вони дозволяли залучити кошти працівників для розвитку виробництва, але не покривали всіх основних фондів. Крім того, вони не надавали права контролю за підприємством, а також права володіння частиною капіталу підприємства пропорційно до питомої ваги акчій власника. Таким чином, згадана постанова хоча й мала прогресивний характеп. але все ж стала, так би мовити, шлагбаумом перед перспективою виникнення й розвитку нового типу ПІДПРИЄМСТВ - акціонерних товариств, а також звузила коло завдань механізму цінних паперів,
Вагомий імпульс у розвитку ринку цінних паперів був отриманий, коли вийшов документ Ради МІНІСТРІВ СРСР від 19 червня 1990 року № 590 "Про затвердження положення про акціонерні товариства і тоариства з обмеженою відповідальністю та Положення пво цінні папери". Згідно з цією постановою власниками акцій могли бути не тільки підприємства та організації, члени трудового колективу акціонерного товариства, а й інші громадяни. Важливим було і те, шо встановлений порядок створення акціонерних товариств мав реєстраційний характер, тобто ніхто не заважав їх виникненню, якщо при цьому не порушували закони.
У постанові була детально розписана процедура прийняття найважливіших рішень в акціонерних товариствах, зумовлений порядок дотримання прав власників акцій. Були визначені і види цінних паперів, їх особливості, порядок випуску та руху. Передбачалося, що приватні особи можуть бути власниками тільки іменних акцій, і пе деяким чином не дозволило б скуповувати їх масово ділкам "тіньової" економіки.
Однак дана постанова не вирішувала всі питання. Поза увагою залишилися питання первинного та вторинного ринку цінних паперів. Тобто їх реєстрації та обігу. Недостатньо були визначені окремі види цінних паперів, а таких як опціони. ф'ючерси. закладні листи не було зовсім.
На ринку цінних паперів поряд з акціями вагоме місце у його становленні належить облігаціям. Облігація - це цінний папір у вигляді боргового зобов'язання на виплату позики у визначений час і твердо o фіксованої процентної ставки. На відміну від акцій, які надають права власності, облігації свідчать про права позики і тому належать до категорії позичкових цінних паперів.
Надійністю інвестицій та стабільністю надходжень доходу найбільше виділяються державні облігації. Згідно із Законом України "Про цінні папери і фондову біржу" державні облігації випускають у вигляді облігацій внутрішньої республіканської та місцевих позик. Вони можуть бути процентними та безпроцентними (цільовими). Дохід за облігаціями процентних внутрішніх республіканських та місцевих позик виплачують шляхом виплати купонів або при погашенні позики нарахуванням процентів до номіналу без щорічних виплат.
Вторинний ринок цінних паперів поділяється на ділерський ринок і фондову біржу. Ділерський ринок цінних паперів - це позабіржевий ринок, де ділери за цінними паперами виступають як посередники між продавцями та покупцями. Вони купують у тих, хто продає, іі продають тим, хто купує, з надією мати з цього вигоду. На ділерському ринку торгують паперами невеликих акціонерних компаній, новостворених підприємств (товариств), а також підприємств, керівництво яких з певних на те причин уникає бірж.
На відміну від ділерського ринку біржа - це організований ринок покупців і продавців, де, як правило, працюють агенти, брокери, які збираються у конкретному місці у визначений час і там торгують цінними паперами. Кожний намагається отримати найвищу для свого клієнта ціну. Таким чином, фондова біржа - це організовано оформлений постійно діючий ринок, на якому торгують цінними паперами.
Використана література
1. Гальчинський Анатолій Теорія грошей: навчальний посібник.-К.:Основи,1998.-415с.
2. Економічний словник-довідник: За ред. С.В.Мочерного.-т К.: Феміна, 1995.-368с.
3. Загальна економічна теорія.Підручник.Частина1.-Т: "Астон",1995.- 203с.
4. Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Смовженко Г.С. Фінансовий словник.-2-ге видання.ю-Львів:Центр Європи, 1997.- 576с.
Loading...

 
 

Цікаве