WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Валютна система України. Проблемні аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах - Курсова робота

Валютна система України. Проблемні аспектами функціонування у міжнародних валютних відносинах - Курсова робота

до міжнародної практики поділені на три групи:
1. Вільно конвертована валюта, що без обмежень обмінюються на інші види валют, курси яких котирує Національний банк.
2. Валюти зобмеженою конвертованістю, що обмінюються на інші валюти з певними обмеженнями.
3. Неконвертовані валюти, що не обмінюються на інші валюти [5, с.181].
Здійснення валютної лібералізації валютного ринку України та зняття валютних обмежень потребує посилення контролю за суворим дотриманням суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності валютного законодавства України , заходів передбачених Указами Президента України, постановами Кабінету міністрів України та інструкціями Національного банку щодо децентралізації і лібералізації валютного ринку [18,с.29-31].
Національний банк України повинен приділити увагу:
- ліцензуванню та контролю за отриманням і використанням резидентами іноземних кредитів;
- ліцензування права роботи з валютними цінностями комерційних банків України.
Отже тільки за таких умов можна з впевненістю неухильно просуватись в бік запровадження повноцінної грошової одиниці України, яка відповідала б усім вимогам , ставляться до національної валюти. Сучасне українське законодавство в аспекті валютної сфери, як і економіка загалом, перебуває ще в досить глибокому кризовому становищі.
1.2 Передумови та періоди валютного ринку України
Формування валютного ринку в Україні безпосередньо пов'язане з процесами розбудови української держави та реформування її економіки. В умовах колишнього СРСР валютний ринок був представлений Держбанком і Зовнішньоекономбанком (ЗЕБ) СРСР. Функції регулювання валютних надходжень від реалізації продукції виконували такі державні органи , к Держплан, Держбанк, Міністерство фінансів [14,с.198].
Після розпаду СРСР українська економіка отримала в спадок цілу низку негативних явищ , серед яких у валютній сфері, які були характерні для початкового етапу розвитку валютного ринку України. Слід зазначити:
- організаційну слабкість банківської системи;
- низький рівень державних валютних резервів ;
- кризу неплатежів у безготівковому обігу з країнами СНД, зокрема з Росією;
- відсутність заборони на проведення будь-яких обмежень на продаж іноземної валюти юридичним особам та системи обов'язкового продажу іноземної валюти;
- не розробленість системи контролю за проведенням валютних операцій та порядку переміщення валюти через кордон України;
- широке використання іноземних валют у внутрішньому обігу, яке істотно підірвало слабкість і без того слабкої "ерзац" - грошової одиниці - купона;
- постійний дефіцит платіжного балансу в відносинах з країнами СНД та загострення економічної й енергетичної кризи [31с.5-6] .
Фактичне відокремлення систем безготівкового грошового обігу почалося із впровадженням Центробанком Росії нового розрахункового порядку з країнами колишнього СРСР, відповідно до якого всі розрахунки проводилися лише через спеціально відкриті для цього кореспондентські рахунки центральних банків. Унаслідок цих дій фактично припинилися міждержавні розрахунки України з Росією.
З цього часу український карбованець стає єдиним законним засобом платежу на території України. Передумовою виходу України з " рубльової зони" стало проведення взаємозаліку заборгованості між Україною і Росією у грудні 1992 року.
Характерною рисою цього періоду становлення валютного ринку незалежної держави було прийняття Постанови Верховної Ради України" Про формування валютних фондів України" та створення валютної біржі при НБУ [10,c.69-71] .
Головною ознакою розвитку валютного ринку в Україні в 1993 році стало запровадження елементів системи його регулювання. З прийняттям низки декретів Кабміну України щодо валютного регулювання була створена юридична основа для подальшого розвитку валютного ринку.
Таким чином, перехідний етап розвитку валютного ринку в Україні можна поділити на декілька періодів:
1. Попередній - з прийняття Декларації про державний суверенітет України до виходу України з "рубльової зони".
2. Період упровадження власної національної грошової одиниці та прийняття валютного законодавства.
3. Період спроби відновлення державної валютної монополії.
4. Період лібералізації валютного ринку та відносної стабілізації валютного курсу карбованця, який закінчився запровадженням національної валюти - гривні [11,c.74-75].
На сьогодні валютний ринок в Україні - це переважно міжбанківський ринок, адже саме в ході міжбанківських операцій здійснюється основний обсяг угод із купівлі - продажу іноземних валют. Шляхом проведення міжбанківських операцій на валютному ринку забезпечується обслуговування міжнародного обороту товарів, послуг і капіталів (міжнародних платежів).
Суб'єктами валютного ринку є:
- продавці валюти;
- покупці валюти;
- посередники.
До складу валютного ринку України входять такі суб'єкти:
- Національний банк України;
- комерційні банки, які держали ліцензію НБУ на право здійснення операцій із валютними цінностями;
- інші кредитно - фінансові установи - резиденти, які одержали ліцензію Нацбанку України (страхові, інвестиційні й інші компанії);
- юридичні особи , які уклали з уповноваженими банками угоди на відкриття пунктів обміну валюти;
- кредитно - фінансові установи нерезиденти, в тому числі іноземні банки, які одержали індивідуальний дозвіл НБУ на право здійснення операційна міжбанківському валютному ринку України;
- валютні біржі або ватні підрозділи товарних чи фондових бірж, які одержали ліцензію нацбанку на право організації торгівлі іноземною валютою [2,с.38].
Центральним банком нашої держави є Національний банк України, який було утворено в березні 1991 року відповідно до Закону "про банки і банківську діяльність" на базі Української республіканської контори Держбанку СРСР.
Основні функції Нацбанку України:
1. Зберігання і використання золотовалютних резервів України й інших цінностей , а також забезпечення платоспроможності держави;
- представництво інтересів України у відносинах із центральними банками й іншими фінансово - кредитними установами зарубіжних країн та міжнародними валютно-фінансовими організаціями;
- здійснення обміну та розрахунків за наданими державними кредитами та позиками, проведення операцій із централізованими валютними резервами, які надаються у його розпорядження;
- регулювання курсу національної валюти щодо грошових одиниць інших держав [22,с.73].
Залежно від конкретних завдань , що поставали перед незалежної Україною, у діяльності Національного банку можна умовно виділити три характерні етапи:
1. 1991 рік - жовтень 1994 року - період болісного пошуку цілісної концепції розбудови економіки, коли було закладено фундамент
Loading...

 
 

Цікаве