WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Сучасні методи і засоби інформаційних технологій - Реферат

Сучасні методи і засоби інформаційних технологій - Реферат

Реферат

Тема.

Сучасні методи і засоби інформаційних технологій

Зміст

1. Сучасні методи і засоби розробки прикладних програмних засобів.........3

2. Системи і мови програмування .....................................................11

3. Використана література

1.СУЧАСНІ МЕТОДИ І ЗАСОБИ РОЗРОБКИ ПРИКЛАДНИХ ПРОГРАМНИХ ЗАСОБІВ

Впродовж всієї історії програмування домінуюча роль відводилася проблемі визначення методів і способів, що полегшують розробку і подальший супровід програм, що скорочують кількість помилок при створенні і модифікації програм, зниження трудомісткості програмування.

Досвід розробки великих і складних програмних комплексів показав, що раціональний підхід до вирішення цієї проблеми спирається на метод, що отримав різну назву (метод низхідного проектування, метод покрокової деталізації, метод ієрархічного проектування, top-down-noJi,xoJ), але що полягає у визначенні специфікацій компонентів системи шляхом послідовного виділення в її складі окремих доданків і їх поступової деталізації до рівня, що забезпечує однозначне розуміння того, що і як необхідно розробляти і реалізовувати.

Цей метод є незамінним при розробці складних по характеру і великих за об'ємом програм, коли до їх розробки необхідно залучати велику кількість програмістів, що працюють паралельно. Він дозволяє концентрувати увагу розробників на найбільш відповідальних частинах програми, а також полегшує можливість постійного контролю за її працездатністю у міру розробки, від ладки і об'єднання окремих складових програм за рахунок організації безперервності цього процесу протягом всієї розробки.

Для прискорення розробки програмного комплексу часто замість деяких програм нижнього рівня, що знаходяться в процесі розробки, можуть застосовуватися спеціальні "програми-заглушки". Програми-заглушки потрібні лише на ранніх стадіях розробки для того, щоб не стримувати загальний хід створення програмного комплексу. Суть програми-заглушки полягає в тому, що при зверненні до неї відповідно до заданого набору вихідних тестових даних вона не формує, а вибирає результат "рішення" із заздалегідь підготовленого набору. Завдяки цьому забезпечується можливість імітувати роботу на ЕОМ реально створюваної програми, а отже, здійснювати перевірку працездатності програм верхнього рівня ще до того, як будуть розроблені і від лагоджені всі складові її програми нижнього рівня.

Реалізація методу низхідного проектування тісно пов'язана з іншим поняттям програмування - модульним проектуванням, оскільки на практиці при декомпозиції складної програми виникає питання про розумну межу її дроблення на складові частини. В той же час поняття модульності не можна зводити лише до представлення складних програмних комплексів у вигляді набору окремих функціональних блоків. Модуль – це послідовність логічно взаємозв'язаних фрагментів, оформлених як окрема частина програми. При цьому програмні модулі повинні володіти наступними властивостями:

• на модуль можна посилатися (тобто звертатися до нього) по імені, у тому числі і з інших модулів;

• після закінчення роботи модуль повинен повертати управління тому модулю, який його викликав;

• модуль повинен мати один вхід і вихід;

• модуль повинен мати невеликий розмір, що забезпечує його осяжність.

При розробці складних програм, як правило, в них виділяють головний модуль, що управляє, і підлеглі йому модулі, що забезпечують реалізацію окремих функцій управління, функціональну обробку (тобто безпосередню реалізацію основного призначення програмного комплексу), і допоміжні модулі, що забезпечують сервісне обслуговування пакету (наприклад, збір і аналіз статистики роботи програми, обробку різного роду помилкових ситуацій, навчання і видачу підказок і тому подібне).

Модульний принцип розробки програм володіє наступними перевагами:

• велику програму можуть розробляти одночасно декілька виконавців, а це дозволяє скоротити терміни її розробки;

• з'являється можливість створювати (і багато разів використовувати надалі) бібліотеки програм, що найбільш вживаються;

• спрощується процедура завантаження великих програм в оперативну пам'ять, коли потрібна її сегментація;

• виникає багато природних контрольних крапок для спостереження за здійсненням ходу розробки програм, а в подальшому для контролю за ходом виконання програм;

• забезпечуються ефективніше тестування програм, простіше здійснюються проектування і подальша від ладка.

