WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Кредитування суб’єкта господарювання - Реферат

Кредитування суб’єкта господарювання - Реферат


Реферат на тему
Кредитування суб'єкта господарювання.
План
1. Необхідність та сутність кредитування суб'єктів господарювання.
2. Форми види кредитів, які використовуються у господарській діяльності.
1. Необхідність та сутність кредитування суб'єктів господарювання.
Діяльність підприємств в сиситемі ринкової економіки не можлива без періодичного використання різноманітних джерел залучення фінансових ресурсів.
При недостатності власного капіталу та відсутності виручки від попередніх реалізацій неможливе ведення фінансово - господарьської діяльності без додаткових вкладень коштів.
Процес виробництва і реалізації готової продукції також вимагає певних грошових витрат. При цьому момент відтоку грошових коштів та їх притоку не збігаються в часі з моментом здійснення продажу та витрат на виробництво.
Надходження грошових коштів може затримуватись через відстрочку реалізації, або зв'язку з існуванням дебіторської заборгованості. Таким чином суб'єкту господарювання, необхідні надходження додаткових грошових коштів для покриття нових платежів.
В економіці відомі два зовнішніх джерела залучення грошових коштів: бюджетні асигнування та кредитування.
Бюджетні асигнування можливі для обмеженого кола суб'єктів господарювання, тому не розглядається як загальний спосіб засіб притоку грошових коштів. Таким чином, кредит справедливо можна вважати єдиним реальним зовнішнім джерелом грошових коштів.
У свою чергу кредитування підприємств поділяється на банківське і небанківське. До небанківського можна віднести:
· комерційне
· лізингове
· державне
· кредитування підприємств за рахунок коштів міжнародних-фінансових інститутів.
У процесі кредитування підприємств насамперед враховується індивідуальні особливості кругообігу їхніх оборотних коштів. Взагалі особливості індивідуального обороту коштів підприємства зумовлюються багатьма об'єктивними і суб'єктивними факторами.
До об'єктивних факторів належать:
· галузева належність підприємства;
· характер виробничого процесу;
· сезоність виробництва;
До суб'єктивних факторів належать:
· рівень організації виробництва;
· рівень організації збуту і постачання;
· інші фактори.
Суб'єктими кредитних відносин можуть бути буть-які самостійні підприємства. Кредитні відносини характеризуються тим, що їх суб'єктами є дві сторони одна з них в рамках конкретної угоди називається кредитором, інша- позичальником. Грошові чи товано- матерільні ціності, витрати або виконана робота та надані послуги, що до яких укладається кредитний договір, є об'єктом кредиту.
2. Форми види кредитів, які використовуються у господарській діяльності.
Найпоширініші є два типи кредитних відносин між банками з одного боку, та підприємствми, господарськими організаціями, товариствами- з другого, а також між сами суб'єктами господарювання.
Одже, кредити - це економічні відносини між кридитором і позичальникам з приводу перерозподілу вартості на засадах повернення і, як правило, з виплатою відсотка.
В Україні на сьогодні немає спеціального законодавчого забезпечення. Інші правовідносини в галузі кредитування регулюються окремими положеннями глав 32 і 33 Цивільного кодексу України, а також підзаконими актами, зокрема Положенням " Про кредитування", затвердженим постановою Правління Національного банку України № 246 від 28 вересня 1995 року.
На сьогодні фахівцями Центру банківського права Інституту держави і прави імені В. М. Корецького Національної академії Наук України, Міністерства фінансів, Міністерства економіки, Мін'юсту та Державної податкової адміністрації України підготовлено проект Закону України "Про банківський кредит", де запропоновоно низку підприємницбких нововведень, які стосуються правового регулювання надання, використання і повернення банківського кредиту.
Банківський кредит надається головним чином комерційними банками для розв'язання таких завдань:
· збільшення основного і оборотного капіталів господарюючих суб'єктів;
· накопичення сезоних тимчасових запасів товарноматеріальних ціностей, незавершеного виробництва, готової продукції та товарів;
· облік та переоблік векселів;
· задоволення споживчих потреб громадян;
· викупу державного майна;
· для інших цілей при незбіганні надходжень та платежів в процесі кругообороту власного капіталу.
Банки можуть надавити як в національні, так і в іноземні валюті. Кредити видаються із укладеням кредитої угоди для кожного позичальника індивідуально таким чиним, щоб ступінь ризику кредитної угоди був мінімальним.
Кредити комерційних банків можна класифікуватиза різними ознаками та критеріями.
Згілно з Положенням Національного банку України " Про кредитування", кредити, які надаються банками класифікуються за:
· забезпеченням;
· строками користування;
· ступенм ризику;
· призначенням та характерим використання позичкових коштів;
· характером та способом сплати процента;
· числом кредиторів
Розглянемо зміст кожної класифікованої позики.
Так, кредити за забезпеченням поділяються на:
· забезпечені заставою( на сьогодні статистика свідчить, що 90-95% наданих позичок, забезпечені заставою (майном, майновими правами, цінними паперам));
· гарантованні (банками, третьою особою, свідоцтвом страхування);
· іншим забезпеченям ( іпотечні- забезпечені нерухомістю);
· незабезпечені ( бланкові).
При надані позики для забезпечення банківських кредитів можуть братись: застава; гарантія; порука; страхове свідоцтво про стахування відровідальності позичальника за непогашення кредитів; будь-яке вільне від застави майно позичальника, на яке може бути звернено стягненння за позикою згілно з діючим законодавством; переуступка на користь банку платіжних вимог- доручень і рахунків позичальника до третіх осіб тощо. Матеріальна гарантія повернення має бути дана як безпосередньо позичальником, так і його гарантом ( вищестоящою організацією, іншимбанком, підприємством). До одного позичальника мають бути застосовані різноманітні форми забезпечення кредиту.
Кредити за строками користування можуть бути:
· короткострокові- до 1 року;
· середньострокові- до 3 років;
· довгострокові- понад 3 роки.
Кожний із позик властиві конкретні організаційні методи кредитування.
Короткостроковий кредит надаєтьсябанком на термін,що витікає з плану виробництва, реалізації продукції, зниження запасів кредитованих товано- матеріальних цінностей. Короткостроковий кредит складає більшу частину банківських активів. Товано- матеріальні цінності виступають основним об'єктом банківського кредитування. Короткостроковий банківський кредит миоже опосередковувати як повний кругооборот фондів, так і рух оборотних коштів на окремих стадіях кругообороту. За допомогою короткотермінового кредиту банки стимулюють ініціативу у збільшенні випуску нових високоефективних видів продукції,наданні різноманітних послуг населенню, виробництва й реалізації продукції на експорт, підвищення технічного рівня виробництва, послуг доставки товарів до споживача. Зацікавлення банків відбивається на збільшенні їх прибутковості, прскоренні обертання кредитних коштів.
Середньострокові позики можуть надаватись під затрати майбутніх періодів, для оплати обладняння, тобто обєктом кредитування можуть бути як поточні затрати, так і затрати капітального характеру.
Довгостроковий кредит використовується для формування основних фондів. Об'єктом кредитування є капітальні затрати на реконструкцію, модернізацію та розширення діючих основних фондів, на нове будівництво, приватизацію. Довгостроковий кредит стає необхідніший там, де терміни й витрати на створення виробничого (господарського) потенціалу є довготривалими і разом з тим довготривалими є цикли повернення кредиту. Тому й найбільшу питому вагу займає кредитне інвестування довгострокових вкладень. Зміст довготермінових кредитних вкладень визначається
Loading...

 
 

Цікаве