WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінанси господарських суб’єктів (Реферат) - Реферат

Фінанси господарських суб’єктів (Реферат) - Реферат

Серед інших зовнішніх джерел фінансування можна виділити кошти родичів і друзів. Це джерело за своїми розмірами і строками є далеко не основним. Такі кошти використовуються для формування стартового капіталу або в екстраординарних випадках функціонування бізнесу.

Ще одним джерелом фінансування малих підприємств є багаті люди, тобто власники приватних фірм (приватні інвестори). В США, наприклад, з цього джерела фінансується близько 30 тис. фірм-початківців. В Україні це явище також існує, але у незрівнянно менших розмірах.

На різних етапах існування підприємства використовуються різні джерела фінансування.

2.Малий бізнес та фондовий ринок.

Малі підприємства приймають участь на фондових ринках. Це може відбуватися як за участю цінних паперів, які вони формують та пропонують на ринку цінних паперів, так і посередницька діяльність окремих фірм (підприємств) на фондовому ринку

Фінансовий ринок – це механізм перерозподілу капіталу між кредиторами та заставодавцями за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал. Фінансовий ринок є сукупністю кредитно-фінансових інститутів, що спрямовують потік грошових коштів від власників до заставодавців і назад.

Сучасний фінансовий ринок – це складна структура з багатьма учасниками, фінансовими посередниками, що оперують різноманітними фінансовими інструментами та виконують широкий набір функцій з обслуговування та управління, як інвестиційними зокрема, так і взагалі економічними процесами.

-ГРОШОВИЙ РИНОК-розуміється ринок короткострокових кредитних операцій (до одного року); -МІЖБАНКІВСЬКИЙ РИНОК– це частина ринку позичкових капіталів, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються та розміщуються банками між собою, переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі строки;

-ВАЛЮТНИЙ РИНОК- обслуговує міжнародний платіжний оборот, пов'язаний зі сплатою грошових зобов'язань юридичних та фізичних осіб різних країн;

-РИНОК КАПІТАЛІВ-охоплює середньо- та довгострокові кредити, а також акції та облігації. Він поділяється на ринок цінних паперів (середньо- та довгострокових) та ринок середньо- та довгострокових банківських кредитів. На відміну від грошового ринку, який задовольняє в основному короткострокові потреби, ринок капіталів забезпечує довгострокові потреби у фінансових ресурсах.

Таким чином, ринок цінних паперів являється тією частиною фінансового ринку яка охоплює, як кредитні відносини так і відносини співвласності. Учасниками ринку цінних паперів є емітенти цінних паперів, інвестори та інвестиційні інститути.

Відповідно до цього Закону в Україні "Про цінні папери та фондову біржу" можуть випускатися і обертатися такі види цінних паперів:

1.Акції.

2.Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик.

3.Облігації підприємств.

4.Казначейські зобов'язання підприємств

5.Ощадні сертифікати.

6.Векселі.

7.Приватизаційні папери.

Акція - цінний папір без установленого строку обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства. Акції можуть бути іменними та на пред'явника, привілейованими та простими.

Іменні – це акції, власники яких мають бути зареєстрованими в реєстрі корпорації. Про власників таких акцій у книзі реєстрації акціонерів робиться відповідний запис із вказівкою часу та кількості куплених акцій.

Акції на пред'явника корпорацією не реєструються. Для керівництва корпорації більш зручними є іменні акції, бо вони дозволяють контролювати процес руху акціонерного капіталу і концентрацію акцій в руках окремих акціонерів. Акціонери надають перевагу акціям на пред'явника, тому що вони вільно продаються та обертаються на вторинному ринку.

Прості – це акції. власник яких має право голосу на загальних зборах акціонерів і право на отримання дивідендів. Кожна акція наділяє її власника одним голосом на загальних зборах акціонерів. Вона не дає гарантії на отримання дивідендів, які залежать від господарської діяльності корпорацій.

