WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансове планування в умовах ринкової економіки - Реферат

Фінансове планування в умовах ринкової економіки - Реферат

Реферат

Фінансовеплануванняв умовахринковоїекономіки

Кризовий стан економіки України і неготовність працювати в умовах ринкової економіки спричинились до погіршення фінансового стану багатьох господарюючих суб'єктів. До їх числа відноситься і споживча кооперація, яка ще на початку 1992 р. характеризувалась як фінансово стабільна громадсько-господарська організація з багатогалузевою господарською діяльністю і достатньо розвинутою інфраструктурою. Але впродовж 1992-97 pp. різко знизились обсяги діяльності і рентабельність в основних її галузях, особливо в торгівлі. Як наслідок зросла кількість збиткових організацій і підприємств, а в багатьох з них відсутні власні оборотні кошти, статутний фонд не покриває залишкової вартості основних засобів. У цьому певну роль відіграла недооцінка фінансового планування і прогнозування на мікроекономічному рівні. Саме тепер цим питанням необхідно приділити особливу увагу.

Ефективність господарсько-фінансової діяльності, динамічний розвиток багатогалузевого господарства споживчої кооперації вимагає від організацій і підприємств чіткої стратегії, що зумовлює необхідність розробки і виконання планів економічного і соціального розвитку (бізнес-планів) на поточний рік (квартал) і перспективу.

Стратегія планування повинна підпорядковуватися здійсненню основної мети - розвитку споживчої кооперації та поліпшенню економічного і соціального стану її членів. Плани економічного і соціального розвитку мають передбачати економічну стабільність і розвиток, бути соціально орієнтованими.

Видатки, пов'язані зі здійсненням простого чи розширеного процесу відновлення, вимагають ресурсного покриття. Це зумовлює необхідність фінансового планування, в якому поєднується матеріально-речова і вартісна сторони процесу відновлення як двоєдиний процес. З допомогою фінансового планування забезпечуються фінансові передумови безперервного і ритмічного процесу крутообороту продуктивних фондів і фондів обігу та виконання планів основної діяльності, нарощування економічного потенціалу і вирішення проблем соціального значення. Ефективне використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, постійне нарощування прибутку на вкладений капітал сприяє досягненню основної мети діяльності організацій і підприємств споживчої кооперації.

У 50 - 80-х роках стратегія планування була скерована на розвиток торгівлі, громадського харчування, заготівель, виробництва та інших видів діяльності; будівництво соціально-культурних закладів, житла; розвиток зовнішньо-економічних зв'язків тощо. Це сприяло значному зростанню економічного потенціалу споживчої кооперації України. Вона була організацією з багатогалузевою спрямованістю господарської діяльності, розвинутою інфраструктурою, яка налічувала понад чотири тисячі статутних організацій і підприємств, мала власний автотранспорт, будівельну індустрію, машинобудівні заводи, вищі навчальні заклади, санаторії, профілакторії тощо. Господарська діяльність зосереджувалась, в основному, на забезпеченні населення, насамперед сільського, товарами і послугами; закупівлі і переробці сільськогосподарських продуктів; розвитку промисловості; пошуку шляхів підвищення ефективності господарювання.

Для вказаного періоду характерною була командно-адміністративна система господарювання, при якій планування носило директивний характер. Розроблялись комплексні плани економічного і соціального розвитку споживчої кооперації на макроекономічному рівні, доводились основні показники до безпосередніх виконавців на мікроеко-номічному рівні і здійснювався контроль за їх виконанням. Таке стратегічне планування забезпечувало спілкам споживчих товариств основу для управління підпорядкованими їм організаціями і підприємствами, включаючи управління фінансовими ресурсами. Ресурсне збалансування планів економічного і соціального розвитку на мікроекономічному рівні досягалося як за рахунок власних ресурсів підприємтсва та банківських кредитів, так і за рахунок внутрігосподарського і внутрісистемного перерозподілу власних коштів споживчої кооперації. Це породжувало утриманство, негативно відбивалося на рівні економічної роботи в основній ланці споживчої кооперації і спричинило до того, що комплексне економічно обгрунтоване планування господарсько-фінансової роботи на мікроекономічному рівні практично було відсутнє.

З переходом до ринкових відносин кооперативним організаціям і підприємствам надана повна господарсько-оперативна самостійність, отже свою діяльність вони здійснюють на засадах самоокупності і самофінансування. В цих умовах господарюючі суб'єкти повинні орієнтуватися не на кимось встановлені планові завдання, чи директиви, а самостійно вивчати кон'юнктуру ринку, ціни, платоспроможний попит, працювати в умовах конкуренції, на засадах ринкового механізму. Тому стратегія планування переноситься з макроекономічного на мікроеконо-мічний рівень.

