WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансове планування в умовах ринкової економіки - Реферат

Фінансове планування в умовах ринкової економіки - Реферат

У процесі збалансування витрат з доходами і пошуку шляхів збільшення кінцевих фінансових результатів необхідно враховувати те, що діяльність організацій і підприємств споживчої кооперації повинна бути соціально орієнтованою. Тому основний наголос необхідно робити не на ріст цін і надбавок, а на економію витрат, налагодження комплексного обслуговування.

Баланс грошових ресурсів - це погодження планової потреби в грошових ресурсах для виконання прогнозованих обсягів діяльності з реально можливими джерелами їх покриття за умов забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності і кредитоспроможності організації (підприємства).

Баланс грошових ресурсів доцільно складати поквартально на рік з врахуванням прогнозованих обсягів діяльності. В умовах економічної нестабільності прогнозовані грошові ресурси необхідно визначати щоквартально, оскільки під впливом зовнішніх факторів (інфляція, спад виробництва, зміна нормативних актів, що регулюють доходи і прибуток тощо) вони можуть суттєво змінюватись. В той же час структуру грошових ресурсів за джерелами їх надходження і напрямами використання слід прогнозувати на весь плановий період (поквартально) як програмне завдання щодо забезпечення фінансової стабільності. Після закінчення кожного кварталу на основі фактично досягнутих показників, прогнозованих обсягів діяльності і структури грошових ресурсів визначають загальну величину необхідних грошових ресурсів, їх склад і напрями використання на наступний квартал. При цьому важливо реально оцінити можливості залучення в оборот банківського і комерційного кредитів.

Структура грошових ресурсів за джерелами їх формування і напрямами використання характеризує фінансову стійкість підприємства, його здатність раціонально розмістити грошові ресурси в господарському обороті з метою одержання високих кінцевих фінансових результатів.

Прогнозування структури грошових ресурсів за джерелами їх формування не може бути довільним. Слід враховувати реальний стан справ, можливості приросту власних грошових ресурсів та прибутку, банківських і комерційних кредитів. В ринковій економіці надійним і стабільним джерелом покриття видатків за напрямами вкладення грошових ресурсів є насамперед власні кошти. Від вагомості їх частки значним чином залежить можливість залучення інших джерел грошових ресурсів і кінцеві фінансові результати. Але ця можливість стає реальністю лише при ефективному використанні грошових ресурсів (їх раціональному розміщенні). Тому при зміні величини використовуваних грошових ресурсів у плановому періоді важливо не погіршувати їх структуру, а шукати шляхи збільшення власних коштів та ефективнішого господарювання.

В балансі грошових ресурсів можуть об'єднуватися два самостійні напрями використання коштів: формування оборотних активів і покриття капітальних затрат. А тимчасово вільні кошти, які призначені на капітальні вкладення і використовуються в обороті, є додатковим резервом збільшення власних оборотних коштів і в балансі їх величина наочно проглядається.

Збалансування поточної потреби в грошових ресурсах з джерелами їх покриття слід проводити з врахуванням критеріїв оцінки фінансової стійкості і кредитоспроможності. Для цього необхідно знаходити можливості, щоб поточні планові запаси і затрати не менше як на 50 відсотків формувались за рахунок власних оборотних коштів, а планові грошові кошти і кошти в розрахунках за своєю величиною наближалися до суми стійкої кредиторської заборгованості. Тоді будуть створені необхідні передумови фінансової стійкості і платоспроможності. Підприємство зможе при необхідності користуватися короткостроковими кредитами банку на загальних умовах кредитування і забезпечити нормальніш кругооборот виробничих фондів.

Доцільно складати альтернативні варіанти балансу, в яких передбачити збільшення частки власних оборотних коштів за рахунок зменшення загальної потреби в грошових ресурсах шляхом прискорення оборотності оборотних засобів (товарів, готівки в касі і дорозі, коштів розрахункового та інших рахунків в банку, коштів в розрахунках з дебіторами тощо). Альтернативні варіанти необхідні для оперативного управління фінансами, на випадок непередбачуваних змін з незалежних від господарюючого суб'єкта причин, щоб мати можливість маневрування.

Ув'язку капітальних вкладень з джерелами їх покриття доцільно проводити з розрахунком створення перехідного залишку коштів у розмірі, не менше двомісячної потреби в них у наступному періоді. Це дасть можливість ресурсно забезпечити своєчасне виконання робіт, передбачених планом, та запобігти ризику іммобілізації власних оборотних коштів в капітальні вкладення.

При значному обсязі капітальних вкладень, затрати яких покриваються з багатьох джерел грошових ресурсів, що вимагає підвищеного контролю за своєчасністю надходження коштів і цільовим їх використанням, доцільно цей розділ виділити в окрему таблицю фінансового плану - баланс капітальних вкладень.

