WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Сутність фінансового ринку - Реферат

Сутність фінансового ринку - Реферат


Реферат на тему:
Сутність фінансового ринку
Фінансові відносини є похідними від ринкових відносин. Чим більшого значення набувають і чим більше ускладнюються ринкові відносини за умов різних форм власності тим більшого значення набувають фінансові та кредитні відносини і використання їх державою для регулюючого впливу.
Фінансовий ринок - це сукупність ринків, які акумулюють грошові заощадження фізичних осіб і підприємств з метою фінансування інвестицій і державного бюджету.
Структура фінансового ринку в цілому складається з 2-х основних ринків, пов'язаних між собою. Це: грошовий ринок і ринок цінних паперів (див. схему 1.1.).
Схема 1. Загальна структура ринку.
Фінансовий ринок виконує наступні функції: залучення капіталу; відновлення ліквідності випущених цінних паперів; встановлення цін фінансових ресурсів; інформування про фінансовий стан підприємств та інші.
Схема 2. Функції фінансового ринку.
Серед елементів інфраструктури фінансового ринку - сукупність допоміжних організацій, установ, посередників, діяльність яких покликана обслуговувати операції на ринку - центральне місце належить фондовій і валютній біржам. Розглянувши кожну структурну ланку фінансового ринку ми зможемо зрозуміти його місце та роль в системі ринкових відносин.
Необхідно відмітити, що вище названі структурні елементи фінансового ринку не є самостійними і відокремленеми один від одного, а навпаки є взаємопов'язаними і взаємозалежними.
Ринок позичкового капіталу або кредитний ринок поділяється на ринок короткострокових засобів і ринок довгострокових засобів. Ринок цінних паперів складається з ринку акцій, на якому здійснюється купівля-продаж прав власності на частку майна підприємств, і ринок облігацій, який таким чином пов'язує кредитний ринок з ринком цінних паперів.
Сучасна структура фінансового ринку складна: всі його елементи є взаємозалежними (див.додаток 1). Розглянемо детальніше механізм функціонування грошового ринку та ринку цінних паперів.
Формування та розвиток світового фінансового ринку,
етапи його становлення в Україні
Ринок, на якому об'єктом купівлі продажу виступають матеріальні ресурси, називається "ринком реальних активів". Паралельно існує фінансовий ринок, що характеризується, з одного боку, як ринок позичкового капіталу, а з другого - як ринок цінних паперів або ринок фіктивного капіталу. Яким чином саме ці два напрями утворюють ключову ланку економічного поняття "фінансовий ринок"?
Після аналізу й узагальнення вивчених матеріалів отримано дані, що стосуються не стільки економічної теорії, скільки процесу економічного розвитку капіталістичного суспільства.
У підсумку виникла необхідність визначення основних етапів утворення фінансового ринку з урахуванням періодів історичного розвитку суспільства, оскільки зіставлення історичних періодів із результатами економічного розвитку дає змогу (див.додаток 2) детальніше простежити безпосередньо процес виникнення різноманітних форм капіталу та виявити певну послідовність у формування ринків, де обертається капітал, що приводить до накопичення останього.
Як показано в додатку, позичковий капітал, що виник у результаті обороту промислового (реального) капіталу, створив умови для появи фіктивного капіталу, під яким розуміють накопичення цінних пеаперів: акцій, різноманітних видів облігацій, похідних інструментів. Формуючись і розвиваючись, утворюючи свої ринки, позичковий і фіктивний капітали постійно взаємодіють, і ця взаємодія має свої особливості.
Для успішного розв'язання завдань фінансової та економічної стабілізації необхідно здійснити зважене грошово-кредитне регулювання. Через нього держава впливає на грошову масу і процентні ставки, а вони, у свою чергу,- на споживчий та інвестиційний попит. На жаль, сьогодні грошово-кредитна сфера неспроможна задовільно виконувати свою головну функцію - забезпечення ефективного розміщення ресурсів, стабільної національної грошової одиниці та стабільних цін.
Фінансова система України, як і національна економіка в цілому, ще не подолала наслідків кризи, що проявляється в інфляційних процесах, зростанні дебіторської та кредиторської заборгованостей між підприємствами, падінні національної грошової одиниці, значних внутрішніх і зовнішніх заборгованостях країни. Тому сьогодні в нашій державі головними завданнями є забезпечення структурної перебудови народного господарства, а також досягнення макроекономічної стабілізації шляхом реформування грошово-кредитної та банськівської систем.
Фінансовий ринок України пройшов складний і суперечливий шлях розвитку, який умовно можна поділити на кілька етапів. Перший з них - становлення цієї системи (1991-1993 рр.) - характеризувався власною концепцією розвитку. Особливістю даного етапу є те, що з одного боку, було формально проголошено ринкову ідеологію, в більшості секторів економіки відбулася лібералізація цін, було послаблено контроль за оплатою праці (що, у свою чергу, сприяло переливанню фінансових засобів з державного сектора до приватного), з іншого - урядові структури гальмували трансформаційні процеси (приватизацію і реструктуризацію державних підприємств).
В основу практичної макроекономічної політики в 1992-1993 рр. Було покладено принцип повної відмови від використання монетарних інструментів у регулюванні економіки. При здійсненні грошово-кредитної полвтики Національний банк України використовував командно-адміністративні методи, і зокрема - централізований розподіл кредитних ресурсів, пільгове кредитування, встановлення кредитних обмежень тощо. До 1994 року в Україні взагалі не діяли такі інструменти рефінансування, як кредитні аукціони. Політика рефінансування банків проводиться тільки через єдиний механізм - прямі кредити, що направлялися через колишні державні банки переважно до державного сектора економіки.
Економічна і грошово-кредитна політика 1993 р. не відрізнялася принципово від політики 1992 р. Продовжувалися спроби відновити економічну стабільність на основі реанімації державного сектора за рахунок емісійного доходу, а також бюджетно дотаційної, податково-пільгової та кредитної політики. У 1994 році НБУ почав впроваджувати нову монетарну політику - це стало початком другого етапу у становленні фінансового ринку України. Із березня 1994 року норма обов'язкових резервів
Loading...

 
 

Цікаве