WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фiнанси ФРН - Реферат

Фiнанси ФРН - Реферат

РЕФЕРАТ

на тему:

"ФIНАНСИ ФРН"

На вiдмiну вiд подання бюджету у Сполучених Штатах, в Нiмеччинi загальноприйнятною є практика вiдокремлення у державному бюджетi (це стосується i Фонду соцiального страхування) поточних рахункiв вiд рахункiв основних фондiв.

Iз загальної суми державних витрат капiталовкладення за 2005 рiк становили 13,18 мiльярда € або 11,3 вiдсотка; витрати за поточними рахунками дорiвнювали 103,4 мiльярда € або 88,7 вiдсотка. Величина капiтальних витрат в межах загальної суми бюджету є рiзною в залежностi вiд владного рiвня. На мiсцевому рiвнi капiтальнi витрати, як частка загальних витрат цього рiвня, мали найбiльшi розмiри - 23,4 вiдсотка, трохи меншими були витрати спецiальних фондiв (17,8 вiдсотка) та земельного рiвня (15,5 вiдсотка).

Загальна сума державних доходiв становила у 2005 роцi 111,2 мiльярда €. Її розподiл серед п'яти суб'єктiвотримувачiв подiбний до розподiлу витрат. Частка Фонду соцiального страхування знов виявляється найбiльшою, становлячи 35,4 вiдсотка вiд загальної суми. Наступне мiсце посiдають доходи земельних урядiв - 22,8 вiдсотка, в той час як частка федерального уряду становила 21,8 вiдсотка. Доходи на мiсцевому рiвнi становили 16,6 вiдсотка вiд загальної суми державних доходiв; спецiальнi фонди мали 3,4 вiдсотка. Порiвнюючи суми витрат та доходiв, можна з'ясувати, що дефiцит державного бюджету становив у 2004 роцi 53,6 мiльярда € або 4,6 вiдсотка вiд суми загальних бюджетних витрат (5,2 вiдсотка вiд суми чистих витрат). Що ж до владних рiвнiв, то найбiльший розмiр дефiциту бюджету мав федеральний уряд (3,6 мiльярдiв € або 12,9 вiдсотка вiд загальної суми своїх витрат), далi йшли землi, маючи дефiцит у 6 вiдсоткiв вiд суми своїх витрат. I тiльки на мiсцевому рiвнi спостерiгалась збалансованiсть бюджету ( у 2003 роцi - навiть незначне активне сальдо). Необхiдно зауважити, що загалом дефiцит був характерним майже виключно для рахунку основного капiталу. I тiльки федеральний уряд мав ще й дефiцит рахунку поточних витрат.

Державнi витрати ФРН, для зручностi викладу, згруповано у цiй частинi вiдповiдно до функцiональної класифiкацiї, використаної у попереднiх роздiлах для опису фiнансової системи Сполучених Штатiв та Канади. Вiдповiдно до цього, ми розрiзняємо розподiл (суспiльного товару), перерозподiл, та забезпечення насущними благами.

Найвагомiшою видатковою статтею на всiх владних рiвнях був на той час перерозподiл, поглинаючи приблизно 49,7 мiльярда € або 48 вiдсоткiв вiд усього державного бюджету. Витрати на забезпечення суспiльним товаром займають наступне мiсце – 31,2 мiльярда € або 3,5 вiдсотка. Решту – 20,3 мiльярда € (21,5 вiдсотка), витрачено на державне забезпечення насущними благами.

Першим за значенням напрямком серед витрат на суспiльний товар (не враховуючи загальних витрат на управлiння та фiнансову дiяльнiсть) була нацiональна оборона. З огляду на їхнi розмiри i значення, було б доцiльно при розглядi функцiональної класифiкацiї оминути нацiональну оборону. Таким чином, обсяги сукупних (не пов'язаних з потребами оборони) державних витрат зменшується до 96 797 мiльйонiв €, з яких 50,7 вiдсотка видiлено на перерозподiл, 26,7 вiдсотка пiшло на забезпечення суспiльним товаром (крiм оборони) i 22,6 вiдсотка поглинули насущнi блага.

