WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Прогнозування науково-технічного прогресу - Реферат

Прогнозування науково-технічного прогресу - Реферат

Статистичний опис руху в часі явищ і процесів здійснюється за допомогою динамічних (часових) рядів. Рівні цих рядів формуються під впливом множини постійно діючих факторів. В залежності від природи цих факторів, тривалості, сили і результативності впливу відбувається вар'ювання рівнів динамічного ряду в часі. Завданням прогнозу часових рядів є пошук закономірностей, які характеризують часовий ряд на стадії спостереження і екстраполяції цієї закономірності. Процес розробки прогнозу з використанням цієї закономірності.

Процес розробки прогнозу з використанням статистичних методів полягає в обробітку математичними методами наявних статистичних даних про еволюцію досліджуваного об'єкту прогнозування, отримання залежностей, які пов'язують процес еволюції в часі, визначення на основі сформованих моделей стану об'єкта в деякий заданий проміжок часу в майбутньому (екстраполяція) і аналізі результатів прогнозу.

При розробці прогнозів крупномасштабних об'єктів при довготерміновому прогнозуванні, при невизначеності середовища функціонування об'єкту, при дефіциті часу або екстремальних ситуаціях, при відсутності необхідної статистичної інформації в практиці розробки прогнозів науково-технічного прогресу використовуються методи експертних оцінок. Суть цих методів полягає в отриманні необхідних об'єктивних даних про розвиток досліджуваного об'єкту від спеціалістів по різноманітних проблемах з подальшим їх обробітком з використанням апарату математичної статистики. В науково-технічному прогнозуванні можна виділити індивідуальні і колективні експертні оцінки.

Результатом прогнозування повинні бути конкретні напрями технічного розвитку об'єкту в плані внесення змін у структуру і зміст технології виробництва, технологічного розвитку об'єкту. Основні етапи робіт в цьому відношенні такі:

  1. Визначення загальної мети, вирішення проблеми.

  2. Підбір групи експертів, перед прогнозна орієнтація і інструктаж.

  3. Оцінка компетентності експертів.

  4. Визначення проблематики, завдань і шляхів їх вирішення.

  5. Побудова проекту "дерева-цілей" технічного розвитку суспільства.

  6. Ранжування цілей розвитку об'єкту.

  7. Обробіток експертних оцінок, які характеризують пріоритети цілей вирішення проблеми.

  8. Оцінка термінів досягнення мети заданого рівня.

  9. Визначення медіани і кварталів розподілу термінів.

  10. Аргументація експертів.

  11. Складання прогнозу технічного розвитку об'єкту. Формування завдань. Розробка перспективних науково-технічних програм.

Після складання прогнозу технічного розвитку об'єкту формуються конкретні завдання, для реалізації яких розробляються науково-технічні програми по впровадженню прогресивної технології, механізації і автоматизації виробництва і т. д.

Прогнози розвитку науки і техніки, потреба в них визначаються ймовірними шляхами науково-технічного прогресу і очікуваного впливу на відповідні галузі народного господарства. Прогнозування нової техніки, визначення її параметрів – це необхідна умова науково-технічного прогресу. Створювана нова техніка до моменту освоєння у виробництві повинна бути по своїх техніко-економічних показниках не нижче світового рівня, бути конкурентноспроможною, розширювати експортні можливості, скорочувати імпорт. Розробляються ці прогнози з використанням результатів фундаментальних і прикладних досліджень, передового вітчизняного і зарубіжного досвіду.

Розвиток науково-технічного прогресу в галузях народного господарства відбувається за рахунок розробки і впровадження якісно нової техніки, за рахунок кількісного розширення об'ємів застосування уже освоєної техніки.

Прогнозування потреб в цій техніці йде по напрямках її використання: на комплектування об'єктів капітального будівництва, які реконструюються і технічно переозброюються, на заміну зношених, на розширення парку обладнання основного і допоміжного виробництва.

Основним методом прогнозування потреб в новій техніці є нормативний, на основі укрупнених нормативів, в залежності від напрямів використання обладнання (нормативів для оновлення парку, питома вага обладнання для комплектування об'єктів, нормативи продуктивності обладнання, нормативи потреб в обладнанні). Прогнозні дослідження вдосконалення нової техніки виконуються по ряду технічних і експлуатаційних параметрів, тому необхідна їх економічна оцінка, а техніко-економічні показники повинні відображати техніко-економічний рівень обладнання майбутнього.

Прискорення науково-технічного прогресу, створення комплексних систем машин (а не окремих видів) полегшує прогнозування підвищення ефективності виробництва.

