WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах. (Курсова) - Реферат

Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах. (Курсова) - Реферат

декілька важливих принципових завдань:
- визначення об'єкта оподаткування;
- встановлення податкових ставок;
- з'ясування переліку податкових пільг і умов їх надання суб'єктам підприємництва.
Базою для стягнення податку сьогодні у всьому світі є балансовий прибуток. Поряд з іншими потенційними об'єктами, які могли б оподатковуватися, він уже довів свою ефективність та оптимальність, і дискусій з цього приводу в країнах із розвинутою ринковою економікою практично не виникає. Такого ж погляду дотримується впродовж останніх п'яти років й Україна, де довгий час було спірним питання стосовно визначення бази для стягнення податку з підприємств: запровадити податок на балансовий прибуток, на валовий дохід чи податок з обігу.
Виходячи зі специфіки функціонування економіки та підприємств у ній в Україні і враховуючи досвід пройденого вже шляху в економіці сучасних провідних країн світу, головні рекомендації можна звести до визначення оптимальних норм оподаткування доходів населення та прибутків суб'єктів, що займаються підприємницькою діяльністю:
- при оподаткуванні доходів фізичних осіб необхідно перш за все чітко і справедливо визначити неоподатковуваний мінімум; упорядкувати і зменшити шкалу податкових ставок; при стягненні податку зважати на умови та розміри отриманих доходів; враховуючи соціально-економічну ситуацію в Україні, або збільшити базу оподаткування, або, відповідно, зменшити норми оподаткування;
- для юридичних осіб: запровадити декілька податкових ставок на прибуток залежно від його величини; можливо, варто запровадити, як це практикується в сучасній ринковій економіці, окремі ставки податків для розподіленого і нерозподіленого прибутків; детальніше розробити і запровадити систему пільг, особливо податкових, окремо за видами діяльності, галузями економіки, територіями країни, вдосконалити її шляхом перегляду ефективності діяльності за галузями економіки, які мають гостру потребу в отриманні конкретних фінансово-економічних пільг.
5 лютого 1992 року Закон "Про Єдиний митний тариф" було прийнято. Ним встановлювалось, що "Єдиний митний тариф України - це систематизований звід ставок мита, яким обкладаються товари та інші предмети, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі цієї території". Про послідовний курс України на гуманізацію митної справи та впровадження у практику митних органів держави багатого міжнародного досвіду свідчило положення закону про те, що "... Єдиний митний тариф України базується на міжнародне визнаних нормах і розвивається у напрямі максимальної відповідності до загальноприйнятих у міжнародній практиці принципів і правил митної справи" (стаття 3).
Вперше в історії Української держави відповідно до згаданого закону створювалась Митно-тарифна рада України (МТР). На раду покладалося опрацювання пропозицій щодо митно-тарифної політики України, встановлення, скасування або зміна митних ставок, надання тарифних пільг і преференцій; підготовка проектів законодавчих актів і міжнародних договорів України щодо митно-тарифного регулювання; розробка заходів, спрямованих на захист національного ринку та ін. (стаття 5). Функції робочого апарату МТР було покладено на Державний митний комітет України.
Законом України "Про Єдиний митний тариф" було встановлено види і ставки мита: адволорне, специфічне та комбіноване, - дано визначення та встановлено порядок нарахування ввізного, вивізного та сезонного мита (статті 7-10). Значна увага приділялася особливим видам мита, які мають принци-пово важливе значення у справі захисту економічних інтересів держави та українського товаровиробника. До них належать спеціальне, антидемпінгове та компенсаційне види мита. Статтями 11, 12, 13, 14, 15 закону детально регламентувався порядок та умови застосування особливих видів мита, визначалися підстави для такого застосування.
Особливе значення для чіткого нарахування мита на товари та інші предмети має регламентована Законом "Про Єдиний митний тариф" митна вартість, до якої входять ціна товару, а також інші фактичні витрати (транспортування, навантаження, комісійні та брокерські видатки та ін.). Відомо, що заниження правопорушниками митної вартості товарів разом із їх декларуван-ням не своїм найменуванням, ввезенням або вивезенням поза митним контролем або з приховуванням від такого контролю є одним із найпоширеніших видів порушення митних правил і завдає великої шкодибюджетові.
З метою усунення цих негативних тенденцій і захисту фінансово-економічних інтересів держави у 1997 році в системі митних органів України було створено відділи тарифів і митної вартості товарів. Про позитивні результати їх роботи свідчить діяльність цього відділу Карпатської регіональної митниці.
На січень 1999 року він мав у своїй електронній "картотеці" інформацію щодо митної вартості п'яти тисяч різних товарів, що давало можливість протягом кількох хвилин встановити фактичну вартість майже всіх товарів, які ввозяться в Україну. Тільки за 1998 рік відділом були виявлені факти заниження митної вартості товарів деякими суб'єктами ЗЕД на суму майже 640 тис. грн. Загалом економічна ефективність роботи цього відділу за 1998 рік становила понад 1,5 млн. грн. (13) Ще одна, більш узагальнена цифра: за 1998-й і 9 місяців 1999 року в результаті посилення відділами тарифів і митної вартості товарів контролю у цілому від Держмитслужби до бюджету додатково перераховано 44,2 млн. гри.
Закон "Про Єдиний митний тариф" зіграв позитивну роль і у справі визначення механізму нарахування та сплати мита, умов і порядку звільнення від сплати митних платежів, встановлення тарифних пільг і преференцій, визначення країни походження товару тощо.
Однак реалізація Закону "Про Єдиний митний тариф" невиправдано затягувалась, що наносило значні збитки державному бюджету країни. Лише через неповний рік - 11 січня 1993 року Кабінетом Міністрів у межах компетенції, визначеної Законом України "Про тимчасове делегування Кабінетом Міністрів України повноважень видавати декрети в сфері законодавчого регулювання"7 було прийнято Декрет "Про Єдиний митний тариф України". Дек-ретом встановлювалось, що мито сплачується у національній валюті України. При ввезенні товарів у межах державного контракту та держзамовлення мито не стягувалось. При імпортуванні товарів дитячого асортименту ставки мита зменшувались на 50 %.
3. Методи активізації та покращення стану валютно-фінансової плітики в Уркаїні.
При визначенні об'єктивної необхідності грошово-кредитної політики в умовах трансформації економіки особливо важливим є розуміння її сутності, цілей, механізму та інструментів реалізації. Грошово-кредитна політика є складовою економічної політики держави, одночасно реалізує як політичні, так і економічні цілі. Економічна сутність грошово-кредитної політики полягає в сукупності економічних та адміністративних заходів держави і Національного банку, спрямованих на використання економічних інструментів грошово-кредитного механізму для здійснення впливу на суб'єктів грошово-кредитного ринку з метою стабілізації національної грошової одиниці, регулювання пропозиції грошової маси, ліквідності та кредитоспроможності банківських інститутів для забезпечення необхідного економічного зростання, зайнятості й стримування інфляційних процесів.
Таке визначення суті грошово-кредитної політики дає змогу виділити ієрархічну

 
 

Цікаве

Загрузка...