Не має сумнiву, що важливiсть кожної з цих трьох категорій витрат не є однаковою для рiзних рiвнiв урядування. Кошти Фонду соцiального забезпечення, який являє собою цiльову установу, спрямовуються виключно на перерозподiл. Однак, бюджети чотирьох iнших ланок мiстять витрати за всiма трьома категорiями, хоча й рiзною мiрою. Для федерального уряду найважливiшою статтею видаткiв є розподiл суспiльного товару. Навiть якщо не брати до уваги витрати на оборону, у бюджетi 2004 року на цi потреби пiшло 44,3 вiдсотка усiх федеральних витрат.

Друге мiсце, з незначним вiдставанням, посiдав перерозподiл - 40,7 вiдсотка вiд загальних обсягiв, за яким йшли насущнi блага, становлячи 15 вiдсоткiв державних витрат. В земельних бюджетах розподiл видаткiв виглядає iнакше. Найвагомiша частина земельних коштiв (47,4 вiдсотка) використовувалась для забезпечення насущних благ, зокрема на потреби освiти, яка перебуває у переважнiй компетенцiї земель. У 2005 роцi на потреби освiти, найвагомiшої статтi серед усiх напрямкiв земельних видаткiв, було витрачено приблизно 7,0 мiльярдiв € або 30 вiдсоткiв вiд загального бюджету земель. Друге мiсце займав суспiльний товар, поглинувши 44,5 вiдсотка всiх земельних коштiв. В межах цiєї категорiї на потреби управлiння та фiнансової дiяльностi вiдраховувалась основна маса всiх коштiв. Менше всього землi займалися перерозподiлом, на потреби якого було витрачено тiльки 8,2 вiдсотка бюджетних коштiв. Основною функцiєю мiсцевої влади також було забезпечення насущних благ.

На виконання цiєї функцiї було спрямовано 45,2 вiдсотка коштiв мiсцевих органiв влади, головним чином на утримання лiкарень та шкiл. Розподiл суспiльного товару (особливо полiпшення санiтарних умов) становив наступну за значенням категорiю витрат - 30,2 вiдсотка, а на третьому мiсцi перебував перерозподiл - 24,5 вiдсотка вiд загальної суми витрат. Щодо витрат спецiальних фондiв, то їхнiй обсяг майже порiвну розподiлявся мiж забезпеченням суспiльного товару (50,4 вiдсотка) i насущних благ (49 вiдсоткiв).

На перерозподiл пiшло менше одного вiдсотка вiд загальних коштiв. У декого може виникнути бажання проаналiзувати наведенi данi пiд iншим кутом зору, щоб дiзнатися, яка з державних ланок надає, головним чином, суспiльний товар у порiвняннi з насущними благами чи послугами перерозподiлу.

Кошти, що витрачались на забезпечення насущних благ - 218,8 мiльярда €, на половину походили iз земельних бюджетiв (49,8 вiдсотка), а решту видiлила мiсцева влада – 5,7 мiльярда €, або 27,3 вiдсотки.

Причина цього полягає знов-таки в тому, що фiнансування освiти, одного з найважливiших насущних благ, є першорядною функцiєю земельних та мiсцевих урядiв. Не дивно, що переважна бiльшiсть витрат (71 вiдсоток) на перерозподiл припадали на Фонд соцiального страхування. Участь федерального уряду обмежувалась 18,5 вiдсотка вiд загальних коштiв (вiдбувається у виглядi перемiщень коштiв до Фонду соцiального страхування), а решту коштiв надали земельнi та мiсцевi уряди. Оскiльки виключно федеральний уряд фiнансує оборону, визначення того, який з державних рiвнiв виконує основну роль у забезпеченнi суспiльним товаром до певної мiри залежить вiд того, чи включенi до загальної суми витрати на оборону.