В прогнозуванні техніко-економічних показників допустиме виділення методичних підходів:

  • використання системи показників;

  • використання показника мінімуму приведених витрат на створення і експлуатацію одиниці нової техніки по відношенню до величини його головного технічного параметру або іншого узагальнюючого показника.

При прогнозуванні техніко-економічних показників використовуються різноманітні методи екстраполяції (трендові, авторегресійні), багатофакторні моделі. Проведення багатоваріаційнго (різними методами) пошуку прогнозних значень техніко-економічних показників дає інформацію для вибору технічних параметрів прогнозованої техніки, які забезпечують її максимальну економічну ефективність.

При проведенні комплексного аналізу техніко-економічних показників можна виділити наступні етапи:

  1. аналіз досягнутих показників на кращих з взірців техніки, що випускається;

  2. прогнозування рівня економічної ефективності від впровадження нової техніки;

  3. визначення варіантів прогнозу;

  4. прогноз народногосподарської потреби в кожному конкретному виді техніки;

  5. визначення кола прогнозованих техніко-економічних показників;

  6. відбір найважливіших техніко-економічних показників, які можуть суттєво вплинути на величину економічної ефективності техніки, що прогнозується;

  7. прогнозування розвитку техніко-економічних показників нової техніки в залежності від факторів, які на них впливають;

  8. оцінка точності прогнозів.

При прогнозних дослідженнях конкретного виду техніки оцінюється не тільки потенціальна економічна ефективність, але й соціально-економічні наслідки від її використання в народному господарстві. Прискорення науково-технічного прогресу, яке знаходить своє відображення, зокрема, в створенні не окремих видів, а цілих систем машин, в значній мірі полегшує прогнозування підвищення ефективності виробництва. Комплексне врахування факторів є вирішальною передумовою при прогнозуванні техніко-економічних показників.

До числа найважливіших факторів, які слід враховувати на прогнозований період, слід віднести:

  • обмеження ресурсів з врахуванням ефективності їх використання;

  • підвищення продуктивності праці і зниження витрат на виробництво продукції;

  • зміни у величині економічної ефективності сучасної техніки у відповідності з реальними умовами її експлуатації;

  • потреба в даній техніці.

При науково-технічному прогнозуванні врахування нових підходів обов'язкове. Провідною ниткою науково-технічного прогнозування повинен бути аналіз закономірностей і тенденцій циклічного розвитку науки і техніки. Перш за все маються на увазі технологічні перевороти, формування і поширення науково-технічних напрямів, в основі яких покладений новий технологічний принцип, перевороти, обумовлені переходом до нововведень в лідируючих областях техніки, які проходять в період індустріального виробництва приблизно раз в 50 років.

Наступний об'єкт прогнозування – періодична зміна поколінь техніки (технології) в рамках одного напряму (покоління ЕОМ, промислових роботів). Як свідчать статистичні дослідження за останні 20 років, в рамках одного напряму зазвичай реалізуються 3-4 покоління, причому перше з них нерідко завдавало збитків, а друге і особливо третє реалізувало ефект, закладений в новому технологічному принципі. Життєвий цикл одного покоління техніки складає приблизно 15-20 років, але зміна поколінь здійснюється через 8-10 років, оскільки останні фази попереднього і перші наступного співпадають в часі. Необхідне наскрізне прогнозування по всьому технологічному процесі, з врахуванням циклічності розвитку кожної його ланки.

Потрібні прогнози можливостей появи нових наукових ідей, теорій, відкриттів і винаходів. Хоча ступінь достовірності таких прогнозів невеликий, але вони відіграють орієнтувальну роль, мобілізуючи творчу активність на вирішення нагальних проблем, породжуючи атмосферу наукової і винахідницької активності. Важливо оцінювати значимість винаходів, їх місце в ритмі циклічного розвитку науки і техніки.

Наступна ланка – прогнозування нововведень, реалізації частини винаходів в нових поколіннях машин. При цьому слід враховувати, що існують інновації, які відкривають шлях новим напрямам і поколінням техніки, які вдосконалюють нововведення, лежать в основі нових або модифікованих моделей вже освоєної техніки; псевдо інновації, тобто часткове вдосконалення застарілих виробів, що має негативне значення, знижує конкурентоспроможність продукції.

Доцільно прогнозувати темпи і масштаби поширення нових поколінь техніки в сферах їх виробництва і застосування, розширення експертного потенціалу, оновлення моделей, організації технічного обслуговування і ремонту і т. д. В цьому випадку прогнози виступають основою для формування і реалізації науково-технічних програм на любому рівні, в т. ч. на галузевому.

Loading...

 
 

Цікаве