WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фiнанси ФРН - Реферат

Фiнанси ФРН - Реферат

Другим за значенням для мiсцевих органiв влади є податок на нерухомiсть, який у 2005 роцi становив 12 вiдсоткiв вiд загальної суми податкових надходжень на мiсцевому рiвнi. Така сильна залежнiсть всiх трьох рiвнiв державного управлiння вiд цього типу податкiв свiдчить про те, що у Нiмеччинi, на вiдмiну вiд Сполучених Штатiв, з їхньою системою чiткого розмежування джерел податкових надходжень, переважає система спiльного користування певними джерелами податкiв (Verbundsystem).

Вище вже зазначалось, що прагнення до виконання конституцiйної норми щодо пiдтримання на територiї країни однакового життєвого рiвня, i, у такий спосiб, зведення до мiнiмуму рiзницi мiж фiнансовими можливостями окремих земель, мало наслiдком утворення складної системи фiнансових вiдносин мiж владними структурами рiзних рiвнiв, яка поєднує спiльне користування деякими джерелами доходiв, а також горизонтальнi та вертикальнi перемiщення коштiв.

Важливим iнструментом зменшення нерiвностi фiнансових можливостей є Landerfinanzausgleich (LAF) - формула прямої передачi коштiв вiд багатих земель бiдним. У 2005 роцi обсяги LAF становили 3 360 мiльйонiв €.

Загалом, заходи, пов'язанi з вертикальним перемiщенням коштiв для вирiвнювання фiнансових можливостей, набувають рiзноманiтних форм вiд федеральних (пайових) субсидiй для виконання спiльних задач (Gemeinschaftsaufgaben) до субсидiй на здiйснення структурного розвитку та додаткових субсидiй (Erganzungszuweisungen).

У 1992 роцi на три програми спiльної дiяльностi було надано приблизно 1,6 мiльярдiв €, тобто, майже 6,3 вiдсотка федерального та земельних бюджетiв разом. Федеральний уряд надав 0,86 мiльярда €, або приблизно 54 вiдсотки всiх коштiв. Майже половина всiх наданих коштiв пiшла на виконання програми економiчного розвитку окремих регiонiв. Тут головними реципiєнтами коштiв були новi схiднi землi. На розвиток сiльського господарства та збереження прибережних екосистем було використано трохи менше однiєї третини всiх фондiв, а решта 20 пiшли на роозширення вже iснуючих та створення нових вищих навчальних закладiв. В

Метою федеральних додаткових субсидiй (Erganzungszuweisungen) є пiдвищення фiнансових моживостей бiднiших земель. У 2004 роцi землями, якi через бiднiсть отримували федеральнi кошти були: Нижня Саксонiя (155 мiльонiв €), Рейнланд-Пфальц (67 мiльонiв €), Шлєзвiг- Гольштейн (60 мiльони €) та Саар (40 мiльони €). Баварiя належала до цiєї групи до 1988 року. Бремен став одержувати кошти з 1986 року (28 мiльонiв € у 1991 роцi), а Пiвнiчний Рейн-Вестфалiя (ПРВ) - з 1987 до 1990 року. Протягом 1974- 1987 рокiв обсяги додаткових субсидiй становили 1,5 вiдсотка надходжень вiд податку з обороту; у 1988 роцi розмiр цiєї частки було доведено до двох вiдсоткiв, плюс 50 мiльйонiв на потреби Бремена, що загалом у 1991 роцi становило 0,35 мiльярда € (40). Мiсцевий рiвень влади найбiльше залежить вiд вертикальних перемiщень коштiв як головного джерела бюджетних надходжень. У 1989 роцi органи мiсцевої влади отримали 511 мiльярдiв €, бiльше нiж четверту частину своїх загальних прибуткiв, вiд федеральних та земельних субсидiй. На малюнку 10.2 подано розподiл цих фондiв на двi основнi категорiї: субсидiї загального та спецiального призначення. У 2005 роцi субсидiї загального призначення надавались в обсязi 2,82 мiльярда €, або 55 вiдсоткiв вiд загального обсягу. Серед субсидiй цiєї категорiї найважливiшу групу державних субсидiї, розподiл яких вiдбувається за певною формулою; їхнiй обсяг становив 79 вiдсоткiв коштiв, що йшли на забезпечення потреб загального характеру. Субсидiї спецiального призначення були головним чином iнвестицiйними, вони становили 1,2 мiльярда €, або 54 вiдсотки вiд усiєї цiєї категорiї. Решту коштiв (10,5 мiльярда €) було використано для виконання делегованих i традицiйних функцiй у межах адмiнiстративного фiнансового кошторису.

ФРН пiдпорядкованi двом провiдним принципам, якi викладенi в Конституцiї: принципу однаковостi життєвого рiвня в межах федерацiї, та самоврядування на земельному та мiсцевому рiвнях взагалi, i у фiнансовiй галузi зокрема. Протирiччя, що iснує мiж ними, призвело доутворення складної системи фiнансових вiдносин, а також дали федеральному урядовi пiдстави для розширення власних повноважень, що викликало ще бiльшу централiзацiю державних фiнансiв.

