WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансова політика в Україні та її особливості - Реферат

Фінансова політика в Україні та її особливості - Реферат

Реферат на тему:

Фінансова політика в Україні та її особливості

Фінансова політика охоплює центральну ланку системи економічнихвідносин і відіграє провідну роль у реалізації загальнодержавних функцій. Організація і регулювання цих відносин здійснюються відповідно до діючого (фінансового правового поля, етапу та стану суспільно-економічного розвитку країни. Без врахування останнього політика стає гальмом розвитку економічних відносин.

Фінансова політика має бути жорсткою, але справедливою і активною, іповинна стимулювати економічне зростання, захищати національні інтереси Та бути привабливою для суб'єктів іноземних країн. Побудова і формування фінансової політики - це досить складний процес.

Необхідно визначити пріоритетні напрямки розвитку національного господарства та за структурною його перебудовою створити умови для підприємницької діяльності, захисту інтересів власних товаровиробників та сприяння залученню іноземних інвестицій.

Не менш складною і відповідальною проблемою залишається реалізація стратегічних напрямків, визначення норм і методів їх забезпечення умов розвитку суспільства. Вибір норм і методів роботи передбачає процес формування національної економіки із врахуванням специфічних природно-кліматичних і геополітичних умов господарювання та розташування України.

Метою державно фiнансової полiтики є забезпечення iстотного пiдвищення рiвня життя громадян нашої країни. Його показники слiд орiєнтувати на рiвень добробуту населення, досягнутий у розвинених країнах. Розв΄язання такого завдання передбачає прийняття вiдповiдних программ на довгострокову перспективу, конкретизованих на кожний визначений перiод. При цьому слiд усвiдомлювати: таких результатiв можна досягнути лише за умов, що Україна за рiвнем економiчного розвитку досягне потенцiалу розвинутих держав.

Прийняття виваженої програми, спрямованої на досягнення значного пiдвищення добробуту українських громадян, слiд вiднести до важливих чинникiв розвитку нашої країни. Її виконання має забезпечити консолiдацiю суспiльства, iнтеграцiю iнтересiв громадян i владних структур, посилення їхньої спiвпрацi, активiзацiя розвитку творчої активностi населення. Важливо й те, що розв'язання окреслених завдань сприятиме пiдвищенню вiдповiдальностi уряду. Необхiдно активiзувати дiяльнiсть не тiльки з розробки, а й iз забезпечення фiнансування та виконання прийнятих програм.

Засобом досягнення поставленних цiлей є передусiм забезпечення поступального розвитку економiки. Гострi соцiальнi проблеми, що мають мiсце в нашiй країнi, повиннi розв'язуватися шляхом прискорення структурної перебудови економiки, нарощування виробничого потенцiалу, оновлення технiчної бази господарського комплексу, пiдвищення конкурентноспроможностi та ефективностi нацiонального бiзнесу, активiзацiї участi громадян у виробничих процессах та iн.

Державна фiнансова полiтика спрямовується на виконання цiлого комплексу завдань. У першу чергу, це забезпечення економiчного зростання, що вiдображається в динамiцi показникiв приросту ВВП. Втiм, досягнення високих темпiв ВВП уряд не розглядає як кiнцеву мету. Не менш важливим є раціональне використання досягнугих результатів. Збільшення доходів. як наслідок забезпечення високого приросту ВВП, має спрямовуватись на зміцнення фінансового потенціалу вітчизняного бізнесу, пiдвищення його конкурентоспроможності та ефективності, забезпечення зростання оплати праці зайнятих. Причому такі результати повинні сприяти нарошуванню доходів державного та місцевих бюджетів, що дасть змогу забезпечити соціальні виплати з боку органів державного управління в розширених обсягах. Виходячи з вищезазначеного, досить незрозумілою є позиція окремих політиків "ВВП у кишеню не покладеш", а також ніби забезпечення приросту в реальному секторі економіки нічого не може дати простим людям. Абстрагуючись від показників розвитку економіки, за основу пропонується взяти дані, що відбивають реальний рівень життя громадян. До них відносять тривалість життя, рівень народжуваності, співвідношення мінімальної заробітної плати та споживчого кошика, вартість купівлі одного метра житла та ін.

Поліпшення перелічених показників - найважливіше завдання будь-якої урядової команди. Але досягнення такого поліпшення можливе лише за умови забезпечення поступального економiчного зростання протягом тривалого перiоду.

Опоненти урядової програми соціального та економічного розвитку України нерідко звертають увагу на активізацію бюджетної політики (зокрема, збільшення видатків бюджету за рахунок розширення його фінансування) у 2007році, стверджуючи, що їі наслідком може стати припинення скорочення державного боргу (що подається як досягнення попереднього уряду) і значне його зростання. За їхніми розрахунками не може призвести до того, що за збільшення державного боргу буде змушене розраховуватися не одне покоління.