З урахуванням оборони федеральний уряд виявився основним владним рiвнем, що забезпечував розподiл суспiльного товару, витративши на це 15,3 мiльярда €, або 48,9 вiдсотка вiд загального обсягу витрат за цiєю категорiєю. На другому мiсцi були земельнi уряди - 10,3 мiльярда € (32,8 вiдсотка вiд загальної суми), а мiсцевi органи влади (12,8 вiдсотка) та СФ (5,5 вiдсотка) посiли, вiдповiдно, третє i четверте мiсця. Якщо ж не враховувати оборону, то на перше мiсце виходять землi (39,6 вiдсотка), а федеральний уряд опиняється на другому мiсцi, але з незначним вiдставанням, оскiльки розмiр його частки сягав до 38,4 вiдсотка.

Забезпечення лiкарняних та рекреацiйних послуг, так само як полiпшення санiтарного стану, належить, безперечно, до функцiй суто мiсцевого рiвня. Утримання унiверситетiв, житлового фонду та забезпечення громадської безпеки покладається, головним чином, на земельний рiвень, в той час як нацiональна безпека є очевидною статтею витрат федерального рiвня. Певно, що не всi види товарiв та послуг мають єдине джерело фiнансування.

Наприклад, утримання шляхiв та допомога нужденним фiнансуються на всiх державних рiвнях. Видатки на утримання громадського транспорту, енерго- й водопостачання розподiляються мiж землями та Федерацiєю, а земельний та мiсцевий рiвнi подiляють вiдповiдальнiсть за фiнансування культурної сфери. Джерела державних надходжень

*************

В Нiмеччинi надходження до державного бюджету йдуть з чотирьох найважливiших джерел: податкiв, зборiв i рiзного роду платежiв, надходжень вiд економiчної дiяльностi i внутрiшньоурядових перемiщень коштiв (субсидiй).

Для всiх територiальних рiвнiв влади податки становлять головне джерело надходжень, хоча окремi з них можуть мати рiзне значення для рiзних ланок державної влади.

На долю доходiв з податкiв у 2005 роцi припадало 92 вiдсотки вiд усiєї суми прибуткiв федерального уряду, проте для мiсцевих урядiв ця стаття надходжень становила тiльки 36,5 вiдсотка вiд загальної суми.

Органи мiсцевого врядування значно бiльше покладаються на мiжурядовi субсидiї, а також на збори та платежi, нiж уряди земельного, чи федерального рiвнiв.

Характерною рисою нiмецької податкової системи, як це зазначалося ранiше, є змiшане фiнансування: чiткий розподiл джерел податкiв мiж Федерацiєю, землями та мiсцевим рiвнем (Trennsystem) поєднується iз спiльним користуванням певною частиною податкових надходжень (Verbundsystem).

Згiдно з даними, податковий фонд становить головне джерело податкових надходжень для всiх трьох рiвнiв державного управлiння. З нього федеральний уряд отримав 77,4 вiдсотка вiд усiєї суми надходжень (за винятком частки надходжень вiд податку ЄС та додаткових субсидiй землям ), i лише 22,6 вiдсотка - iз своїх "власних" (не спiльних) джерел податкiв. Серед останнiх як головних коштiв можна видiлити податки на тютюновi вироби та паливо. У 2005 роцi вони становили 51,3 вiдсотка та, вiдповiдно, 27,6 вiдсотка вiд загальної суми надходжень вiд "власних" федеральних податкiв. Щодо земельного та мiсцевого рiвнiв, то їхнi прибутки знаходяться ще в бiльшiй залежностi вiд спiльного податкового фонду, нiж федеральний уряд.

На земельному рiвнi iз спiльних джерел отримано 85,7 вiдсотка податкових надходжень; 12,9 вiдсотка - за рахунок земельних податкiв (найважливiшi з них - податок на власникiв автомобiлiв (36 вiдсоткiв) та податок на майно (24,5 вiдсотка)). Решта, 1,4 вiдсотка, надiйшли вiд федеральних додаткових субсидiй, що обчислюються на базi податку обороту. На мiсцевому рiвнi 86,6 вiдсотка податкових надходжень одержано iз спiльних джерел. З них приблизно половина надiйшла за рахунок спiльних податкiв на прибуток. Другу половину складали кошти вiд податку на пiдприємцiв, збирання яких належить виключно до функцiй мiсцевих органiв влади, з яких, однак, їм залишається всього бiля 85 вiдсоткiв.

Loading...

 
 

Цікаве