I хоча ця система залишалась дотепер достатньо мобiльною для того, щоб пристосовуватись до змiн ситуацiї, невiдомо, чи зможе вона вирiшити новi проблеми, що постали пiсля об'єднання Нiмеччини, i чи здатнi властивi їй заходи щодо фiнансового вирiвнювання успiшно подолати величезну рiзницю у рiвнi добробуту, що iснує зараз мiж захiдними та новими схiдними землямиг Федеральнi та земельнi субсидiї (5,1 мiльярда €) Субсидiї загального спрямування (2,8 мiльярда €) Субсидiї спецiального спрямування (2,3 мiльярда €) Бюджет капiталовкладень Адмiнiстративний фiнансовий кошторис Адмiнiстративний фiнансовий кошторис Субсидiї, якi надаються за певною формулою (2,2 мiльярда €) Субсидiї, якi надаються на вiдповiднi потреби (0,05 мiльярда €) Iншi субсидiї спецiального призначення (0,5 мiльярда €) Iнвестицiйнi субсидiї (1,2 мiльярда €) Забезпечення виконання функцiй, делегованих земельним рiвнем (0,5 мiльярда €) Субсидiї на виконання поточних функцiй (0,5 мiльярда €) Субсидiї на погашення боргових зобов'язань (0,02 мiльярда €).

Основнi етапи щорiчного циклу роботи над бюджетом, яка триває вiд накреслення проекту бюджету до моменту надання йому сили закону, висвiтлено у роботi "Бюджетна система Нiмеччини", виданiй федеральним Мiнiстерством фiнансiв у 2005 роцi:

1. На пiдставi прогнозу макроекономiчного розвитку Робоча група з оцiнки податкових надходжень, до складу якої входять експерти федерального Мiнiстерства фiнансiв (МФ), окремих земель, мунiципалiтетiв, Федерального управлiння статистики та економiчних науково-дослiдних iнститутiв, оцiнює прогнозований обсяг надходжень вiд оподаткування.

2. Кожне з федеральних мiнiстерств i вiдомств доводить до вiдома МФ оцiнки своїх витрат.

3. На базi цих розрахункiв, а також керуючись правилом, згiдно з яким загальна сума витрат не повинна перевищувати суму надходжень вiд оподаткування разом з економiчно доцiльними кредитами, МФ накреслює план бюджету. У ньому мають бути врахованi рекомендацiї Ради фiнансового планування, яка координує фiнансову полiтику на федеральному, земельному та мунiципальному рiвнях.

4. Проект бюджету, створений МФ, розглядається кабiнетом мiнiстрiв i схвалюється федеральним урядом, який далi передає його на розгляд до бундестагу та бундесрату.

5. Згiдно зi Статтею 110(3) Основного закону, бундесрат має шiсть тижнiв для обговорення i внесення пропозицiй щодо змiн у проектi бюджету. Участь бундесрату у бюджетному процесi є важливою рисою нiмецької федеральної бюджетної системи. Вона є запорукою безпосереднього впливу земель на процес вироблення бюджету.

6. Пiд час розгляду проекту бюджету бундесратом у бундестагу вiдбувається перше читання цього документа. Представник МФ виголошує промову, де пояснює позицiю федерального уряду щодо пропонованого проекту. Представники усiх полiтичних партiй мають змогу висловити свої ,iркування, пов'язанi з бюджетом.

7. Розглянутий бундестагом проект бюджету передається до бюджетного комiтету цiєї палати. Тут документ пiддають грунтовному аналiзу, i, в разi потреби, ухвалюють рiшення про необхiднiсть його доопрацювання.

8. Друге читання в бундестагу може вiдбутися лише пiсля ознайомлення цiєї палати з висновками бундесрату, якi мають враховуватися пiд час подальшого розгляду.

9. Пiд час другого читання в бундестагу оприлюднюються висновки бюджетного комiтету. Кожна з пропонованих змiн має бути розглянута окремо i схвалена чи вiдкинута шляхом окремого голосування.

10. Пiд час третього читання проект бюджету розглядається в цiлому i ухвалюється чи вiдкидається шляхом голосування.

11. Пiсля того, як проект бюджету розглянуто бундестагом, його повторно передають до бундесрату.

12. Якщо у бундесрату виникнуть заперечення, вiн може скликати Узгоджувальну комiсiю, до складу якої входять в однаковiй кiлькостi члени бундестагу й бундесрату. Завданням комiсiї є виробити компромiсне рiшення, яке задовольнило б обидва законодавчi органи. Якщо комiсiя запропонує певнi змiни до проекту бюджету, тодi у бундестагу має вiдбутись повторне голосування. Як передбачено статтею 77(3) Основного закону, бундесрат може висловити заперечення ще раз, причому на цей раз бундестаг має змогу вiдкинути їх шляхом голосування за умови, що буде набрано необхiдну кiлькiсть голосiв.Бюджетний законопроект стає законом, коли пiсля схвалення бундестагом i бундесратом його пiдписує мiнiстр фiнансiв, канцлер, президент. 1

13. Бюджетний документ публiкується у Бюлетенi федеральних законодавчих актiв.

Використана література:

  1. Фінанси зарубіжних країн / За ред. Машина Р.І. – М., 2001.

  2. Bundesministerium der Finanzen (1987).

  3. Das Politische System der Bundesrepublic Deutschland, Opladen, Leske. Der Spiegel (Nov. 9, 1992).

  4. "Es muss Masse in der Topf", pp. 16-20. Statistisches Bundesamt (1991).

  5. Die Finanzverfassung, Munchen, Olzog. Voigt, r. (1989).

  6. "Financing the German Federal System in the 1980s`, Publius, 19 (Fall), pp.99-113.

Loading...

 
 

Цікаве