WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Удосконалення біржового обігу як ключовий елемент ефективної інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції - Реферат

Удосконалення біржового обігу як ключовий елемент ефективної інфраструктури ринку сільськогосподарської продукції - Реферат

По-друге, для того щоб механізм заставних діяв ефективно, його необхідно доповнити ефективним кредитуванням. За даними ДАК "Хліб України" в 2001 році в заставу надійшло близько 1 тис. тонн зерна. З одного боку, така ситуація пояснюється необхідністю проведення термінових розрахунків за отримані сільськогосподарськими товаровиробниками грошові та товарні кредити, що були надані під майбутній урожай. З іншого боку, гостродиспусійним залишається питання про те, хто має сплачувати послуги за користування кредитом при заставних закупках зерна. Слід зазначити, що в США їх сплачує товаровиробник, але там плата за кредит становить 5-7% річних. У нас навіть при пільгах, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2000р. №1141, відсотки за кредит будуть в 3-4 рази більшим, ніж для фермерів США. Отже, за таких умов постає питання про компенсацію відсотків за кредит при заставній торгівлі державою.

Заставна торгівля зерном не набула домінуючої ціноутворюючої ролі саме через недосконалість механізму її здійснення. Це змусило Уряд до посилення адміністративного контролю за реалізацією сільськогосподарської продукції. Так, для надання більшої прозорості торгівлі зерном, значна частина якого попадала в руки монополізованих підприємницьких структур як погашення грошових та товарних кредитів наданих аграрному сектору, було запроваджено заборону його експорту в тому разі, якщо контракт укладено не на біржі (Указ Президента України "Про невідкладні заходи щодо стимулювання виробництва та розвитку ринку зерна" № 832 від 29.06.2000р.). Ми розуміємо, що це був вимушений захід, але він прямо суперечить ринковим засадам, зокрема принципам вільної конкуренції. Ніде у світі продаж товару через біржу не є обов'язковим: біржа існує для того, аби спрощувати торговельні операції і надавати сторонам додаткові гарантії, зокрема щодо попередження ризику чи виявлення відповідності товару задекларованій якості тощо. Якщо українські біржі зможуть пропонувати такі гарантії за прийнятну винагороду, то контрагенти самі будуть зацікавлені в тому, щоб укласти угоди на біржі. Підтримка бірж адміністративними заходами веде до того, що вони неефективно виконують свої маркетингові функції.

Реформування біржової торгівлі повинно здійснюватися в двох напрямках. Головним змістом реформувань має бути зміна її функцій, а саме перехід від застосування до виявлення та генерації ринкових цін. На наш погляд, у першу чергу необхідна чітка вертикальна структуризація ринку сільськогосподарської продукції на ринок "спот", тобто ринок реального товару і цін, та строковий ринок майбутнього товару та цін. Гуртові посередники, що діють на спотовому ринку, покликані виконувати функції концентрації попиту і пропозиції, регламентування та прогнозування торгових потоків та організації суворо регламентованого розпродажу сільськогосподарської продукції, сформованої у великі партії, надання покупцям та продавцям послуг шляхом здачі в оренду сховищ, холодильників, торгового кредиту, інформації про ринки і под. Найбільш поширеними організаційними формами названих посередників в розвинених країнах є торгові доми, оптові ринки, аукціони тощо.

Біржова торгівля покликана виконувати функції виявлення майбутніх цін та попередження фінансових ризиків. Без офіційно поширюваних та використовуваних бізнесом майбутніх сільськогосподарських цін розвиток сільського господарства та пов'язаних з ним галузей практично неможливий. Характерною ознакою діяльності вітчизняних аграрних бірж є наявність на них "не біржового" товару, переважання так званих спотових угод, у той час, як характер біржової діяльності в більшості країн зазнав докорінних змін.

