WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Підприємства та комерційний банк: основи взаємодії (Курсова) - Реферат

Підприємства та комерційний банк: основи взаємодії (Курсова) - Реферат

економічній науці. Кожний рік в різних країнах світу з`являються сотні нових банків, які прагнуть потіснити вже існуючі і зайняти місце під сонцем, завоювати свою долю на ринку.
В той самий час лібералізація банківського законодавства призвела до інтернаціоналізації банківської справи, а також до зростання конкуренції між банками та іншими кредитно-фінансовими установами. Вистояти та вийти з оптимальними показниками діяльності без створення системи ефективного менеджменту в цій сфері просто таки неможливо.
Кредит виник на певному етапі розвитку людського суспільства, як явище випадкове, зумовлене особливими взаємовідносинами між товаровиробниками - коли продавцю потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити. Тому й виникла потреба у передачі продавцем покупцеві товару з відстрочкою платежу, тобто - у кредит.
Отже, кредит - це економічні відносини, що виникають між кредитором і позичальником із приводу вартості, що передається в тимчасове користування.
Кредит це кошти чи інші речі, об'єднані родовими ознаками, передані в борг однією стороною іншій стороні. Таким чином, під кредитними правовідносинами розуміються всі правовідносини, що виникають унаслідок надання (передачі), використання і за умови повернення коштів чи інших речей.
Кредит відіграє специфічну роль в економіці: він не тільки забезпечує безперервність виробництва, але і прискорює його. Кредит також сприяє економії витрат обертання.
Роль кредиту в різних фазах економічного циклу не однакова. В умовах економічного підйому, економічної стабільності кредит виступає фактором росту. Перерозподіляючи величезні грошові і товарні маси, кредит харчує підприємства додатковими ресурсами. Його негативний вплив може, однак, проявитися в умовах надвиробництва товарів. Особливо помітно такий вплив в умовах інфляції. Нові платіжні засоби, що входять за допомогою кредиту в оборот, збільшують і без того надлишкову масу грошей, необхідних для обертання.
Акціонерно-комерційні банки, керуючись статутом банку, Законом України "Про банки і банківську діяльність", нормативними документами НБУ та іншими законодавчими нормами надає короткострокові і довгострокові кредити платоспроможнім підприємствам, організаціям і іншим господарським структурам, які мають самостійний баланс і власні кошти і кошти обігу, задоволення споживчого попиту населення, інших напрямків господарської діяльності. Надання кредитів здійснюється в межах наявних кредитних ресурсів за умови обов'язкового дотримання економічних нормативів діяльності.
Під формою забезпечення повернення кредиту розуміють конкретне джерело погашення наявного боргу, юридичне оформлення права кредитора на його використання, організацію контролю банку за достатністю та придатністю цього джерела. Форми забезпечення повернення кредиту гарантують кредитору збереження та мобільність його позикового фонду.
Законом України "Про заставу", прийнятого Верховною Радою України 2.10.92 р. зі змінами і доповненнями від 25.02.94р., від 14.12.95р., визначено що в основу гарантій покладено заставу майна чи майнових прав, за допомогою яких забезпечуються зобов'язання боржника.
Згідно цього закону, право на заставу - це спосіб забезпечення зобов'язань, при якому кредитор (в даному випадку Банк) має право в разі неповернення позики клієнтом одержати перевагу щодо її погашення, виходячи з вартості заставленого майна перед іншимикредиторами.
Недостатньо кваліфікована оцінка реальної вартості заставного майна , як в теперішньому так і в майбутньому , теж негативно впливає на діяльність банків. Через це банк не може реалізувати заставлене майно, якщо стався випадок неповернення кредиту, або в кращому випадку реалізувати його за ціною, меншою від наданого кредиту. Це змушує банки застосовувати крім застави паралельно і додаткові гарантії, які при інших умовах дають можливість зменшити кредитний ризик
До таких форм належать - гарантія і поручительство. Але і вони мають свої недоліки, тому що потрібно постійно перевіряти використання кредиту, а також фінансовий стан гарантів та поручителів. Банківську гарантію приймають в якості забезпечення кредиту значно охочіше, ніж страхові поліси першокласних страхових компаній.
Поручительство створює для кредитора велику можливість реального задоволення його вимоги до боржника по заданому поручительством зобов'язанню у випадку невиконання цього зобов'язання.
Таким чином, дивлячись на існуючі труднощі, застава як форма забезпечення повернення кредиту у порівняння з поручительством, гарантією та інших має свої переваги, але вище наведені проблеми змушують комерційний банк з обережністю ставитися до неї і використовувати у комплексі з іншими формами більшого забезпечення безпеки кредитування і розвитку банківської справи.
З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту кредиторів і вкладників комерційних банків та відповідно до статті 24 Закону України "Про банки і банківську діяльність" Національний банк України встановлює порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків. Формування такого резерву відбувається в обов'язковому порядку за всіма наданих кредитів у національній та іноземній валютах, установам, підприємствам, організаціям та фізичним особам, а також за міжбанківськими кредитами здійснюється тільки у період до повного формування комерційним банком суми резерву.
Резерв використовується тільки для покриття непогашеної кредитної заборгованості за основним боргом. Не здійснюється нарахування за бюджетними кредитами, а також за кредитами та депозитами між установами в системі одного банку.
Отже, використання комерційними банками системи резервування втрат від наданих позик сприяє стабілізації фінансового стану банків та попереджає настання загальної банківської кризи в результаті банкрутства одного чи кількох банків пов'язаних між собою.
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
1. "Відсоток за кредит", Прочан С.М. 1990р.
2. "Комерційні банки і їхні операції" (Корниенко Е. Б., Мирун Н. И. і інші), Сімферополь, 1995.
3. "Основи банківської справи" за редакцією А. Н. Мороза, Київ, Либра, 1994р.
4. "Процентні ставки комерційних банків: рівень і фактори" "Гроші і кредит". № 9 1991р.
5. Економіка підприємств під ред. Покропивного , Київ, 1995р.
6. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.1991р.
7. Інструкція з організації роботи з наявним оборотом установами банків України" № 4 від 20.06.1995р., затверджена Постановою Правління НБУ № 149.
8. Інструкція НБУ "Про порядок відкриття розрахункових, поточних і бюджетних рахунків в установах банків", затверджена Постановою Правління НБУ від 27.05.1996р. № 2121.
9. Лексис В., "Кредит і банки". М: Перспектива,1993.
10. Положення НБУ "Про кредитування", затверджене Правління НБУ № 2 від28.09.95р.
11. Положення НБУ "Про порядок формування і використання резерву можливі втрати по кредитах комерційних банків", затверджене постановою НБУ № 20 від 31.01.96р.
12. Ривуар Ж. "Техніка банківської справи".
Loading...

 
 

Цікаве