WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний процес в Україні - Курсова робота

Бюджетний процес в Україні - Курсова робота

Таблиця 3.1. Хроніка бюджетного процесу 2002 року

28 травня 2001 р.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 590 "Про основні засади складання проекту Державного бюджету України на 2002 рік"

31 травня 200 1р.

Президент України Л.Д.Кучма звернувся до Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України з Посланням "Про основні напрями бюджетної політики на 2002 рік"

21 червня 200 1р.

Верховна Рада України прийняла Постанову № 2543-1 1 1 "Про Основні напрями бюджетної політики на 2002 рік (Бюджетна резолюція)"

5 вересня 2001 р.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1 194 "Про схвалення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"

5 вересня 2001 р.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1 195 "Про затвердження Формули розподілу обсягу міжбюджетних трансфертів (дотацій вирівнювання та коштів, що передаються до державного бюджету) між державним бюджетом та місцевими бюджетами"

14 вересня 2001 р.

Кабінет Міністрів України подав до Верховної Ради України проект Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"

16 жовтня 2001 р.

Верховна Рада України прийняла Постанову № 2763-1 1 1 "Про порядок розгляду проекту Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік у першому читанні"

15 листопада 2001 р.

Верховна Рада України прийняла Постанову № 2769-1 1 1 "Про схвалення Висновків і пропозицій до проекту Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік"

22 листопада 2001 р.

Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1568 "Про схвалення проекту Закону України "Про Державний бюджет України на 2002 рік", доопрацьованого для другого читання у Верховній Раді України

29 листопада 2001 р.

Верховна Рада України прийняла Постанову № 2819-1 1 1 "Про розгляд проекту Закону України про Державний бюджет України на 2002 рік у другому читанні"

6 грудня 2001 р.

Верховна Рада України прийняла Постанову № 2846-1 1 1 "Про проект Закону про Державний бюджет України на 2002 рік" щодо повернення його на доопрацювання та для подання на розгляд Верховної Ради України у повторному другому читанні

13 грудня 2001 р.

Верховна Рада України прийняла Постанову № 2877-1 1 1 "Про прийняття у другому читанні проекту Закону про Державний бюджет України на 2002 рік"

20 грудня 2001 р.

Верховна Рада України прийняла Закон України № 2905-1 1 1 "Про Державний бюджет України на 2002 рік"

20 грудня 2001 р.

Президент України Л.Д.Кучма підписав Закон України "Про Державний бюджет України на 2002 рік"

Статтею 1 Закону "Про державний бюджету України на 2002 рік" встановлено граничний розмір дефіциту державного бюджету України на 2002 рік в обсязі 4 182 млн. грн., або 1,7 відсотка від ВВП (див. таблицю 3.2).

Таблиця 3.2 Доходи, видатки та дефіцит державного бюджету (млн. грн.. та відсотках від ВВП)

Проект Кабміну,

поданий на перше

читання

Проект Кабміну,

поданий на друге

читання

Закон про

бюджет,

затверджений Верховною Радою

Доходи (без урахування трансфертів)

40513

41 194

42299

Трансферти

3097

3048

3091

Доходи (з урахуванням трансфертів)

43610

44242

45391

Видатки (без урахування трансфертів)

39317

39615

40575

Трансферти

8571

8795

8999

Видатки (з урахуванням трансфертів)

47888

48410

49574

Дефіцит

4278

4168

4183

Дефіцит як частка від ВВП

1, 73

1,69

1,70

У Посланні Президента України до Верховної Ради та Кабінету Міністрів про Основні напрями бюджетної політики на 2002 рік серед основних завдань бюджетної політики було передбачено "продовження політики бездефіцитності державного бюджету та затвердження профіциту загального фонду державного бюджету на 2002 рік у розмірі до 1 відсотка ВВП".

Законопроект, поданий Кабінетом Міністрів на перше читання, встановлював дефіцит загального фонду держбюджету на рівні 4 278 млн. грн., однак при цьому надходження від приватизації державного майна в обсязі 5 825 млн. грн. переносились із доходної частини бюджету до розділу фінансування. Якщо врахувати приватизаційні надходження серед доходів бюджету, повинно було мати місце перевищення доходів над видатками на 1 548 млн. грн. (що становить 0,67 відсотка ВВП). Під час проходження законопроекту через Парламент, обсяг дефіциту зменшився на 96 млн. грн., що не вплинуло на його розмір у співвідношенні до ВВП.

