WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансово-правовe регулювання валютних відносин. (Курсова) - Реферат

Фінансово-правовe регулювання валютних відносин. (Курсова) - Реферат

План
Вступ
Розділ I. Поняття та особливості фінансово-правового регулювання валютних відносин.
1.1. Поняття валюти.
1.2. Поняття валютних правовідносин.
Розділ II. Види операцій з іноземною валютою.
2.1. Поняття валютної операції.
2.2. Операції з рухом капіталу.
2.3. Імпорт іноземного капіталу в Україну.
Розділ III. Валютний контроль який здійснюється в Україні.
3.1. Органи, що здійснюють валютний контроль.
3.2. Види валютного контролю.
3.2.1. перевірка обгрунтованості платежів в іноземній валюті резидентами і неризедентами.
3.2.2. контроль за відповідністю валютних операцій чинному законодавству.
3.2.3. перевірка повноти і обєктивності обліку і звітності за операціями резидентів і неризедентів.
Розділ IV. Відповідальність за порушення валютного законодавства.
4.1. Поняття валютного право порушення.
4.2. Види відповідальності за валютні правопорушення.
Висновок.
Список використаної літератури.
ПРАВОВІ ЗАСАДИ ВАЛЮТНОГО РЕГУЛЮВАННЯ
1. Особливості правового регулювання валютних відносин.
Україна як самостійна держава здійснює зовнішньоторговельні та інші економічні зв'язки із зарубіжними країнами через свої органи та уповноважені нею установи і організації. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов'язки суб'єктів валютних відносин установлені Декретом Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", а також іншими актами валютного законодавства.
Велику кількість нормативних актів, що регулюють валютні відносини, видає Національний банк України.
Валютні відносини складаються в сфері фінансової діяльності держави і пов'язані з її роллю в розподілі і перерозподілі валового внутрішнього продукту з метою утворення і використання необхідних суспільству валютних фондів.
В Україні до таких фондів належать Державний валютний фонд, республіканський (Автономної Республіки Крим) валютний фонд, місцеві валютні фонди, що утворюються і використовуються виконавчими органами місцевого самоврядування, а також валютні фонди юридичних і фізичних осіб, громадських організацій, інших осіб. Серед них слід розрізняти державні централізовані та децентралізовані фонди, а також фонди, які власне державі не належать.
Відповідно до статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і контролю" Кабінет Міністрів України забезпечує формування Державного валютного фонду:
- за рахунок коштів Державного бюджету у межах сум видатків, затверджених Верховною Радою України;
- шляхом купівлі валютних цінностей на міжбанківському валютному ринку України або за погодженням з Національним банком України на міжнародному валютному ринку.
- шляхом одержання кредитів у іноземній валюті у межах затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
- за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством.
Відповідно до вищенаведеної статті Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі комітети місцевих рад формують відповідно республіканський (Автономної Республіки Крим) та місцеві валютні фонди шляхом придбання іноземної валюти на міжбанківському валютному ринку України за рахунок коштів відповідних бюджетів у межах затверджених Верховною Радою Автономної Республіки Крим, місцевими радами сум видатків, а також за рахунок інших надходжень, передбачених чинним законодавством, і виступають розпорядниками коштів цих фондів.
Інші суб'єкти формують свої валютні фонди шляхом придбання валюти за рахунок власних та запозичених коштів як на міжбанківському валютному ринку України, так і за рахунок валютних надходжень, що залишаються в їхньому розпорядженні.
Під механізмом правового регулювання валютних відносин слід розуміти сукупність взятих у своїй органічній єдності та взаємозв'язку правових засобів, за допомогою яких держава здійснює вплив на суспільні відносини, пов'язані з утворенням, розподілом і використанням валютних фондів. Цей механізм має деякі риси, які визначаються предметом та методом регульованих суспільних відносин.
Особливістю механізму правового регулювання валютних відносин як специфічного різновиду фінансових є їх особлива владно-майнова природа, яка визначається розробленою державою моделлю функціонування національного валютного ринку України, формами участі резидентів в іноземних та міжнародних валютних ринках, участь в яких дозволяється законодавством України.
З боку держави для регулювання валютних відносин, як і в цілому для фінансово-правового регулювання, характерне застосування імперативних приписів, в межах яких законодавцем допускається можливість певної владної поведінки учасників цих суспільних зв'язків. Валютні відносини в цілому регулюються за допомогою усіх трьох засобів правового регулювання (припису, дозволу і заборони).
Правовий режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень.
Сутність такого режиму полягає в законодавчій або адміністративній забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними цінностями. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинами.
Валютні обмеження полягають у дорученні керувати валютними операціями Національному банку, ліцензуванні валютних операцій, можливості блокування валютних рахунків; до недавнього часу вимозі обов'язкового продажу половини валютного виторгу експортерів Національному банку.
Одним з важливих валютних обмежень є заборона обігу і використання іноземних валют як платіжного засобу.
Таким чином, законодавство України встановлює загальний дозвіл ведення валютних операцій, але в суворо обмеженому порядку і при забороні здійснення певних дій. Згідно з вказаним загальним дозволом кожний конкретний суб'єкт має право бути власником валютних цінностей з усіма повноваженнями, що з цього випливають, - володіння, користування, розпорядження валютними цінностями. Але при загальному дозволі існують певні обмеження:
1) регулювання переказів та платежів за кордон, вивозу капіталу, репатріації прибутків, золота, грошових знаків та цінних паперів;
2) обмеження вільної купівлі та продажу іноземної валюти, та введення обов'язкового продажу державі іноземної валюти в обмін на національну валюту за офіційним курсом (зараз це в Україні скасовано), але не законодавчим органом, а Національним банком;
3) зосередження валютних операцій в центральних або спеціально уповноважених банках;
4) контроль за створенням та ліквідацією авуарів резидентів в країні (авуари - це кошти, що належать резидентам або
Loading...

 
 

Цікаве