На макроекономічному рівні повинен визначатися регіональний ринок товарів і послуг, створюватися необхідний інформаційний банк даних, прогнозуватися основні напрями розвитку господарської діяльності споживспілки, плануватися і здійснюватися розвиток міжрегіональної інфраструктури. Плани-прогнози, розроблені спроживспілками, разом з інформаційним забезпеченням повинні доводитися до підзвітних господарюючих суб'єктів і бути основою для складання комплексного бізнес-плану. На договірних засадах споживспілки можуть надавати методичну і консультативну допомогу з їх розробки.

Бізнес-план господарюючого суб'єкта повинен відбивати всі сторони фінансово-господарської діяльності: проблеми виробництва, економічного і соціального розвитку. В ньому чітко визначається мета, якої прагне досягти господарюючий суб'єкт, і комплекс дій в часі у поєднанні з фінансовими можливостями.

Складовою частиною бізнес-плану є фінансовий план, тобто план формування і використання фінансових ресурсів у взаємоузгодже-ності з потребами поточної виробничої і невиробничої діяльності, а також економічного і соціального розвитку.

Об'єктом фінансового планування є господарсько-фінансова діяльність, пов'язана з грошовими відносинами, що виникають в процесі кругообороту виробничих фондів, утворенням і використанням грошових доходів і фондів грошових ресурсів. Фінансове планування насамперед повинно забезпечити фінансову стійкість, платоспроможність і кредитоспроможність господарюючому суб'єкту продовж планового періоду та ресурсне збалансування передбачуваних бізнес -планом видатків з усіх напрямів його діяльності.

Фінансовий план розробляється на основі матеріалів аналізу фінансово-господарської діяльності організації (підприємства) за останні 2-3 роки, передбачуваних бізнес-планом обсягів діяльності, з врахуванням основних напрямків економічного і соціального розвитку споживспілки, чинного законодавства з питань ціноутворення, податкових і неподаткових платежів до бюджету і позабюджетних цільових фондів держави, складу витрат, діючих норм, Тарифів та інших нормативних актів, а також з дотриманням умов щодо забезпечення фінансової стійкості, платоспроможності і кредитоспроможності.

У процесі фінансового планування необхідно виконати таку роботу:

• визначити межу беззбитковості споживчого товариства, виходячи з передбачуваних обсягів поточної діяльності, та оптимальні кінцеві фінансові результати, які забезпечать самоокупність і самофінансування прогнозованих видатків;

  • обчислити потребу в оборотних коштах, необхідних для виконання передбачуваних обсягів діяльності, та визначити оптимальну структуру джерел їх формування в балансовій погодженості з поточними активами, яка відповідала б основним критеріям високої (задовільної) оцінки фінансової стійкості, кредитоспроможності і платоспроможності;

  • вирахувати можливий ризик невиконання передбачуваних планом обсягів діяльності, сповільнення оборотності оборотних засобів, зниження темпів приросту власних оборотних коштів тощо;

  • розробити альтернативні варіанти використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів з урахуванням можливого ризику, а також змін кон'юнктури ринку;

  • визначити загальну потребу в коштах на капітальні вкладення та ув'язати її з економічно обгрунтованими джерелами покриття на засадах високоефективного їх використання;

  • визначити фінансові можливості і основні напрями використання коштів соціально-культурного призначення.

Фінансовий план слід складати поквартально на рік. Доцільно також розробити альтернативні варіанти використання капіталу і скласти пакети економічно обгрунтованих рішень на випадок невиконання планових завдань з об'єктивних причин з тим, щоб оперативно вносити необхідні корективи до фінансового плану.

Форма і зміст фінансового плану залежать від характеру господарсько-фінансової діяльності, фінансових можливостей щодо економічного і соціального розвитку та кінцевої мети. Вони повинні випливати з основного завдання фінансового планування, враховувати конкретні умови господарювання, спиратись на чинні нормативні документи, використання вітчизняного і зарубіжного досвіду фінансового планування в умовах ринкової економіки. Це результат творчого пошуку шляхів фінансової стабілізації з врахуванням кон'юнктури ринку та зміни ситуації з матеріальними і фінансовими ресурсами.

У фінансовому плані доцільно виділити такі основні розділи:

  1. План доходів і витрат.

  2. Баланс грошових ресурсів.

  3. Кошториси використання коштів спеціальних фондів.

  4. Прогноз активів і пасивів балансу.

План доходів і витрат передбачає взаємоув'язку показників валового доходу, витрат і прибутку. Він складається з метою визначення межі беззбитковості основних галузей діяльності та пошуку шляхів збільшення валового і чистого доходу для забезпечення самоокупності і самофінансування господарюючого суб'єкта. В цьому плані повинні враховуватися:

  • план витрат виробництва і обігу (в розрізі галузей діяльності);

  • план валового доходу (в розрізі галузей діяльності);

  • план відрахувань ( в цільові фонди, на утримання апарату управління тощо) за рахунок прибутку поточного року;

  • прогнозовані доходи і видатки від позареалізаційних операцій.

Loading...

 
 

Цікаве