Переваги модульного принципу побудови програм особливо наочно виявляються на етапі супроводу і модифікації програмних продуктів, дозволяючи значно скоротити витрати сил і засобів на реалізацію цього етапу.

Актуальна для початкового періоду розвитку і використання ЕОМ проблема розробки програм, що займають мінімум

основній пам'яті і що виконуються за найкоротший час, в подальшому у зв'язку з різким падінням вартість апаратної частини ЕОМ, значним зростанням їх швидкодії і об'ємів пам'яті змінилася необхідністю розробки і вживання принципово нових "індустріальних" методів складання програм. В середині 70-х років нова сукупність інженерних методів і засобів створення програмних продуктів отримала назву програмної інженерії (software engineering). Засадничим її принципом стали систематизація і стандартизація процесів створення програм на основі структурного підходу. З'явилося структурне програмування, метою якого стало прагнення полегшити процес розробки і від ладки програмних модулів, а головне - процес їх подальшого супроводу і модифікації.

В даний час структурне програмування - це ціла дисципліна, об'єднуюча декілька взаємозв'язаних способів створення ясних, легких для розуміння програм. Ефективність вживання сучасних універсальних мов програмування багато в чому визначається зручністю написання з їх допомогою структурних програм.

Інший напрям вдосконалення процесу розробки прикладних програм - розвиток програмно-інструментальних засобів програмування економічних завдань. Основу таких засобів програмування складають системи автоматизації програмування, або системи програмування, які забезпечують можливість вирішення широкого круга завдань безпосередньо в середовищі операційної системи ЕОМ.

В той же час слід зважати на специфіку завдань економічного управління:

• домінування завдань з відносно нескладними обчислювальними алгоритмами і потребою формування різного роду накопичувальних підсумків, тобто завдань "прямого рахунку";

• роботу з великими масивами (зазвичай впорядкованою певним чином) вихідної інформації;

• вимога надання більшості результатній інформації у вигляді документів табличної форми.

Вирішення вказаних завдань може бути здійснене з використанням програмно-інструментальних засобів СУБД і електронних таблиць. Основна гідність цих інструментальних засобів полягає в тому, що вони пред'являють менші вимоги до їх користувачів в області програмування як науки, забезпечуючи в той же час достатній швидке і ефективне вирішення більшості завдань економічного управління. У зв'язку з цим вони користуються великою популярністю серед непрофесійних програмістів. До найбільш розвинених програмно-інструментальних засобів відносяться системи автоматизації проектування (САПР) ПО, створення яких було почате в кінці 70-х років.

Проте подібні розробки слабо враховували вимоги системного підходу, оскільки обмежувалися автоматизацією лише частини етапів розробки ПО, причому, як правило, вузького класу завдань. Поява і швидке поширення ПК відкрили нові перспективи в справі автоматизації розробки ПО. Так, за останнє десятиліття в області засобів автоматизації програмування сформувався новий напрям під загальною назвою кейс-технологія (Computer Aided Software ENGINEERING-CASE).

Базуючись на класичних методах розробки ПО, CASE-технологія є сукупністю засобів системного аналізу, проектування, розробки і супроводу складних програмних систем, підтримуваних комплексом інструментальних засобів автоматизації всіх етапів розробки програм, що взаємо пов'язали. Завдяки структурним методам на стадіях аналізу і проектування CASE- технологія забезпечує розробників широкими можливостями для різного роду моделювання, а централізоване зберігання всієї необхідної для проектування інформації і контроль за цілісністю даних гарантують узгодженість взаємодії всіх фахівців, зайнятих в розробці ПО.

Високий "тягар" наслідків помилок при розробці ПО, властивих етапу складання специфікацій для автоматизації інформаційної системи об'єкту, викликала пошук доріг скорочення їх числа на цьому етапі до мінімуму. Природним вирішенням проблеми була розробка формалізованого апарату для опису і подальшого аналізу інформаційної моделі системи. Вперше такий підхід з системних позицій був реалізований співробітниками університету Мічигану під керівництвом проф. Д.Тайкроу в рамках проекту ISDOS (Information System

Loading...

 
 

Цікаве