Починаючи з 1 січня 2002 року, згідно з прийнятим законом про бюджет та у відповідності з Бюджетним кодексом, виконання доходної частини місцевих бюджетів обслуговуватиметься Державним казначейством України. Запровадження казначейського обслуговування місцевих бюджетів за доходами було необхідною умовою переходу на прямі стосунки між державним бюджетом та бюджетами міст обласного значення та районів України. Без посередництва обласного рівня, лише завдяки послугам Державного казначейства стане можливим перераховувати трансферти з державного бюджету безпосередньо до бюджетів міст та районів, а також здійснювати вилучення з бюджетів-донорів з метою вирівнювання.

3.2 Проблеми та перспективи бюджетного процесу 2003 року

Останніми роками формування фінансових відносин між державним бюджетом і місцевими бюджетами набуло першорядної ваги в бюджетному житті держави: перехід на формульний порядок розподілу безумовних трансфертів і встановлення прямих фінансових відносин державного бюджету з 686 місцевими бюджетами є важливими кроками міжбюджетної реформи, яка впроваджується в Україні. Починаючи з 2002 року, з введенням у дію процесуальних норм Бюджетного кодексу формування міжбюджетних відносин у частині розподілу бюджетних ресурсів державного бюджету отримало нову законодавчу основу.

Відповідно до програмних документів уряду, основними завданнями у сфері регіональної і бюджетної політики на 2003 рік передбачено:

  • встановлення обґрунтованого співвідношення часток ресурсів, що спрямовуються на стимулювання динамічного зростання регіонів, які ефективно працюють, та зменшення міжрегіональних відмінностей, стимулювання регіонального розвитку та передбачення в державному бюджеті коштів на цю мету;

  • визначення гранично допустимих рівнів міжрегіональної та внутрішньо регіональної диференціації;

  • законодавче визначення депресивних територій і застосування інструментів державного впливу на їх розвиток;

  • посилення інноваційної складової економічного розвитку регіонів;

  • запровадження механізму стимулювання регіонального та місцевого розвитку.

Положення статті 33 "Визначення Основних напрямів бюджетної політики на наступний бюджетний період" Бюджетного кодексу України надають Урядові України прерогативу встановлювати основні пріоритети бюджетної політики і спрямовані на гармонізацію напрямів соціально-економічних програм діяльності уряду з основним фінансовим інструментом їх реалізації - державним бюджетом. Отже, цього року Кабінет Міністрів України практично вперше отримав законодавче право розробляти бюджетну політику і тим самим мав покращити бюджетний процес на стадії формування, розгляду і прийняття основного фінансового плану держави. Крім того, Бюджетним кодексом встановлено 10 основних питань, які мають бути обов'язково висвітлені в проекті цього документу і подані за відповідною процедурою до Верховної Ради України - у такий спосіб розробники Кодексу намагалися розв'язати щорічну проблему розгляду і прийняття законопроекту про бюджет наступного року вчасно до початку нового бюджетного періоду.

31 травня 2002 року Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 712 "Про схвалення проекту Основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік". Як зазначено у цьому документі, формування Основних напрямів бюджетної політики на 2003 рік відбувалося в умовах, коли в податково-бюджетній сфері накопичилися системні проблеми, зокрема:

  • необхідність проведення податкової реформи з реальним зменшенням податкового навантаження та скасуванням численних податкових пільг, які призводять до втратиекономічної мотивації;

  • необхідність підвищення доходів населення з одночасною відмовою від системи пільг у наданні послуг, яка виявилася неефективною;

  • потреба у розв'язанні проблем з адміністрування податків, які призводять до одночасного зростання як недоїмки, так і обсягів невідшкодованого податку на додану вартість;

  • загострення боргової ситуації у зв'язку з піковим навантаженням виплат за державним боргом у 2003 році та зменшення надходжень від приватизації державного майна;

  • неможливість своєчасного стягнення заборгованості суб'єктів господарювання, які не повернули кредити, отримані під державні гарантії;

  • відставання структурних реформ у галузях бюджетної сфери, що призводить до зниження ефективності використання бюджетних коштів.

Loading...

 
 

Цікаве