WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах. (Курсова) - Реферат

Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах. (Курсова) - Реферат

структуру її завдань і цілей відповідно до тих політико-правових та економічних умов, у яких вона здійснюється. Тому можна намітити стратегічну мету, що реалізує кінцевий етап, і поточну грошово-кредитну політику, яка орієнтується на розв'язання конкретніших і нагальніших завдань тактичного характеру. Визначення ієрархічної структури в інтересах грошово-кредитної політики необхідне при конкретизації тактичних завдань для досягнення загального результату. Тактичні цілі грошово-кредитної політики за своєю спрямованістю можуть не збігатися із загальноекономічною метою, але вони дають змогу досягти окремих результатів стану економіки, або окремих її складових, які є певним ступенем в економічній моделі, що реалізує стратегічну мету.
Нині у вітчизняній економічній літературі грошово-кредитна політика ототожнюється з монетарною політикою НБУ. Основною метою такої політики є стабілізація національної грошової одиниці та грошового ринку за рахунок контролю й управління емісією грошей та банківською системою. Але реалізувати це завдання в умовах перехідної економіки монетарна політика може тільки в сукупності з фіскальною політикою держави, причому і фіскальна, і грошово-кредитна політика повинні становити єдиний механізм досягнення конкретної мети на відповідному етапі. (12)
На сьогодні особливо важливим у створенні й реалізації ефективної грошово-кредитної політики є правильний вибір і конкретизація її тактичних цілей, погодження їх із стратегічною метою на довгостроковому етапі. Необхідно погодитись із позицією М.Савлука про те, що вибір цілей, зміна чи узгодження їх спрямування є нині чи не найскладнішими завданнями економічної політики загалом і монетарної зокрема.
Для економіки України найактуальнішими є проблеми, пов'язані з:
1) трансформацією економіки, 2) структурною перебудовою та створенням конкурентноспроможного вітчизняного виробника, 3) подоланням дефіциту державного бюджету і тенденції у зростанні державного боргу, 4) створенням сприятливого мікроклімату для залучення іноземного капіталу, 5) стимулюванням розвитку підприємництва (малого й середнього бізнесу) та інвестиційних процесів у країні. Реалізація цих проблем допоможе конкретизувати тактичні цілі грошово-кредитної політики, зробить їх зрозумілішими й спрямова-нішими, створить умови для досягнення стратегічної мети ринкових перетворень і макроекономічної стабілізації в цілому.
Грошово-кредитна політика дає можливість акумулювати вільні кошти держави, підприємств, населення та використовувати їх найбільш раціонально й ефективно. Сьогоднішній фінансовий і технічний стан підприємств не дає їм змоги проводити самостійну економічну політику. Отримавши юридичну самостійність, підприємства економічно не можуть самостійно розвиватися. Це передусім зумовлюється тим, що продукція підприємств не може конкурувати з аналогічними товарами імпортного виробництва. Основних причин дві:
1) застаріла технологія виробництва, а також високі додаткові витрати, пов'язані зі зберіганням, транспортуванням, процесом реалізації, роблять вітчизняну продукцію набагато дорожчою за імпортну; 2) низький рівень життя громадян України, стійка тенденція до зниження доходів на душу населення призводять до падіння купівельної спроможності. Населення купує переважно низькоякісні, але дешеві імпортні товари, водночас вітчизняна продукція не має збуту.
Тому основним завданням грошово-кредитної політики держави є створення умов для прориву вітчизняного виробника на національний і міжнародний товарні ринки. Такими умовами в ситуації, що склалася в економіці, можуть бути:
- визначення пріоритетів у структурній перебудові економіки;
- пільгове кредитування пріоритетних галузей і підприємств. Встановлення державного контролю за обов'язковістю надання кредитів комерційними банками визначеним державою підприємствам на пільгових умовах;
- створення гнучкішої системи оподаткування, яка б давала змогу стимулювати використання частини прибутку на розвиток виробництва;
- створення відповідноїзаконодавчої бази, що дає можливість одночасно реалізовувати інтереси підприємця і держави в цілому.
Важливим чинником, що визначає пріоритети структурної перебудови України, є прямі іноземні інвестиції. Динаміка обсягів зарубіжних інвестицій в окремі галузі економіки дає можливість точніше визначити конкурентоспроможність окремих наших підприємств і галузей, відповідність їхньої продукції кон'юнктурі світового ринку. Прямі іноземні інвестиції допомагають визначити пріоритетність розвитку підприємств за умови державного фінансування, отримати майбутні надходження до державного бюджету із цих підприємств.
Пріоритетність надходження іноземних інвестицій в окремі галузі економіки дає змогу визначити основні орієнтири структурної перебудови економіки України. Особлива роль у цьому процесі належить грошово-кредитній політиці НБУ, яка повинна, з одного боку, сприяти залученню іноземних інвестицій, а з другого - здійснювати державний контроль за їх цільовим і ефективним використанням. Визначення пріоритетних напрямків іноземного ін-вестування дає змогу державним структурам за допомогою економіко-правових чинників проводити відповідну політику їх регулювання, а також найраціональніше використовувати державні фінансові ресурси. Тобто за допомогою фіскальної і грошово-кредитної політики держава повинна регулювати обсяги інвестиційних надходжень, здійснювати перерозподіл доходів із необхідним урахуванням інтересів соціально-економічного розвитку країни.
Залучення іноземного капіталу значною мірою впливає на грошово-кредитну політику держави, хоч водночас є об'єктом останньої. Це полягає в тому, що:
1) додаткові капіталовкладення безпосередньо впливають на зростання обсягів виробництва й зайнятості, що визначається в стратегічній меті грошово-кредитної політики;
2) операції на відкритому ринку та залучення коштів нерезидентів, які держава та НБУ використовують для збільшення своїх валютних резервів і стабілізації національної грошової одиниці, були пріоритетним завданням грошово-кредитної політики в 1996-1998 роках;
3) цей процес також позитивно впливає на кредитоспроможність і ліквідність банківської системи, що стабілізує грошово-кредитний ринок.
Необхідність ринкових перетворень в Україні після здобуття незалежності, нерозвиненість ринкової інфраструктури, безгосподарність урядових структур, а також великі державні фінансові витрати спричинили появу і зростання державного боргу України. Внаслідок тяжкого економічного стану, падіння обсягів ви-робництва та зменшення надходжень до державного бюджету його потреби покриваються за рахунок трьох джерел: кредитів Національного банку, розміщення облігацій внутрішньої державної позики і зовнішніх джерел фінансування.
Весь період виникнення і зростання державного боргу можна поділити на два етапи залежно від факторів його збільшення.
Перший етап - 1991-1995 роки - характеризувався зростанням державної заборгованості за рахунок кредитів, отриманих від НБУ, міжнародних фінансових організацій, та заборгованості з експорту.
Другий етап - управління державним боргом характеризується переорієнтацією акцентів на ринок державних цінних паперів. Міністерство фінансів основним джерелом управління державним боргом визначило ринок ОВДП. Гіперболізація ринку ОВДП створила проблеми управління ним та підтримки
Loading...

 
 

Цікаве