Складовими розділами фінансового плану є кошториси (баланси) використання коштів спеціальних фондів. Вони повинні складатися по кожному спеціальному фонду.

При складанні кошторисів необхідно керуватися положеннями про фонди споживчої кооперації України, затвердженими у встановленому порядку. В кошторисах треба передбачити джерела надходження жоштів і напрями їх використання в балансовій взаємоув'язці.

Завершальним розділом фінансового плану є розрахунок про гнозу активів і пасивів. Йото доцільно складати для оцінки очікуваних змін в структурі балансу на кінець планового періоду, які відбудуться під впливом виконання бізнес-плану, з тим, щоб запобігти погіршеннюфінансового стану підприємства, забезпечити йому фінансову стабільність. При необхідності слід приймати рішення щодо коригування бізнес-плану.

Прогноз активів і пасивів можна складати в розрізі укрупнених статей бухгалтерського балансу, з допомогою яких дається оцінка фінансової стійкості. Основою для його складання є бухгалтерський баланс на початок планового періоду, матеріали аналізу фінансового стану підприємства за останні 2-3 роки, показники плану господарсько-фінансової діяльності (бізнес-плану) на поточний рік.

Прогноз активів і пасивів зводиться до розрахунку очікуваних основних статей бухгалтерського балансу за такою методикою. В активі балансу враховуються передбачувані планом зміни основних засобів, незавершеного капітального будівництва, зростання (зниження) запасів планових оборотних засобів. Непланові (ненормовані) оборотні засоби визначають пропорційно плановим оборотним активам. В пасиві балансу враховуються зміни статутного фонду у відповідності до руху основних засобів та планового приросту статутного фонду за рахунок інших джерел (відрахування від розподілюваного прибутку, вступні внески пайовиків, реалізація цінних паперів та інші). Зміни залишків пайового, резервного і спеціальних фондів прогнозуються відповідно до плану паєнагромадження, розрахунку розподілу прибутку, кошторисів (балансів) використання коштів спеціальних фондів. Довгострокові і короткострокові кредити і позикові кошти та стійка кредиторська заборгованість прогнозуються відповідно до балансу грошових ресурсів на кінець планового періоду з врахуванням тенденцій, що спостерігаються за останні 2-3 роки. Статтею збалансування можуть бути інші кредитори. Слід зазначити, що прогнозовані статті активів і пасивів підлягають попередньо критичній оцінці з врахуванням інфляційних процесів, ведуться пошуки оптимальних рішень.

Прогноз активів і пасивів балансу на кінець планового періоду дає можливість передбачувати зміни фінансового стану, виробляти відповідну стратегію поведінки. Так, різке погіршення структури активів і пасивів є сигналом можливого банкрутства, вимагає глибокого аналізу і вжиття радикальних заходів щодо фінансового оздоровлення. Відносно стійка структура засвідчує стабільність обраного шляху економічного і соціального розвитку. Якщо прогнозована структура активів і пасивів задовольняє господарюючого суб'єкта, то вона може бути прийнята ним за програму-мінімум. Впродовж планового періоду фактичні дані слід порівнювати з прогнозованими та не допускати відхилень в сторону погіршення їх структури. Прогноз активів і пасивів балансу є завершальним розділом фінансового плану.

Фінансовий план, розроблений у взаємоузгодженості з іншими розділами бізнес-плану, орієнтує господарюючого суб'єкта на беззбиткову діяльність і отримання прибутку. Його виконання, в разі потреби і коригування, - це шлях до фінансової стабільності.

Використана література

  1. Фінанси: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. — X.: Консул, 2008.

  2. Фінансовий менеджмент: Навч. посіб. /1. А. Чепурнов, Л. Т. Мостенська, М. А. Міненко, Я. П. Квач. —К., 1997.

  3. Чирка Д. М. Напрямки збалансування місцевих бюджетів // Фінанси України. — 1998. —№ 1. — С 25-31.

  4. Шевчук В. О. Розвиток системи суб'єктів фінансового контролю//Фінанси України. — 1998. — № 8.— С 30.

  5. Юрій С. І. Дивергенція фінансів при розгортанні ринкових відносин // Фінанси України. — 1996. — № 9. — С 5-12.

  6. Бурда М., Виплош Ч. Макроекономіка. Європейський контекст. — К.: Основи, 1998.

  7. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посіб. — К.: Вища шк., 1997.

  8. Василик О. Д. Теорія фінансів: Підруч. — К.: Вид-во НЮС, 2000.

  9. Вахненко Т. Фінансова стійкість держави // Економіст. — 1999. — № 7. — С. 22-28.

2

Loading...

 
 

Цікаве