Прості акції можуть випускатися серіями А і Б. Як правило, серія А передбачена для засновників корпорації, тобто для осіб, що підписали її статут, а серія Б – для інших інвесторів.

Власники акцій серії А мають більше прав, а також можливість отримання більшої частки дивідендів (плата за ризик).

Привілейовані акціїє іменними і дають власнику переважне право на одержання дивідендів, а також на пріоритетну участь у розподілі майна товариства в разі його ліквідації. Власники привілейованих акцій не мають право брати участь в управлінні акціонерним товариством, якщо інше не передбачено його статутом.

Привілейовані акції можуть випускатись з фіксованими (у % до їх номінальної вартості), щорічно виплачуваними дивідендами. Виплату дивідендів здійснюють у розмірі, зазначеному в акції, незалежно від величини одержаного товариством прибутку.

Облігація - цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатою фіксованого проценту. Випускаються облігації таких видів:

Облігації внутрішніх республіканських і місцевих позик.

Облігації підприємств. Облігації можуть випускатися іменними та на пред'явника, процентними і безпроцентними (цільовими), що вільно обертаються або з обмеженим колом обігу.

Казначейські зобов'язання України – вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують внесення їх власником грошових коштів до бюджету і дають право на одержання фінансового доходу. Випускаються такі види казначейських зобов'язань:

довгострокові – від 5 до 10 років;

середньострокові – від 1 до 5 років;

короткострокові – до одного року.

Ощадний сертифікат – письмове свідоцтво банку про депонування грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому. Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на пред'явника.

Вексель – цінний папір, який засвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену суму грошей власнику векселя (векселедержателю). Випускаються прості та переказні векселя.

Інвестиційний сертифікат – цінний папір, який випускається інвестиційним фондом або інвестиційною компанією і дає право на отримання доходу по ньому у вигляді дивіденду, а після закінчення встановленого строку викупається фондом. Інвестиційні сертифікати можуть бути іменними та на пред'явника.

Крім вищезгаданих фондових інструментів, існує багато інших, таких як ф'ючерси, опціони, гаранти тощо, які являються похідними цінними паперами.

Існують різні класифікації цінних паперів:

За емітентами:

-державні (випускаються центральним урядом, місцевими органами влади тощо);

-приватні;

-міжнародні;

За способом виплати доходу:

-з фіксованим доходом;

-з плаваючим доходом;

За способом реєстрації:

-іменні;

-на пред'явника.

Одним із найголовніших перспективних завдань для українського ринку цінних паперів є створення Національної фондової біржi. До її функцій можуть належати: котирування та обіг цiнних паперiв підприємств загальнонаціонального значення та державних цiнних паперiв; формування і підтримання курсу українського індексу цiнних паперів на основі котирування акцій 30-50 найбільших компанiй; розробка i встановлення єдиних для України правил біржової торгівлі; розробка й апробація методологічних та методичних підходів до розвитку ринку цiнних паперів, фондових технологій; створення системи підготовки нацiональних кадрiв та системи інформації фондового ринку; формування в Українi єдиної системи електронного обігу цінних паперів; котирування та обiг цiнних паперів іноземних компанiй, які мають відповiднi дозволи Міністерства фінансів України.

ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА:

1.Кубай Н.Є. Сучасні тенденції розвитку малого бізнесу у світі // Економіка України: сучасні проблеми та перспективи розвитку

2. Кубай Н.Є. Види і джерела фінансування малого бізнесу в Україні // Фінанси малого бізнесу / Під ред. С.К. Реверчука. - анал.-інформ. посібник. - Львів: "Діалог", 1996.

3. Смоллвоун Д., Велтер Ф., Ісакова Н. Географія та розвиток ринків малих підприємств України // Соціологія: теорія, методи, маркетинг. – 2000. – № 2.

4. Слав"юк-"Фінанси господарських суб"єктів".

Loading...

 
 

Цікаве