WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Координація фіскальної і монетарної політики в економіці України - Реферат

Координація фіскальної і монетарної політики в економіці України - Реферат

Реферат на тему:

Координація фіскальної і монетарної політики в економіці України

Стратегічною метою будь-якої держави є забезпечення стабільних темпів економічного зростання, що зумовлює необхідність втручання держави, уряду з метою розробки якісної економічної стратегії. В умовах українського сьогодення "така програма має передбачати продовження економічного зростання на рівні не менше 7% щорічно, системну зміну структури економіки, створення високооплачуваних робочих місць, підвищення доходів людей" [1, с. 5]. Збереження макроекономічної стабільності передбачає передусім забезпечення економічно безпечного та прогнозованого рівня інфляції, прогнозованого курсу гривні, виваженої монетарної та фіскальної політики та їх координації. Координація фіскальної та монетарної політики має вирішальне значення для забезпечення зайнятості в економіці, стабільного рівня цін, сталого економічного зростання і на цій основі підвищення національної конкурентоспроможності.

Бюджетна та монетарна політика в окремих випадках взаємно підсилюють позитивні наслідки або ж відбувається нівелювання однією політикою негативних наслідків іншої. В Україні інституційна координація фіскальної та монетарної політики здійснюється з ряду окремих питань, передусім в процесі розробки проекту державного бюджету, який формується на основі найважливіших економічних і фінансових документів держави і покликаний реалізувати економічну й соціальну політику та відображати інтереси всього суспільства.

В процесі складання проекту державного бюджету Міністерство економіки України розробляє прогноз основних макроекономічних показників соціально-економічного розвитку країни на основі аналізу виконання цих показників за минулий рік, а саме: номінальний валовий внутрішній продукт; реальний валовий внутрішній продукт; індекс споживчих цін (грудень до грудня попереднього року); індекс споживчих цін (у середньому до попереднього року); індекс цін виробників (грудень до грудня попереднього року); індекс цін виробників (у середньому до попереднього року); прибуток прибуткових підприємств; середньорічний обмінний курс гривні; фонд оплати праці; середньомісячна заробітна плата; номінальна заробітна плата, реальний приріст до попереднього року; чисельність працівників у віці 15-70 років, зайнятих економічною діяльністю (в середньому за рік); рівень безробіття, розрахований за методологією МОП (відсотків до економічно активного населення у віці 15-70 років); баланс товарів та послуг (платіжний баланс); експорт товарів та послуг (платіжний баланс); експорт товарів та послуг (у відсотках до попереднього року); імпорт товарів та послуг (у відсотках до попереднього року).

Національний банк України готує та подає до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України проект основних засад грошово-кредитної політики та проект свого кошторису на наступний бюджетний рік.

В Основних засадах грошово-кредитної політики НБУ щорічно визначаються чотири основні монетарні показники (цілі): інфляція, валютний курс, монетарна база, грошова маса. Монетарні цілі можуть протягом року переглядатися залежно від економічної або політичної кон'юнктури.

Міністерство фінансів здійснює оцінку доходів та розробляє попередні показники до проекту державного бюджету на наступний рік.

Терміни обміну інформацією між Міністерством економіки України —головним розробником макроекономічних прогнозів, Міністерством фінансів України та НБУ визначаються постановою Кабінету Міністрів України від 26.04.2003 р. № 621 "Про розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету".

У проекті державного бюджету на кожний наступний рік передбачається певний темп інфляції, тобто бюджетні доходи і видатки визначаються у чинних цінах з урахуванням інфляції.

За останні чотири роки в Україні відбувається посилення інерційності інфляційний процесів. Індекс споживчих цін 2004-2007 рр. перевищував 10% і на кінець 2007 р. досяг 16,6%. Інфляція поточного року вже в першому кварталі перевищила річний прогноз (9,6%) і у квітні 2008 р. до грудня 2007 р. складала 113,1% [2, с.52; 3, с. 5 ].

Причиною прискореного зростання цін, особливо на продукцію АПК є скорочення її внутрішнього виробництва та зростання цін на світових ринках. Зокрема ціна пшениці за 2007 рік зросла в 1,9 разів [3, с. 5].

