WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Правові основи фінансового контролю в Україні (Курсова) - Реферат

Правові основи фінансового контролю в Україні (Курсова) - Реферат

Закону України "Про державну податкову службу в Україні".
Державна контрольно-ревізійна служба в ході виконання покладених на неї функцій взаємодіє з центральними органами державної виконавчої влади і правоохоронними органами України, органами Автономної Республіки Крим, місцевими
державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також з відповідними органами інших держав.
Службовці Державної контрольно-ревізійної служби України є представниками органів державної виконавчої влади, їх законні вимоги обов'язкові для виконання службовцями об'єктів ревізій та перевірок.
Рішення Головного управління Контрольно-ревізійної служби України у питаннях його статутної діяльності, прийняті в рамках його компетенції, обов'язкові для виконання центральними і місцевими органами державної виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм їх власності. До спеціальних органів державного фінансового контролю
належить також Державна пробірна палата України та підпорядковані їй державні міжобласні інспекції, а також постійні контролери на підприємствах по виробництву дорогоцінних металів і обробці алмазів, їх завданням є здійснення контролю
за випробуванням, виробництвом, використанням, оборотом, обліком і зберіганням дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння, виконання операцій із цими цінностями. Пробірному нагляду підлягають всі суб'єкти підприємництва, незалежно від
форм власності, а також громадяни-підприємці, що здійснюють вищезазначені види діяльності.
Органи державного пробірного нагляду здійснюють випробування, контрольний аналіз та клеймування ювелірних і інших побутових виробів з дорогоцінних металів, як вироблених в Україні, так і ввезених з-за кордону для продажі; роблять арбітражний контрольний аналіз для визначення вмісту дорогоцінних металів, реєструють підприємства, установи і організації, а також громадян-підприємців, що здійснюють операції з дорогоцінним камінням, виконують інші функції.
Службовці органів державного пробірного нагляду наділені правом проводити ревізії і перевірки на відповідних об'єктах, вимагати необхідні документи і матеріали, брати пояснення, проводити огляд приміщень, вилучати необхідні матеріали, робити приписи для усунення порушень, розглядати справи про адміністративні правопорушення. Вони зобов'язнні передавати матеріали про правопорушення, що мають ознаки злочинів,
правоохоронним органам.
Начальник Державної пробірної палати і начальники державних міжобласних інспекцій мають право накладати на осіб, що вчинили адміністративні правопорушення, штрафи. Постанова про накладення ними штрафу передається в державну
податкову інспекцію, яка стягує штраф в безспірному порядку у випадку відмови порушника виконати припис добровільно.
Значно поліпшити роботу органів та окремих службовців Державної пробірної палати України допомогло прийняття Закону України "Про визначення розміру збитків, завданих підприємству, установі, організації крадіжкою, знищенням (псуванням), недостачею чи втратою дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння і валютних цінностей" від 6 червня 1995 року. В цьому законі дано уточнений з врахуванням новітньої практики перелік можливої шкоди підприємствам, установам і організаціям відповідних видів діяльності робітниками, що виконують операції з дорогоцінностями і валютними цінностями; сформульовані критерії розмірів шкоди, методика її визначення;
передбачені міри правової відповідальності.
В порівнянні з попередніми нормами права, що були чинними в цій сфері, новий закон значно пом'якшив кримінальну та різко посилив матеріальну, адміністративну і дисциплінарну відповідальність осіб, винних в правопорушеннях. Закон передбачив як один з видів стягнення з винуватих осіб збільшення відрахувань за їх рахунок в Державний бюджет України.
Специфічний фінансовий контроль здійснюється також Українською державною страховою комерційною компанією, що є правонаступником Головного управління державного страхування України і його органів на місцях. Правління Укрдержстраху, Кримська автономна республіканська дирекція, обласні, Київська і Севастопольська міські дирекції, міські і районні відділення і філії забезпечують дотримання вимог нормативних актів України про страхування, розвиток страхових послуг,
захист прав та інтересів учасників страхових відносин. Важливе місце в їх функціях займає попередній контроль, що здійснюється ними в процесі видачі ліцензій на страхову
діяльність. За результатами поточного і наступного фінансового контролю вони вправі призупинити, обмежити чинність ліцензії чи відкликати її, здійснюють облік і контроль страхових, інвестиційних і комерційних операцій, що проводяться ними. Наприклад, вони перевіряють, чи правильно і своєчасно перераховуються на рахунки установ Укрдержстраху суми зборів з обов'язкового страхування пасажирів, здійснюють інші операції. Декретом Кабінету Міністрів про страхування від 10 травня 1993 року страхування передано недержавнимстрахувальним товариствам різних видів.
Важливе місце в системі органів державного фінансового контролю займає Національний банк України. Насамперед НБУ здійснює нагляд за діяльністю комерційних банків, їх відділень, філій, представництв по всій території України. Цей нагляд
спрямований на забезпечення стабільності банківської системи, захист інтересів вкладників шляхом зменшення ризиків в діяльності комерційних банків. Зміст нагляду визначається повноваженнями, встановленими НБЦУ Законом України "Про
банки і банківську діяльність".
Система нагляду НБУ спрямована на скорочення зовнішніх і внутрішніх банківських ризиків. До зовнішніх ризиків відноситься ризик ліквідності (нездатність банку забезпечити безперебійну оплату своїх зобов'язань перед клієнтами); валютний
ризик (збитки від несприятливої зміни валютного курсу в умовах наявності відкритої валютної позиції); ризик облікового процента (збитки від зміни кредитної ставки, що встановлюється по кредитах НБУ за умови фіксованої кредитної ставки по наданих кредитах); ризик по цінних паперах (збитки від зміни курсу цінних паперів, що перебувають в портфелі банку).
В практиці роботи НБУ по нагляду основна увага приділяється зниженню ризику ліквідності. Валютний ризик незначний у зв'язку з обмеженням можливостей здійснення комерційними банками валютних операцій за власний рахунок. Також порівняно невеликий ризик по цінних паперах зумовлений поки що недостатнім розвитком фінансового ринку в Україні, а низький рівень ризику облікової ставки - її становленням НБУ на рівні, значно нижчому від рівня інфляції.
До внутрішніх ризиків відносяться "комерційні ризики", пов'язані з людським фактором (кваліфікація персоналу і ділові якості керівників, виконавська дисципліна, якість аудиту і т.д.), а також "операційно-технічні ризики", що забезпечують внутрішню роботу банку: системи безпеки, бухгалтерського обліку, матеріально-технічних засобів і засобів зв'язку і т.д.
На пониження внутрішніх ризиків спрямовані процедури реєстрації банків, ліцензування, аудиторські перевірки, інспектування діяльності комерційного банку співробітниками НБУ. Функцію

 
 

Цікаве

Загрузка...