WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Об’єктивна необхідність та суть фінансів. Функції фінансів. Фінансова політика, її зміст та завдання. Соціально-економічна суть і функції бюджету держ - Реферат

Об’єктивна необхідність та суть фінансів. Функції фінансів. Фінансова політика, її зміст та завдання. Соціально-економічна суть і функції бюджету держ - Реферат


КОНТРОЛЬНА РОБОТА
Об'єктивна необхідність та суть фінансів. Функції фінансів. Фінансова політика, її зміст та завдання. Соціально-економічна суть і функції бюджету держави
ПЛАН
Вступ.
1. Об'єктивна необхідність та суть фінансів.
2. Функції фінансів.
3. Фінансова політика, її зміст та завдання.
4. Соціально-економічна суть і функції бюджету держави.
1. Об'єктивна необхідність та суть фінансів
Фінанси - складне, багатогранне явище. Має різноманітні ознаки та форми прояву. Термін "фінанси" походить від латинських слів "finantio", "finantia" і означає:
1. платіж на користь держави;
2. обов'язкову сплату грошей.
На початку зародження фінанси використовувались для:
1. позначення платежів і доходів як у грошовій, так і у натуральній формі на користь держави і для виконання нею своїх функцій;
2. позначення грошових сум і грошової плати;
3. позначення різних форм зиску і несправедливого зменшення доходів населення. Використання фінансів не підлягало будь-якому контролю з боку населення. Фінанси розглядаються:
1. у вузькому розумінні - грошові відносини і фінансова діяльність, що відображаються у доходах і витратах окремих суб'єктів фінансових відносин;
2. у широкому трактуванні - відносини, що складаються у суспільстві в процесі руху вартості створеного ВВП, який, у свою чергу, відображається у грошових потоках, що виникають між окремими суб'єктами фінансових відносин і пов'язані з формуванням відповідних доходів та здійсненням видатків.
Найбільш поширеним є такі визначення фінансів:
1. як специфічна економічна діяльність на мікрорівні;
2. застосування різноманітних економічних прийомів і методів для максимізації достатку фірми або загальної вартості капіталу, вкладеного в справу (Е. Нікбахт і А. Гропеллі).
Таким чином, фінанси - це система економічних відносин, за допомогою яких здійснюється формування та використання централізованих і децентралізованих фондів грошових коштів з метою виконання функцій і завдань держави та забезпечення умов розширеного відтворення.
Функції фінансів
Функції фінансів окреслені на рисі .2.
Традиційно фінанси виконують дві функції:
1) розподільчу;
2) контрольну.
Розподільча - основна для фінансів. Проявляється в процесі розподілу ВВП та національного доходу шляхом утворення фондів грошових коштів і використання їх за цільовим призначенням. Основні об'єкти фінансового розподілу наведені на рис. 1.3.
Об'єкти розподільчих відносин
У процесі розподілу вартості ВВП і НД беруть участь держава, юридичні особи т домогосподарства (рис. 1.4.).
Механізм дії розподільчої функції фінансів включає:
Первинний розподіл - розподіл вартості ВВП, доходів підприємств та формування первинних доходів суб'єктів, зайнятих у створенні ВВП. До первинних доходів відносять:
1. зарплату - для фізичних осіб;
2. прибуток - для юридичних осіб;
3. надходження від державних послуг, використання державних ресурсів - для держави.
Фінансова політика, її зміст та завдання
Фінансова політика визначається як:
1. політика держави та інших суб'єктів господарювання у сфері фінансів;
2. складова частина економічної політики держави (суб'єктів економіки);
3. сукупність фінансових заходів (розподільчих і перерозподільчих), які здійснюються відповідними суб'єктами через фінансову систему.
Залежно від рівня економічної системи розрізняють:
1. фінансову політику держави (макрорівень);
2. фінансову політику підприємства (мікрорівень).
Зміст фінансової політики держави виражається в єдності її ланок. Ланки фінансової політики:
1. розробка науково-обґрунтованих концепцій розвитку фінансів;
2. визначення основних напрямів використання фінансів, виходячи із необхідності вирішення економічних і соціальних завдань, що стоять на даний момент перед державою;
3. здійснення практичних дій, спрямованих на досягнення поставлених цілей.
Мета - оптимальний розподіл ВВП між галузями національної економіки, соціальними групами населення, територіями.
Завдання - забезпечення реалізації тої чи іншої державної програми відповідними фінансовими ресурсами.
Форми вираження фінансових заходів:
1. фінансове законодавство;
2. фінансовий механізм (система форм і методів мобілізації фінансових ресурсів);
3. структура доходів і видатків бюджету держави.
Залежно від характеру заходів і часу, на які вони розраховані, розрізняють: фінансову стратегію і фінансову тактику.
Фінансова стратегія - основні напрямки використання фінансів на тривалу перспективу. Прикладом стратегічних завдань і відповідно їх фінансового забезпечення є впровадження власної грошової одиниці, проведення приватизації, подолання інфляції, спаду виробництва.
