WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах. (Курсова) - Реферат

Теоретичні основи вибору і можливості реалізації валютно-фінансової політики в ринкових умовах. (Курсова) - Реферат

досить серйозно відрізняються від існуючих у Європі. Взагалі під основними параметрами грошово-кредитної політики маються на увазі величини тих найважливіших рамкових показників діяльності кредитно-банківської сфери, які регулюються державою з метою впливу на кількість грошей задля недопущення інфляції. Саме через зміну цих найважливіших показників держава і здійснює свою політику в цій сфері. До основних параметрів грошово-кредитної політики належать величина емісії центрального банку, рівень облікової ставки, верхні межі обсягів рефінансування, ставки обов'язкових резервів, обсяги операцій на відкритому ринку та інші.
Важливою особливістю української грошово-кредитної політики є активна політика обов'язкових резервів. Політика обов'язкових резервів - це надзвичайно потужний інструмент грошово-кредитної політики. У Західній Європі навіть невеликі зміни норми резервів призводять до значних змін в обсягах кредитування комерційних банків і відчутно впливають на грошову масу. Через це на Заході домінує думка, що зміну норми резервів недоцільно використовувати для невеликого коригую чого регулювання. Саме тому цей інструмент грошово-кредитної політики використовується у Західній Європі дуже обережно та у сукупності з іншими гнучкішими засобами регулювання з метою отримання планованого результату. При цьому, оскільки часті зміни норми обов'язкового резервування мають дестабілізуючий вплив на економіку, то центральні банки країн Західної Європи визначають їх на досить тривалий період, змінюючи дуже рідко. Тобто можна говорити про те, що в Європі існує тенденція до відходу від використання політики обов'язкових резервів як методу поточного, оперативного регулювання. Про це свідчать не лише рідкі зміни норм резервування, а й загальне зменшення норми резервування у 90-ті роки та відмова деяких країн від установлення для банків обов'язкових резервних вимог, що відбулося під впливом зростання міжнародної конкуренції у кредитно-банківських секторах національних економік.
- Митно-податкова політика.
Податки - найвпливовіший інструмент регулювання економіки будь-якої держави в галузі фінансів і найважливіший елемент фінансових відносин на всіх рівнях - держави, регіонів, підприємств, громадян.
Податки є основою доходів держави, вони можуть становити від 85 до 92% у загальній їх сукупності.
Основою економіки є перш за все національне товаровиробництво. Це підприємства, які забезпечують робочими місцями більшість населення держави та гарантують їй при результативній роботі поповнення її доходів.
Побудова чіткої податкової системи - одна з головних умов ефективного функціонування економіки і фінансів, оскільки через податки відбувається найтісніший зв'язок між державою та її суб'єктами - юридичними і фізичними особами щодо формування, розподілу й використання їхніх доходів. За умов економіки з ринковими відносинами податки, безперечно, необхідно ви-користовувати як невід'ємний і безпосередній структурний елемент фінансового регулювання економіки, а не тільки як джерело доходів державного бюджету. Це багато в чому залежить від податкової політики, що провадить уряд країни, яка повинна враховувати певні (встановлені з часом) постулати створення та функціонування податкових систем.
Формування податкової політики повинно будуватися на принципах:
- стабільної податкової системи;
- застосування одного й того ж податкового тягаря для різних груп платників податків залежно від рівня їхніх доходів;
- створення однакових умов оподаткування як підприємців, зайнятих у сфері виробництва, так і споживачів. (13)
Податкам має бути властивий, так би мовити, антициклічний характер. Тобто при спаді економічної кон'юнктури необхідно здійснювати зменшення рівня оподаткування і навпаки. Це, у свою чергу, мусить відповідати зростанню інвестиційної активності та скороченню інфляції. Також потрібно застосовувати автоматичну індексацію податкових платежів, що встановлюються згідно з рівнем інфляції в абсолютних розмірах.
У сучасному підприємницькому механізмі основним призначенням податків повинен стати захист майнових прав та інтересів юридичних і фізичних осіб, а також стимулювання до підвищення ефективності виробництва з використанням юридичне і фактично їхніх доходів.
Як відомо із закордонного досвіду, податки - це один з найраціональніших та найдійовіших інструментів непрямого регулювання процесів, що відбуваються в економіці. Комплекс податкових заходів, заснований на врахуванні економічних реалій, здатний суттєво впливати на поведінку суб'єктів підприємництва в економічному середовищі, посилювати економічну та інвестиційну активність.
Головним індикатором розвитку економіки в країні виступає валовий внутрішній продукт (ВВП). Його основою є, в першу чергу, продукція виробничоїсфери. Величина ВВП вимірюється в грошових одиницях за виготовлену продукцію, а ефективність функціонування економіки характеризується часткою коштів, що вилучається з ВВП у вигляді податків до бюджету. В країнах, що спираються на надійну податкову систему, фінансово-бюджетний механізм здійснює фундаментальний вплив на процес розширеного відтворення шляхом (в основному) прямого субсидіювання підприємств у вигляді дотацій чи надання бюджетних позик або за рахунок державних інвестицій в пріоритетні галузі економіки.
Відмітною рисою досліджень у галузі податків в економічно розвинутих країнах останнім часом є їх більш прикладний характер. Це пояснюється тим, що теоретичні розробки та положення сформульовані вже давно. Вони знайшли своє відображення в законодавстві цих держав - фіскальному та фінансовому. Практика використання податкового законодавства в країнах з розвинутою ринковою економікою впродовж останніх десятиліть свідчить не стільки про фіскальний характер його застосування, скільки про стимулюючо-регулятивний. У цьому плані слід ретельно розібратися у внутрішньому призначенні податків та податкової системи. Це можна зробити, розкривши функції податків, що надто важливо для ринкової економіки. Вони зводяться до стимулюючої, регулюючої та фіскальної.
Фіскальна функція є основною серед названих, яка випливає із самої природи податків. Ця функція характерна для кожної країни на будь-якому етапі її існування та розвитку. Завдяки їй у державі відбувається утворення фондів коштів, з допомогою яких створюються матеріальні умови для існування та функціонування держави.
З фіскальною функцією податків дуже тісно пов'язана регулююча функція. Її наявність свідчить про те, що податки як активний інструмент розподільчих процесів безпосередньо впливають на основу економіки країни - виробництво. Вони можуть прискорювати його темпи або навпаки - сповільнювати, посилювати або ослаблювати нагромадження капіталу, розширювати або звужувати платоспроможний попит у країні тощо.
Створення ефективної податкової системи, використання оптимальних принципів застосування податків - головне завдання фінансових органів держави для забезпечення соціально-економічного розвитку нації. Податкова система повинна чітко визначати всю сукупність податків, що стягуються в країні, їх форму та структуру, методи побудови і стягнення, постійно здійснювати фінансовий контроль за виконанням податкових зобов'язань.
Одним із постійних і завжди актуальних питань у сфері податків є оподаткування прибутків підприємств. У цьому аспекті виникає
Loading...

 
 

Цікаве