WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Розширення дохідної бази місцевих бюджетів України - Реферат

Розширення дохідної бази місцевих бюджетів України - Реферат

Реферат на тему:

Розширення дохідної бази місцевих бюджетів України

Децентралізація визначена пріоритетним напрямком реформування бюджетної системи України, проте без розширення дохідної бази місцевих бюджетів неможливо забезпечити їх наповнюваність та ефективність функціонування.

Проблема нестачі фінансових ресурсів на місцевому рівні набула важливого значення для всієї країни. Основна частина доходів місцевих бюджетів утворюється за рахунок частки від загальнодержавних податків. Це свідчить про недостатність фіскальної незалежності місцевих бюджетів.

Актуальність роботи полягає у необхідності розширення дохідної бази місцевих бюджетів України, для забезпечення їх фінансової незалежності та зростання розвитку регіонів країни, що загалом вплине на розвиток України.

Вивченням цієї проблематики займались такі вчені-економісти: О. Кириленко, В. Рябошлик, С. Буковинський, В. Кодацький та інші. Проте важливо поглибити дослідження цих питань, зокрема у визначенні можливих напрямків розширення дохідної бази місцевих бюджетів.

Метою дослідження є визначення пропозицій щодо розширення дохідної бази місцевих бюджетів України на прикладі бюджету міста Острога.

Для досягнення поставленої мети було визначено ряд завдань:

1) дослідити надходження бюджету міста Острога;

2) оцінити результати закріплення загальнодержавних податків на місцевому рівні;

3) визначити пропозиції щодо розширення дохідної бази місцевих бюджетів України.

Чинна система формування дохідної бази місцевих бюджетів потребує вдосконалення. Так, в сучасних умовах господарювання існують два шляхи укріплення доходної бази місцевих бюджетів і підвищення їх самостійності. Один з них – розподілення коштів державного бюджету. Другий – через створення механізму, зацікавленості місцевих органів влади в зароблянні власних коштів. Другий спосіб є більш дієвий, оскільки дає можливість не тільки збільшити фінансові ресурси кожної території, а й збільшує надходження до державного бюджету.

Розвиток регіону залежить від наповнюваності місцевого бюджету. Тому актуальною є оцінка надходжень та їх структура.

Згідно зі звітами фінансового управління Острозького міськвиконкому протягом 2005-2007 років спостерігалася тенденція до збільшення доходів бюджету міста Острога, від 8,9 млн. грн. (з врахуванням трансфертів) у 2005 році до 18,7 млн.грн. у 2007 році. Варто визначити, що у 2006 році спостерігалося різке збільшення доходів місцевого бюджету в порівнянні до 2005 року – на 8,3 млн.грн.

На збільшення доходів загального фонду найбільше у 2006 році (в порівнянні до 2005 роком) вплинуло зростання надходження від плати за землю – на 106,49 % (або на 119,3 тис.грн.) та від податку на доходи з фізичних осіб – на 37,53 % (або на 931,9 тис.грн.). У 2007 році в порівнянні зі 2006 роком зростання відбулось у зв'язку із збільшенням надходжень від податку з доходів фізичних осіб на 2022,3 тис.грн. (або на 59,22 %), а також від плати за торговий патент на 163,4 тис.грн. (або на 149,93 %).

Основним бюджетоутворюючим надходженням є податок з доходів фізичних осіб, що становить в середньому 74,45 % надходжень загального фонду бюджету міста Острога за 2005-2007 роки. Варто зазначити, що спостерігалося зростання частки даного податку від 70,51 % у 2005 році до 78,90 % у 2007 році. Причинами цього було зростання мінімальної заробітної плати та впровадження єдиної тарифної сітки, що збільшило фонди заробітних плат, а також зміна ставки податку з 13 % до 15 %.

Частка єдиного податку, що займає друге місце у структурі надходжень до загального фонду, за досліджувані роки становила в середньому 12,52 %, за плату за землю - 4,07 %, за державне мито – 2,74 %.

Потрібно також відмітити, що частка місцевих податків і зборів за досліджувані роки щороку зменшувалась (від 2,6 % у 2005 році до 1,62 % у 2007 році) і є малозначною у бюджетотворенні.

Найбільшу частку місцевих податків та зборів за досліджувані роки становив ринковий збір, що відображено на рисунку 1.

Рис. 1. Структура місцевих податків та зборів бюджету міста Острога за 2005-2007 роки, %

Також варто зазначити про його поступове зростання: від 2005 (55,4 тис.грн.) до 2007 року (75,5 тис.грн.). В середньому за 2005-2007 роки частка даного збору становила 63 % у структурі місцевих податків та зборів.Рівномірним у структурі був комунальний податок – в середньому за досліджувані роки становив 21,4 %. Податок з реклами в середньому становив 0,22 %, збір за паркування автомобілів – 4,16 %, збір за видачу довіреностей на квартиру – 0,05 %, збір за використання символіки – 8,57 %, збір за видачу дозволу на розміщення об'єктів торгівлі і сфери послуг – 2,55 % за 2005-2007 роки.