Основним змістом біржових операцій стали не операції з наявним товаром, а хеджування та спекуляція, тобто операції з ф'ючерсними контрактами. Хеджування – надзвичайно складна і в той же час філігранна біржова операція, яка вимагає від учасників великого біржового досвіду, розвинутого комерційного передчуття, надійної та своєчасної інформації про майбутню кон'юнктуру ринку конкретного товару. При укладанні термінової, у тому числі і ф'ючерсної, угоди продавець та покупець вносить у вигляді завдатку невелику (5-10%) частину вартості контракту. Механізм хеджування передбачає виконання контракту, а також можливість його викупу.

Спекуляції на товарних біржах не відрізняються від спекуляцій цінними паперами на фондовій біржі. Спекулянт купує та продає ф'ючерсні контракти, не беручи на себе зобов'язань щодо поставки реального товару. Єдиною метою спекулянта при операціях з терміновими угодами є одержання позитивної різниці на ціні контракту при його продажу, порівняно з купівлею. Хеджер і спекулянт доповнюють один одного. Перший передає ризик, другий його приймає. Хеджування та спекулятивні операції сприяють підвищенню ліквідності біржового ринку, забезпечують найважливішу передумову його успішної роботи. Незмінний супутник високої ліквідності – зростання конкуренції, а це вже пряме сприяння ринковому ціноутворенню.

Отже, зміст біржових операцій дає підстави трактувати товарну біржу як фінансову установу, покликану визначати майбутні ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію та проводити страхові операції для товаровиробників в покупців. Товарні ф'ючерси та опціони, як основні інструменти строкового ринку сільськогосподарської сировини, є цінні папери особливого типу. Саме тому їх обіг необхідно узаконити і на строковому ринку сировинних товарів, і на ринку цінних паперів. Неабияке значення в цьому аспекті матиме удосконалення чинного законодавства стосовно трактування статусу бірж як фінансових посередників, адже відповідно до Закону України "Про товарну біржу" вони визнані некомерційними організаціями. Не обумовлюються і не характеризуються чинним законодавством похідні цінні папери, зокрема форвардні та ф'ючерсні угоди тощо. Не менш важливим моментом є прийняття Цивільного та Господарського кодексів, де поряд з іншими будуть закріплені операції з похідними фінансовими інструментами, визначена відповідальність за їх невиконання, процедура судового оскарження та арбітражу.

Основним недоліком діяльності вітчизняних бірж є низька ліквідність пропозиції та високий ступінь невиконання угод. Наприклад, на Рівненщині діє дві товарні біржі. Обсяг укладених угод на них у 2001 році становив 18,5 млн. грн. при позиціях на продаж 10,8 млн.грн., тобто 41,6% угод було не виконано [9,с.260]. Аналогічні тенденції тривають досі. Світовий досвід підтверджує, що із запровадженням специфічної процедури розрахунків (клірингу) ліквідність біржових угод сягає 100%. За спотовими операціями від продавця вимагається доставка товару на біржовий склад до торгів у залі, а від покупця – 100% передоплати. За ф'ючерсними та форвардними контрактами від обох сторін вимагаються відчутні депозитні внески у розмірі до 10-30% вартості товару, що підвищує гарантії виконання угоди. Всі ці внески надходять до розрахункових (клірингових) палат біржі.

До функцій клірингових палат належать: оформлення рахунків, розрахунки за завершеними операціями, збір та зберігання гарантійних внесків за строковими контрактами для відшкодування можливої різниці між початковою ціною і поточним котируванням, надання інформації про торговельні операції. Розрахункові палати не лише гарантують щоденну перевірку сальдування рахунків за всіма операціями до відкриття наступних торгів, але й забезпечують фінансову цілісність ринку. Саме діяльність клірингових палат сприяла швидкому розвиткові та ефективності ф'ючерсного ринку як одного із сегментів фінансового ринку.

На нашу думку, зволікання із впровадженням ефективного клірингу суттєво затримує розвиток Української аграрної біржі, а закріплення в ролі розрахункового центру за цією біржею будь-якого комерційного банку робить неможливим здійснення на ній ф'ючерсної та опціонної торгівлі. Це є невластиві для банку операції, а отже, він їх не зможе ефективно здійснювати. Інша причина такого становища - це відсутність законодавчого забезпечення. Як бачимо, проблема може бути вирішена за сприяння урядових структур.

Loading...

 
 

Цікаве