Таку оцінку не можна вважати виваженою. Адже при цьому не враховується, що головне завдання фінансової політики пролягає не в скороченні обсягів державного боргу, а в досягненні оптимального для нашої країни його рівня. До речі, не слід забувати, що державний борг є одним із дієвих факторів державної фінансової політики. Тому потенціал боргового фінансування потрібно спрямувати на створення необхідних умов для забезпечення прискореного розвитку національної економіки, що є найважливішим фактором підвищення добробуту громадян. Для цього потрібно забезпечити проведення їі структурної перебудови, посилення інноваційної складової, підвищення конкурентоспроможності українського бізнесу.

Цілком очевидно, що майбутнім поколінням не потрібні показники бюджетного дефіциту та державного боргу за минулі роки, якщо при цьому не буде істотно підвищено рівень розвитку національної економіки. Їм потрібна країна з розвинутим господарським комплексом, рівень якого відповідає світовим стандартам. А намагання проводити політику штучного утримання низького рівня державного боргу за використання застарілої технічної бази виробництва,

неадекватної ринковим умовам інфраструктури, низької конкурентоспроможності національного бізнесу слід розглядати як курс на консервацію економічного відставання України від розвинутих держав.

Загальну суму державного прямого та гарантованого боргу України у 2005 році було значно зменшено (на 7,26 млрд грн), зокрема прямий борг - на 4,54 млрд грн. I гарантований – на 2,72млрд.грн. Це означає, що протягом цього року не використано потенцiалу можливих додаткових вкладень у основний капiтал. Замiсть того, щоб забезпечити ефективнiше використання ресурсiв, залучених за умов боргу , урядо було значно скорочено iнвестицiйних потенцiал держави. Ще бiльш вражаючим є показники державного боргу у вiдношеннi до ВВП. Рiзке його скорочення у 2005роцi за за умов значного сповільнення темпів економiчного зростання не можна вважи досягненням. Скоріше такі заходи слід віднести до проведення однобокої, невиваженої державної політики, орієнтованої на досягнення показових, поверхневих результатів (табл. і, рис.).

У 2005 році було взято курс на скорочення обсягу бюджетного дефіциту й державного боргу під гаслом зменшення фінансового тягаря на майбутні поколiння. Але економічні умови розвитку країни значно погiршилися помiтно знизилисятемпи економічного зростання. Уряд удався до збільшення частки імпортної складової в кінцевому споживанні домогосподарств, що призвело допосилення тенденції випереджального зростання імпорту проти експорту.

Найсерйознiшим наслiдком державної фiнансової полiтики у 2005 роцi стало рiзке (майже в 4,5 разу)зниження приросту ВВП, до основних чинникiв якого слiд вiднести катастрофiчне зменшення темпiв приросту iнвестицiй у основний капітал. При цьому темпи зростання обсягів реалізованої продукції промисловості скоротилися з 12,5 % до 3,1 %, а темпи збільшення обсягу продукції сільського господарства - з 19,7 % майже до нуля. Характерно, що таких результатів було досягнуто за умов підвишення рівня споживчих цiн (на 13,5 %). Спостерігалися також різкі зміни курсу гривні як до долара США, так і до євро. Було допущено помітне збільшення грошової бази. Значно знизилися темпи приросту фінансового результату від звичайної діяльності суб'єктів господарської діяльності до оподаткування. За умов забезпечення приросту доходів населення

Таблиця 1. Стан державного та гарантованого боргу*

в 1997 – 2006 роках, тис. грн

(*Данi на 31 грудня вiдповiдного року)

Роки

Загальна сумма

Державного прямого та гарантованого боргу

Прямий борг

Гарантований борг

внутрiшнiй

зовнiшнiй

Разом

Внутрiшнiй

Зовнiшнiй

Разом

1997

28 501 959,8

10 190 837,9

13 003 401,5

23 194 239,4

966,3

5 306 754,1

5 307 720,4

1998

48 370 866,8

11 360 065,9

26 992 595,0

38 352 660,9

996,3

11 017 239,0

11 018 205,2

1999

79 538 915,7

14 428 105,7

48 449 143,1

62 877 248,7

996,3

16 660 700,7

16 661 666,9

2000

77 020 449,4

20 780 632,4

43 435 074,9

64 215 707,3

996,3

12 803 775,8

12 804 742,1

2001

74 629 740,5

21 018 433,6

42 273 968,1

63 292 401,7

996,3

11 336 3725,6

11 337 338,9

2002

75 729 102,9

21 386 067,1

43 082 722,1

64 468 789,1

996,3

11 259 347,6

11 260 313,8

2003

77 533 476,7

20 523 782,2

45 609 538,5

66 133 320,6

996,3

11 399 189,8

11 400 156,0

2004

85 401 136,2

20 953 307,1

46 729 017,8

67 682 324,9

996,3

17 717 845,0

17 718 811,3

2005

78 146 568,0

19 188 290,9

43 957 133,9

63 145 424,8

996,3

15 000 177,0

15 001 143,2

2006

80 548 517,4

16 607 712,1

49 506 074,2

66 113 786,3

996,3

14 433 764,8

14 434 731,1

Loading...

 
 

Цікаве