Основний фактор інфляції—незбалансованість попиту і пропозиції на внутрішньому ринку. Низка чинників впливає на інфляцію витрат. Серед них зростання цін на природний газ, нафту, підвищення зарплати працівників із перевищенням темпів зростання продуктивності праці. Реальна зарплата у січні-лютому 2008 р. порівняно з відповідним періодом 2007 р. збільшилась на 15,5% [4, с. 7], у 2007 році – на 12,5%, в той час як продуктивність праці піднялась на 6,9 % [3, c.5]. Внаслідок подорожчання нафти подорожчало транспортування тощо.

На істотне зростання споживчого попиту населення впливає прискорення зростання доходів населення. За січень-лютий 2008 року наявний доход, який може бути використаний населенням на придбання товарів та послуг, збільшився на 47,3%, а реальний наявний, визначений з урахуванням цінового фактора – на 22,1% [4, c. 7]. Інфляція попиту викликана також внаслідок значного зростання кредитування з боку банківської системи. Продовж 2007 року вимоги банків за кредитами наданими в економіку України зросли на 74%, у т. ч. кредити надані суб'єктам господарювання – на 62,8%, кредити надані фізичним особам—на 97% [2, c. 98-99]. Обсяги кредитування у січні-березні 2008 року зросли на 14,4%, а реальне зростання ВВП становило 6% [5; 4 с. 1].

Збільшення внутрішніх цін спричинене збільшенням притоку імпортних товарів з інших країн світу, у яких спостерігається прискорення інфляційних процесів. За даними статистичного бюро Eurostat, інфляція у 15 країнах, що входять до складу єврозони, у 2007 році становила 3,1%, порівняно з 2,2% у 2006-му , а в березні 2008 р.— 3,5% (у річному обчисленні), що є найвищим показником за всю історію існування єдиної європейської валюти. На фоні безпосереднього зростання вартості імпортованих товарів девальвація гривні відносно євро додатково призводить до подорожчання імпортованих з Європи товарів. Підвищення рівня інфляції спричинене також конкуренцією між внутрішніми і зовнішніми споживачами сировинних продуктів і напівфабрикатів [6, с.10]. Суттєвим фактором прискорення динаміки цін є високі інфляційні очікування в суспільстві.

Стримування інфляційних процесів в Україні здійснюється з допомогою адекватної політики НБУ. Головною метою грошово-кредитної політики у 2008 році визначено утримання стабільності національної грошової одиниці як важливої передумови фінансової і макроекономічної рівноваги та сталого соціально-економічного розвитку країни. Проте ще повністю не вичерпаний ефект лагу підвищувального тиску на інфляцію монетарної експансії II-III кварталу 2007 року. Внаслідок зниження темпів зростання ВВП — за перші 5 місяців 2007 року кумулятивне значення приросту ВВП знизилося з 9,3% у січні до 7,9% у січні-травні. За таких умов у II кварталі, коли інфляційні ризики ще не встигли себе проявити повною мірою, Національний банк вдався до проведення більш стимулюючої грошово-кредитної політики, знизивши облікову ставку до 8% та тимчасово припинивши проведення мобілізаційних операцій. Визначивши тактику своїх дій після посилення інфляційного прискорення в літні місяці 2007-го, Національний банк обережно підходив до застосування рестрикційних заходів, адже вони не вплинули б на головне джерело інфляційного тиску з боку попиту — соціальні виплати. Також ускладнився б доступ до кредитних ресурсів з боку підприємств реального сектору економіки, що могло б привести до ще більшого дисбалансу між попитом і пропозицією на товарних ринках [7, с. 4]. У серпні-грудні 2007 року обсяг мобілізаційних операцій становив 62,9 млрд. грн.; а в цілому за 2007 рік — 109,8 млрд. грн. З 1 січня 2008 р. розмір облікової ставки було збільшено з 8% до 10% річних [7, с. 4,6].