Зростання по спеціальному фонду (від 3,5 млн.грн. у 2005 році до 11,1 млн.грн. у 2007), що спостерігалося за досліджувані роки, пов'язано зі збільшенням перерахування коштів з загального фонду. Так, кошти одержані із загального фонду бюджету становили 49,52 % усього спеціального фонду у 2006 році. Основну частку спеціального фонду бюджету становив бюджет розвитку, що в середньому за 2005-2007 роки була на рівні 25,13 %. Також важливу роль в даному бюджеті займали доходи від продажу землі, оскільки частка від даного джерела надходжень становила в середньому за 2005-2007 роки 17,81 %.

Важливе значення для забезпечення доходної частини місцевих бюджетів депресивних областей, в тому числі Рівненської області, займають офіційні трансферти. Так, в частині надходжень бюджету міста Острога за 2005-2007 роки міжбюджетні трансферти займали 40 %.

Рис. 2. Динаміка доходів та міжбюджетних трансфертів в бюджеті міста Острога за 2005-2007 роки, тис.грн.

Як відображено на рисунку 2., найвищий рівень міжбюджетних трансфертів бюджету міста Острога спостерігався в 2006 році – 7957,1 тис.грн. (45,6 % від доходів)

Спостерігається те, що в порівнянні до 2005 і 2006 років у 2007 році перелік наданих трансфертів був скорочений як фінансово, так і на законодавчому рівні, оскільки в розрахунковій формулі міжбюджетних відносин основним показником є чисельність населення, що постійно знижується в нашій країні.

У структурі трансфертів по загальному фонду основну та стабільну частку займала субвенція з державного бюджету, що становила 45,46 % в середньому за три досліджувані роки, а також дотації вирівнювання, що одержувались з державного бюджету – 20,52 % за 2005-2007 роки в середньому.

Крім основних і стабільних трансфертів у 2005 році у структурі трансфертів загального фонду вагому частку займала також додаткова дотація з державного бюджету на вирівнювання фінансової забезпеченості місцевих бюджетів становила 11,93 % (у 2007 році дана дотація становила 7,36 %).

У 2006 році спостерігалася найбільша кількість наданих трансфертів. Так, крім зазначених, у структурі найбільшу частку становила субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на збереження історичної забудови міст, об'єктів історико-культурної спадщини, впорядкування історичних населених місць України - 42,43 % (в наступному році дана субвенція була відмінена).

У спеціальному фонді місцевих бюджетів субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на заходи щодо погашення заборгованості громадян за житлово-комунальні послуги та енергоносії в рахунок часткової компенсації втрат від знецінення грошових заощаджень становила у 2005 році 231,7 тис.грн., а у 2006 році знизилась до 149,5 тис.грн.

Субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на фінансування ремонту приміщень управлінь праці та соціального захисту виконавчих органів міських для здійснення заходів з виконання заходів із Світовим банком проекту "Вдосконалення системи соціальної допомоги" кожного року була затверджена, проте не була профінансована в жодному.

Офіційні трансферти спрямовувалися в першу чергу на охорону здоров'я (лікарня), на правоохоронну діяльність та забезпечення безпеки держави, на соціальне забезпечення населення, на виплату пільг (пільги ветеранам, допомоги сім'ям з дітьми, пільги на транспорт), на сільське і лісове господарство, рибне господарство та мисливство, на інші заходи.

Ліквідація дотаційності є важливою проблемою, проте її вирішення можливе лише за умови рівності розвитку всіх регіонів, що досі на практиці ніде не здійснено. Проте зменшення частки трансфертів в доходах місцевих бюджетах можливо за умови збільшення власної доходної бази місцевих бюджетів, при чому збільшення частки власних доходів сприятиме зростанню самостійності, незалежності і децентралізації органів місцевого самоврядування, що активізує їх роботу.

Також проблемою є те, що всі регіони отримують трансферти, не залежно від їх необхідності, тоді як одночасно існують зустрічні трансферти – з місцевих бюджетів до Державного бюджету України, що є нелогічним і потребує зміни на те, щоб дані кошти залишались на місцях і не передавались відповідно між бюджетами.

С.А. Буковинський визначає, що одним з напрямів збільшення дохідної бази місцевих бюджетів може бути закріплення за ними податку на прибуток підприємств. Нині до місцевих бюджетів зараховується лише податок на прибуток підприємств комунальної власності [1, c. 26].

Варто визнати, що податок на прибуток у Державному бюджеті України становив в середньому 20,66 % від усіх доходів за 2005-2007 роки, тому малоймовірно, що держава відмовиться від даної статті надходжень, зарахувавши стовідсотково її до місцевих бюджетів України.

Проект концепції місцевих бюджетів передбачає можливість передачі на регіональний рівень частини податку на прибуток, ймовірно цей рівень становитиме 10–15 % податку на прибуток, причому сплачувати його будуть не за місцем реєстрації офісу, а за місцем розташування виробничих активів. Для влади на місцях це стало б значним джерелом доходів, однак вигоду отримають лише індустріально розвинені міста.

Рис. 3. Динаміка доходів місцевих бюджетів України з міжбюджетними трансфертами та податком на прибуток підприємств з Державного бюджету України за 2005-2007 рр., млн. грн.

Так, за умови віднесення податку на прибуток з Державного до місцевих бюджетів стовідсотково, на всеукраїнському рівні це може вплинути на відмову від вагомої частки міжбюджетних трансфертів загалом (рис. 3.), проте, темпи зростання міжбюджетних трансфертів перевищують зростання податку на прибуток.

Loading...

 
 

Цікаве