Фінансова тактика - спрямована на вирішення завдань окремого етапу розвитку країни і полягає у зміні форм організації фінансових відносин. Прикладом фінансової тактики є вдосконалення системи оподаткування, надання пільг окремим платникам, територіальний перерозподіл фінансових ресурсів через бюджетну систему.
Фінансова політика підприємства - це система форм та методів, які використовуються для фінансового забезпечення його функціонування і досягнення визначеної мети.
Основні завдання фінансової діяльності підприємства:
1. фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської та інвестиційної діяльності;
2. пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності і платоспроможності;
3. виконання фінансових зобов'язань перед господарськими суб'єктами, бюджетом, банками;
4. мобілізація фінансових ресурсів у розмірах, необхідних для фінансування розвитку, збільшення власного капіталу тощо;
5. контроль за ефективним, цільовим розподілом і використанням фінансових ресурсів.
Перерозподіл - полягає у створенні і використанні вторинних доходів (централізованих фондів) за рахунок розподіленої вартості. Його необхідність пов'язується із:
- утриманням невиробничої сфери;
- забезпеченням держави грошовими коштами для виконання нею своїх функцій. До вторинних доходів відносять:
1. загальнодержавні доходи (бюджет, цільові державні фонди, відомчі фонди міністерств і відомств;
2. корпоративні доходи (фонди підприємств).
Вторинний розподіл - другий етап перерозподілу в частині формування доходів фізичних осіб, зайнятих у бюджетній (невиробничій) сфері.
У результаті розподілу (первинного і вторинного) та перерозподілу створеної вартості в усіх власників, груп населення утворюються кінцеві доходи, з використанням яких пов'язана заключна стадія руху НД і відтворювального процесу - його споживання.
Контрольна функція - породжена розподільчою природою фінансів:
1. відображає властиві фінансам ознаки, які. полягають у їх здатності сигналізувати про проходження розподільчого процесу, тобто виступати інструментом перевірки правильностіутворення, розподілу і використання фондів грошових коштів у процесі господарювання;
2. охоплює всі сторони діяльності суспільства і суб'єктів економіки;
3. знаходить свій прояв у фінансовому контролі, який є одним із найдієвіших видів контролю.
Фінансовий контроль здійснюють відповідні фінансові органи (інституції), до яких в Україні належать Міністерство фінансів, Державне казначейство, Державна контрольно-ревізійна служба, Державна податкова служба та інші.
У ринковій економіці поряд з названими функціями виділяють ще такі: функцію формування фондів грошових коштів: функцію використання фондів грошових коштів: функцію відтворення; функцію стимулювання. Разом з тим вказані функції мають розподільні ознаки, а тому їх можна об'єднати в цілісну розподільчу функцію.
Соціально-економічна суть і функції бюджету держави
Державний бюджет - складова ланка державних фінансів. Функціонування бюджету держави визначається такими причинами:
1. існуванням товарно-грошових відносин;
2. функціонуванням держави;
3. потребами розширеного відтворення.
Бюджет держави можна розглядати з трьох позицій (рис. 6.1).
За економічним змістом За матеріальним змістом За формою прояву
Рис. 6.1. Суть бюджету держави як соціально-економічної категорії
За функціональною будовою бюджет включає дохідну і видаткову частини (рис. 6.2).
Джерела формування Напрями використання
1 податкові надходження Державний бюджет 1 економічна діяльність держави
2 неподаткові надходження 2 соціальна сфера і соціальний захист населення
3 доходи від операцій з 3 державне управління, правоохоронна діяльність
капіталом 4 національна оборона
4 бюджетні трансферти 5 зовнішньоекономічна діяльність
5 цільові бюджетні фонди 6 обслуговування державного боргу
Рис. 6.2. Механізм формування та використання бюджетного фонду
Суть бюджету виражається через функції, які він виконує. Державний бюджет як складова ланка фінансової системи виконує розподільчу і контрольну функції. Особливості розподільчої функції бюджету:
1. основним об'єктом розподілу виступає чистий дохід суспільства - національний дохід;
2. одна і та ж частина національного доходу може багаторазово проходити через бюджетний розподільчий механізм (наприклад, прибуток, заробітна плата);
3. багатоканальність грошових потоків.
В умовах сьогодення суттєво зростає роль бюджету як фінансового важеля. Бюджетна політика має забезпечувати вирішення наступних важливих завдань:
1. забезпечення фінансової стабілізації;
2. стимулювання інвестиційної активності;
3. скорочення непродуктивних виплат з бюджету;
4. зміцнення дохідної частини бюджету за рахунок удосконалення системи оподаткування;
5. створення системи дієвого фінансового контролю за ефективним використання державних видатків;
6. посилення контролю за величиною державного боргу.
ЛІТЕРАТУРА
1. За ред. Доброзіної "Загальна теорія фінансів" М.1995.
2. В.М. Опарін "Фінанси" Загальна теорія. Навий посібник. К.1999.
Loading...

 
 

Цікаве