Оскільки зменшення інфляції витрат можливе лише шляхом підвищення продуктивності праці в економіці України, що потребує збільшення інноваційних інвестиційних витрат, то принаймні у короткостроковому періоді використання рестрикційної монетарної політики задля зменшення інфляційного тиску може спричинити затухання інвестиційної діяльності. Тому у короткостроковому періоді доцільне незначне підвищення облікової ставки Національного банку з метою стримування інфляції. Урядові доцільно зосередитись на стримуванні зростання цін і тарифів в монополістичному секторі економіки, а у довгостроковій перспективі на стимулюванні впровадження енергозберігаючих технологій, зменшенні залежності від кон'юнктури світового енергоринку, розвитку фінансових інструментів і фондового ринку з метою активізації інвестиційної діяльності та модернізації економіки.

Утримання інфляції в прийнятних межах виключно монетарними методами в поточних економічних умовах України неможливе і наслідком цього можуть бути втрати в економічному зростанні без отримання відчутного ефекту щодо зниження цін. З огляду на це Національний банк України готовий максимально узгоджувати свої дії з Урядом, зокрема, у частині координації грошово-кредитної та фіскальної політики, розвитку фінансових ринків, нівелювання зовнішніх чинників на фінансову стабільність у державі тощо [7, c. 10].

Дані статистики свідчать, що протягом останніх чотирьох років намітилася тенденція до зменшення показника відношення державного зменшення показника відношення державного боргу до ВВП. У 2007 році цей показник дорівнював 10,0%. Хоча починаючи з 2003 року спостерігався дефіцит Зведеного бюджету України, який за вказані роки зменшувався у відсотках до обсягу видатків (3,4% у 2007 році). Спостерігалась загальна тенденція зменшення дефіциту Зведеного бюджету у відсотках до ВВП (1,09% у 2007 році), що свідчить про здійснення у ці роки стимулювальної фіскальної політики спрямованої на забезпечення стабільних темпів економічного зростання шляхом орієнтації на зростання державних витрат, тобто на створення бюджетного дефіциту. Однак, кількість податкових платежів у нас одна з найбільших у світі — 99 (у 2007 році). Більше лише в Узбекистані та Білорусі. Загальна ставка податку — 57,3%. Тому реформування податкової системи України повинно здійснюватись із врахуванням передусім необхідності скорочення сукупного податкового навантаження при одночасному рівномірному його розподілі серед платників та необхідності розширення бази оподаткування. Мета такої політики — покращення інвестиційного клімату.

За умов необхідності усунення інфляції попиту доцільно здійснити заходи спрямовані на скорочення державних видатків та формування бюджетного надлишку.

На сьогоднішній день уряд спільно з Національним банком націлений на проведення комплексу заходів монетарного і фіскального характеру для запобігання надлишкового зростання попиту. Передбачається також уникнення надмірного розширення грошової пропозиції, підтримання стабільності гривні та недопущення додаткового тиску на попит з боку бюджетних витрат. Зокрема це досягатиметься за рахунок утримання дефіциту бюджету на рівні 1,2 - 1,5% до ВВП, недопущення перевищення запланованого рівня бюджетних видатків (а саме 26,1% до ВВП) і спрямування понадпланових надходжень лише на зменшення дефіциту бюджету [6, с.10].

Таким чином проблеми підвищення ефективності координації фіскальної та монетарної політики повинні зайняти належне місце у процесі розроблення та реалізації економічної політики в Україні. В умовах сьогодення система координації фіскальної і монетарної політики повинна бути спрямована на забезпечення стимулювання сталого економічного зростання у комплексі із заходами антиінфляційного спрямування.

Література:

  1. Послання Президента україни Віктора Ющенка до Верховної ради України про внутрішнє і зовнішнє становище України. 2008 рік//Урядовий кур'єр, 16 травня 2008 року, №88, с. 4-5.

  2. Бюлетень Національного банку України, лютий 2008.

  3. Валерій Литвицький. Інфляція у квітні//Урядовий кур'єр, 14 травня 2008 року, №86, с. 5.

  4. Економіка України за січень-березень 2008 року//Урядовий кур'єр, 24 квітня 2008 року, №77, с. 1,7.

  5. www.bank.gov.ua.- Національний банк України.

  6. Прес-служба Мінекономіки. Цінова стабільність буде досягнута протягом двох-трьох місяців//Урядовий кур'єр, 15 квітня 2008 року, № 70, с. 10.

  7. Монетарний огляд за 2007 рік, с.4 — www.bank.gov.ua — Національний банк України. Департамент монетарної політики.

Loading...

 
 

Цікаве